Вирок № 80995250, 08.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1016/18

Номер провадження 1-кп/629/86/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

суддів Харабадзе К.Ш., Смірнової Н.А.,

при секретарях Торенко Ю.П., Авраменко О.С.,

Заводяної О.Ю., Коваленко О.О.

за участю прокурорів Шульги Ю.М., Новікова Ю.О.,

потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника Остапенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12017220380002784 від 27.12.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел.Золочів, Золочівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні 3-х малолітніх дітей, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 27.10.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.1 КК України до 150 годин громадських робіт,

- 09.08.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.304 ч.1, 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

- 16.08.2018 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.304 ч.1,185 ч.3 КК України, із застосуванням ст.70 ч.1,4,71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.115 ч.2 п.4, 185 ч.3 КК України, -

встановила:

Навесні 2016 року, точну дату не встановлено, близько 23-00 год. ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через незачинену хвіртку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, де за допомогою принесеного з собою ключа, відчинив навісний замок дверей та проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав бензопилу «Урал БП-50-3,6» вартістю 940 гривень. З місця злочину зник, викраденим розпорядився, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

26.12.2017 року, приблизно о 18-00 год., ОСОБА_4 знаходячись в магазині за адресою: вул.Центральна, с.Садове, Лозівського району, Харківської області, вживаючи спиртні напої, помітив раніше знайомого ОСОБА_7, з яким на протязі останнього року перебував у неприязних відносинах. ОСОБА_8, спілкуючись з ОСОБА_7, після слів останнього, які не почув ОСОБА_4, почав сміятись, а ОСОБА_4 сприйняв це як особисту образу від ОСОБА_7, оскільки раніше на протязі 2017 року ОСОБА_7 неодноразово розповідав про нього образливі історії. Внаслідок цього незначного приводу у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на умисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_7 з особливою жорстокістю, шляхом спалення. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 дочекавшись, що ОСОБА_7 пішов до свого домоволодіння, придбав у раніше знайомого ОСОБА_9 один літр бензину у пластикову пляшку та близько 19-30 год. прийшов за адресою: АДРЕСА_3 до домоволодіння ОСОБА_7 де через хвіртку зайшов на територію вказаного домоволодіння. З метою подолання фізичного опору ОСОБА_7, ОСОБА_4 знайшовши на території домоволодіння саморобний металевий «льодокол», довжиною 65 см, зайшов до будинку, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в коридорі наніс ОСОБА_7 один удар металевим «льодоколом» по голові, внаслідок чого останній впав на підлогу. Далі ОСОБА_4 витягнув ОСОБА_7 з будинку на вулицю, де наніс йому не менше двох ударів металевим «льодоколом» по шиї та потиличній частині голови, не менше п'яти ударів кулаками по різних частинах тіла та три удари лівою ногою по голові потерпілого, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження: тупу травму голови у вигляді лінійного перелому скроневої кістки зліва з розповсюдженням на ліву глазничну кістку з крововиливом під м'які мозкові оболонки головного мозку в скронево-потиличну область та масивними крововиливами зі сторони м'яких покровів голови в скроневій, потиличній області зліва; забиті рани на волосистій частині голови в тім'яно-скроневій області з права, в лівій лобній області на 0,5 см до верху від зовнішнього краю надбровної дуги. Після подолання фізичного опору, ОСОБА_4 відтягнув ОСОБА_7 до погребу та вкинув головою донизу в погріб. ОСОБА_4, усвідомлюючи те, що спалення спричинить потерпілому ОСОБА_7 особливі страждання та нестерпний біль і бажаючи діяти саме з цією метою, продовжуючи реалізовувати свій намір, направлений на умисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_7 з особливою жорстокістю шляхом спалення, облив його бензином, який приніс з собою, та підпалив, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум'ям 1-2 ступеня понад 45-55% поверхні тіла: на обличчі, вушних раковинах, по передній і бічних поверхнях шиї, на грудній клітці, в області плечових суглобів, надпліч на обох плечах, в області кистей рук, по передній поверхні живота, в поперековій області з права, по поверхні стегон в верхній третині, що призвело до опікового шоку. Причиною смерті ОСОБА_7 є опіковий шок, обумовлений термічними опіками полум'ям 1-2 ступеня понад 45-55% поверхні тіла.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав, пояснив, що бензопилу у потерпілого ОСОБА_3 не викрадав, та ОСОБА_10 не продавав, а нутрії він дійсно у нього купував, але декілька років тому за гроші, які йому давали батьки, вбивства ОСОБА_7 він також не вчиняв, всі показання давав працівникам поліції під тиском, в ході судового розгляду від дачі показань відмовився, але після дослідження в судовому засіданні протоколу слідчого експерименту за його участі та перегляду відеозапису вказаної процесуальної дії, підтвердив, що дійсно вчинив злочин відносно ОСОБА_7 за обставин зазначених в слідчому експерименті, під час останнього слова визнав себе винуватим у вчиненні всіх інкримінованих йому злочинах, щиросердно розкаявся та попросив вибачення у потерпілих.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав, його винуватість повністю доведена та підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.

