Ухвала суду № 80995422, 05.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 612/332/17

Провадження № 1-кп/629/41/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016221380000081, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Фрунзе, Фрунзенського району, Ошської області, Киргизька Республіка, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, працюючої головою фермерського господарства «Ніка 2011», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Близнюківського віддіду Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Павлюченка А.С.,

- захисту - обвинуваченої ОСОБА_1, адвоката Остапенко С.Ю., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 27.09.2011 рішенням засновника фермерського господарства «Ніка 2011» призначена головою та керівником ФГ «Ніка 2011».

Актом прийому-передачі від 03.06.2016 ОСОБА_1 як голова фермерського господарства «Ніка 2011» передала, а Головне управління Держземагентства Харківської області від імені держави прийняло земельну ділянку площею 50,0000 га кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області. Таким чином, ОСОБА_1 знала про те, що у неї відсутнє будь-яке право володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою площею 50,0000 га кадастровий номер НОМЕР_3.

Крім того, ОСОБА_1 знала, що із земельною ділянкою 50,0000 га кадастровий номер НОМЕР_3 межує земельна ділянка площею 9,9475 га без кадастрового номера розташована на території Острівщинської сільської ради Близнюківського району Харківської області, та будь-яке право володіння, користування чи розпорядження якою у неї відсутнє.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Таким чином, земельні ділянки можуть бути у безпосередній власності держави незалежно від органу влади, який має право ними розпоряджатися, а держава виступає як власник вказаних земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

При цьому, на початку червня 2016 року, більш точного часу в ході розгляду не встановлено, ОСОБА_1, яка є головою фермерського господарства «Ніка 2011», умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутків від вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи без належних на те правових підстав, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки, самовільно, незаконно разом з особами, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності проведення вказаних робіт, посіяла сільськогосподарську культуру соняшник на земельних ділянках площами 50 га кадастровий номер НОМЕР_3 на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області та 9,9475 га без кадастрового номера на території Острівщинської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Продовжуючи свій злочинний умисел 23.10.2016 ОСОБА_1, яка є головою фермерського господарства «Ніка 2011», умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутків від вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи без належних на те правових підстав, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки, самовільно незаконно разом з особами, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності проведення вказаних робіт, зібрала врожай сільськогосподарської культури соняшнику на земельних ділянках площами 50 га кадастровий номер НОМЕР_3 на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області та 9,9475 га без кадастрового номера на території Острівщинської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила дії, які свідчать про фактичне використання земельних ділянок, та своїми протиправними діями відповідно до висновку судової економічної експертизи №12762 від 12.01.2017 спричинила шкоду державі як власнику земельних ділянок в розмірі 86428,10 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат Остапенко С.Ю. заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, посилаючись на те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин в якому обвинувачується її підзахисна ОСОБА_1 відносяться до злочину невеликої тяжкості і на даний час сплили строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення інкримінованого кримінального правопорушення пройшло більше два роки, обвинувачена не переховувалася від слідства чи суду та не скоїла новий злочин.

У судовому засіданні обвинуваченій роз'яснені підстави та наслідки закриття провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, і остання наполягала на закритті провадження у справі з нереабілітуючих підстав. Так, обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала клопотання захисника та просила його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор не заперечував проти клопотання та закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

За ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

Згідно положень ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 197-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинуваченою злочин був вчинений у червні 2016 року, таким чином строк давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченої за вчинення цього кримінального правопорушення закінчився у червні 2018 року.

Будь-яких обмежень для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених положеннями ч.ч. 2, 3, 5 ст. 49 КК України, судом не встановлено. Підстав для зупинення або переривання перебігу строку давності судом також не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх даних, які дають право на звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, обвинувачена надала згоду щодо такого звільнення, тому суд прийшов до висновку про задоволення зазначеного клопотання.