За епізодом таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_3:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що не пам'ятає, коли саме відбулася подія, навесні 2016 року він помітив, що на гаражі висить відкритий навісний замок, в гаражі він поглядом провірив чи все на місці та виявив, що зникла бензопила «Урал», до поліції з цього приводу не звертався, але через деякий час до нього приїхали працівники поліції та запитали чи не було у нього крадіжок, а якщо були, то що саме було вкрадено. Тоді він повідомив, що у нього викрали бензопилу і написав з цього приводу заяву до поліції, а 03.01.2018 року працівники поліції повернули йому бензопилу, яку він впізнав за прикметами. Де саме та при яких обставинах працівники поліції знайшли бензопилу, йому не відомо, претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що у 2016 році, точної дати не пам'ятає, до нього підходив ОСОБА_4 та пропонував купити бензопилу, яку останньому віддали за роботу. Він розповів ОСОБА_10, який купив у ОСОБА_4 бензопилу за дві нутрії, при цьому марку бензопили не пам'ятає, пам'ятає лише, що синього кольору, розміром полотна 35, це знає точно, так як разом з ОСОБА_10 купував нове полотно на цю бензопилу, так як старе зносилося. Він разом з ОСОБА_10 прийшли до ОСОБА_4 додому, де ОСОБА_4 виніс їм бензопилу, яку хотів продати за 600 гривень, але так як грошей не було, ОСОБА_4 погодився поміняти її на дві нутрії, після чого вони бензопилу забрали та віднесли додому до ОСОБА_10, а потім ОСОБА_4 сам прийшов до ОСОБА_10 та забрав нутрії. Бензопилою вони пиляли дрова, останній раз в грудні місяці;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що весною 2016 року, точної дати не пам'ятає, до нього прийшов ОСОБА_11 і повідомив, що ОСОБА_4 продає бензопилу, разом з ОСОБА_11 вони пішли додому до ОСОБА_4, останній виніс бензопилу, вони її провірили, чи в справному вона стані, так як грошей у нього не було, то він запропонував ОСОБА_4 обміняти бензопилу на нутрії, на що той погодився, ніяких грошей за нутрій ОСОБА_4 йому не давав, після чого вони забрали бензопилу та пішли додому, зі слів ОСОБА_4 він зрозумів, що вказану бензопилу йому дали на роботі в рахунок заробітної плати; також зазначив, що бензопила була синього кольору з написом «Урал», в минулому 2017 році він міняв на ній ланцюг;

- протоколом огляду предмету від 05.01.2018 року та фототаблицею до нього, за участі свідка ОСОБА_10,в ході якого було оглянуто та вилучено у останнього бензинову пилку марки «Урал» моделі «БП-50-3,6» синього кольору, у робочому стані, без явних механічних пошкоджень (т.2 а.с.22,23-24);

- судовою товарознавчою експертизою №71 від 11.01.2018 року, згідно висновку якої ринкова вартість ланцюгової бензинової пилки марки «Урал» моделі «БП-50-3,6» станом на 01.03.2016 року складає 940 грн. (т.2 а.с.32-33);

- протоколом огляду предмету від 17.01.2018 року та фототаблицею до нього, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав бензинову пилку марки «Урал» моделі «БП-50-3,6», яку в нього було викрадено навесні 2016 року (т.2 а.с.34-36,37-39);

- протоколом огляду місця події від 17.01.2018 року та фототаблицею до нього, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_3 в присутності понятих ОСОБА_12, ОСОБА_13, згідно якого в гаражі, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, зі слів ОСОБА_3, на столі знаходилась бензинова пилка марки «Урал», яка була викрадена (т.2 а.с.25-27,28-30);

- речовим доказом - бензиновою пилкою марки «Урал» моделі «БП-50-3,6» (т.2 а.с.40,41).

За епізодом вбивства ОСОБА_7:

- показаннями свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні пояснила, що є власником магазину, в якому працює продавцем, 26.12.2017 року, приблизно о 18-00 год., в магазин зайшов ОСОБА_7, купив хліба, ковбаси та пляшку горілки, сів за столик, який розташований в приміщенні магазину і почав випивати. Через деякий час до магазину зайшов ОСОБА_4 та сів за столик до ОСОБА_8, останній купив пляшку коньяку та вони також почали випивати. Потім ОСОБА_7 подзвонили і він вийшов на вулицю, а коли повернувся, то все зі столу швидко покидав до пакету та вибіг на вулицю. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 продовжували сидіти в магазині, вони випили коньяк, потім ОСОБА_4 випив пару чашок кави, купив пляшку пива «Hike» об'ємом 0,5 л і вийшов з магазину, більше вона його не бачила. Проміжок часу між тим, як вийшов з магазину ОСОБА_7, а потім ОСОБА_4 склав близько 40 хвилин. Під час перебування в магазині ОСОБА_4 вів себе спокійно, конфлікту між ним та ОСОБА_7 не було. Перед зачиненням магазину, близько 19-00 год., до магазину зайшов ОСОБА_16 і сказав, що щойно відвів ОСОБА_7 додому, так як той був дуже п'яним. Вона зачинила магазин і пішла додому, а ОСОБА_8, взявши пляшку горілки, пішов разом з ОСОБА_16 Наступного дня вона зранку, від жителів села дізналася, що ОСОБА_7 знайшли мертвим у погребі, бачила рідного брата загиблого - ОСОБА_11, який йшов з поліцією;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що 26.12.2017 року він прийшов в магазин, купив пляшку коньяку та сів за столик, за іншим столиком сидів ОСОБА_7, який вживав горілку та періодично виходив на вулицю. Потім до магазину зайшов ОСОБА_4, якого він запросив присісти за столик та налив йому 100 грам коньяку. ОСОБА_4 випив коньяк, більше в його присутності алкоголю ОСОБА_4 не вживав, а пив каву, а через деякий час, приблизно 40 хвилин, ОСОБА_4 пішов, а ОСОБА_7 залишився в магазині та продовжував вживати алкоголь. Потім ОСОБА_7 декілька разів хтось дзвонив по телефону і той виходив на вулицю, щоб поговорити, та коли йому втретє подзвонили, ОСОБА_7 забіг з вулиці сердитим, всі продукти, які були на столі, покидав в пакет, а пляшку з горілкою залишив на столі та швидко вибіг з магазину приблизно в 17-50 - 18-00 год. і більше в магазин ОСОБА_7 не повертався, а він залишився поки магазин не зачинили, до 19-00 год., про вбивство ОСОБА_7, він дізнався зранку у школі, в якій тимчасово працював слюсарем;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні пояснив, що 26.12.2017 року він був на току, на чергуванні, приблизно о 18-00 год. йому зателефонував ОСОБА_7 та казав, що прийде забрати свій велосипед з дровами. ОСОБА_7 був напідпитку, він допоміг йому докотити велосипед до дороги і ОСОБА_7, тримаючи велосипед потихеньку пішов по дорозі. ОСОБА_7 був одягнутий в дуті чоботи, камуфльовану куртку та в'язану шапку. Близько 19-00 год. він вийшов та помітив, що біля огорожі току хтось стоїть, коли підійшов впізнав ОСОБА_7, який був дуже п'яним та ледве