Приймаючи до уваги, що підстав, які б перешкоджали суду прийняти рішення за заявленим клопотанням, в судовому засіданні не встановлено, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2017 року ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області був накладений арешт на майно, а саме на домоволодіння ОСОБА_1, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 шляхом встановлення заборони будь-яким способом його псувати, знищувати, відчужувати чи будь-яким іншим чином розпоряджатися цим майном.

В зв'язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ст.ст. 284-288 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Остапенко Світлани Юріївни про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201622138000081 від 29 червня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку селище Фрунзе, Фрунзенського району, Ошської області, Киргизька Республіка, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 29 травня 2017 року, а саме: домоволодіння ОСОБА_1, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Судові витрати на залучення експерта, а саме за проведення судово-економічної експертизи № 12762 від 12.01.2017 року у розмірі 4404 гривні віднести за рахунок держави.

Речові докази по справі:

- насіння соняшника, маса (брутто) 37960 кг, насіння соняшника, маса (брутто) 31060 кг, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - повернути останньому;

- оригінал уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) станом на 2016 рік; копію документу на 1 арк, що являє собою Довідку серії АБ № 404601 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; документ укладений на фірмовому бланку на 1 арк. № 445 від 16.06.2011 року; копію документу на 1 арк., що являє собою рішення № 302-VI від 27.12.2012 року «Про затвердження технічної документації з грошової нормативної оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту, що надається в оренду для ведення фермерського господарства та розташована на території Бурбултівської сільської ради; документ Відділу Держземагенства у Близнюківськомсу районі Харківської області № 01-24/234 від 10.02.2015 року; копію документу Близнюківської РДА та адресованого ОСОБА_4; копію заяви про надання земельної ділянки площею 50 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Бурбулатівської сільської ради; пакет документів, зшитих скорозшивачем, дані документи являють собою Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_4 за межами населених пунктів Бурбулатівської сільської ради Близнюківського район Харківської області, примірник № 2, який складається на 30 акр., які передані на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_1 - залишити останній,

- акт прийому-передачі земельної ділянки, складений в с. Бурбулатове 03.06.2016 року - повернути ОСОБА_1;

- інтегровану картку платника ФГ «Ніка-2011» по орендній платі з юридичних осіб за 2015-2016 роки на 4 арк.; оригінал пояснення керівника ФГ «Ніка-2011» на 2 арк. та додатки до нього на 6 арк.; податкову декларацію з плати за земельну ділянку, звітну № 1600001079 від 22.02.2016 року на 2 арк.; податкову декларацію з плати за землю, уточнюючу № 1600005280 від 29.11.2016 року на 2 арк.; завірену копію витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки на 1 арк.; завірену копію акту прийому-передачі земельної ділянки на 1 арк.; лист про неможливість отримання платіжних документів ФГ «Ніка-2011» орендної плати за користування земельною ділянкою на 2 арк. - повернути до Лозівської ОДПІ ГУ ДФС України в Харківській області;

- товарно-транспортну накладну № 310670 від 24.10.2016 року: товарно-транспортну накладну № 310664 від 24.10.2016 року; договір зберігання № 19 від 15.09.2016 року на 12 арк.; договір зберігання № 14 від 21.07.2016 року на 16 арк.; довіреність № 228 від 10.11.2016 року; акт № 48 від 10.11.2016 року; акт приймання-передачі від 10.11.2016 року; довіреність № 1498 від 04.11.2016 року; лист на відвантаження № 1104/7 від 04.11.2016 року; ТТН № 0000107 від 16.11.2016 року; складську квитанцію № 239 АЦ № 528081 від 24.10.2016 року; складську квитанцію № 278 АЦ № 258120 від 10.11.2016 року - повернути ТОВ «Самійлівській елеватор»;

- реєстраційну справу № 144900038503 Фермерське господарство «Ніка-2011» (37685871) в 1 томі в прошитому та пронумерованому стані на 87 арк. - повернути до сектору державної реєстрації Близнюківської РДА Харківської області.

Долю речових доказів вирішити після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя Н.А. Смірнова