стояв на ногах. Він довів ОСОБА_7 майже до його будинку, та не доходячи 10 метрів розвернувся та пішов у бік магазину, оглядаючись він бачив, що ОСОБА_7 зайшов у двір. Він пішов у бік магазину, бо побачив, що той ще відкритий, на сходах магазину зустрів ОСОБА_4, а коли через 5 хвилин вийшов з магазину то ОСОБА_4 вже не було. В магазині були продавець, її чоловік та ОСОБА_17, які вийшли з магазину і продавець його закрила;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що 26.12.2017 року, приблизно о 09-00 год. ранку до нього прийшов ОСОБА_4 і придбав за 140 гривень 5 літрів бензину в каністру об'ємом 5 літрів. Після 19-00 год. ОСОБА_4 знову прийшов до нього за бензином та приніс з собою пластикову пляшку з-під пива «Зіберт» об'ємом 1 л, він налив у пляшку бензин та віддав ОСОБА_4, за що останній заплатив йому гроші у сумі 28 грн., в що був одягнутий ОСОБА_4 не запам'ятав, але зранку на ньому була джинсова куртка. З ОСОБА_4 він не спілкувався, останній був спокійним, урівноваженим, для чого купував бензин він не цікавився, про вбивство ОСОБА_7 дізнався зранку наступного дня;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що вбитий ОСОБА_7 був його рідним братом, зі слів ОСОБА_7 йому відомо, що між його братом та ОСОБА_4 в будинку ОСОБА_18 виник конфлікт і ОСОБА_4 вигнав з будинку брата, після чого між ними постійно виникали конфлікти, ОСОБА_7 розповідав, що ОСОБА_4 викрав у ОСОБА_18 кролів, шнури від зварювального апарату, тому ОСОБА_7 при зустрічі називав ОСОБА_4 крадієм. Напередодні вбивства брата, він разом з ним, приблизно о 16-30 год. ходив по дрова, потім він пішов додому, а брат - до магазину, наступного дня, близько 08-30 год. він прийшов до ОСОБА_7 додому, але в будинку його не було, двері були прикриті, світло в будинку вимкнене, він пішов до ОСОБА_10, з яким брат товаришував, але брата у нього не було, коли повернувся назад та помітив, що двері в погріб відкриті та на них була кров, спустившись в погріб він побачив свого брата, який лежав і руки в нього були холодні, після чого він повернувся до ОСОБА_10, який викликав поліцію;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив, обвинувачений ОСОБА_4 є його сином, 26.12.2017 року зранку, він з сином займалися господарством та дровами, а потім син ходив до ОСОБА_9 по бензин в с.Садове, Лозівського району, Харківської області та приніс 5 літрів бензину близько 10-00 - 11-00 год., після 16-00 - 16-30 год. син пішов прогулятися по селу до братів ОСОБА_13 і повернувся додому близько 21-30 год, а зайшов у будинок близько 23-00 год., так як в літній кухні він вечеряв та користувався інтернетом. Зранку 27.12.2017 року його син говорив, що почуває себе не дуже добре, так як напередодні вживав алкоголь, але на те, що в нього щось болить не скаржився, син дійсно вживає алкогольні напої, але коли вип'є веде себе спокійно, близько 11-30 год. до них додому приїхали двоє поліцейських та питали чи вдома син і в що той був одягнений напередодні, після чого сина в спортивному костюмі, в якому той був одягнений 26.12.2017 року, посадили в свій автомобіль та забрали з собою. Через чотири години від мешканців села він дізнався, що в с.Садове було вбито ОСОБА_7, а також те, що між його сином та ОСОБА_7 виникла бійка, ОСОБА_4 облив ОСОБА_7 бензином та підпалив, причиною конфлікту є ОСОБА_18, до якої його син частенько ходив, за що він його сварив та говорив щоб той цього не робив, так як в нього є дружина. Вночі 27.12.2017 року дільничний попросив винести йому паспорт сина та джинсову курточку, в якій він був одягнутий 26.12.2017 року;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_19;

- показаннями свідка ОСОБА_20, який в судовому засіданні пояснив, що в грудні 2017 року він проживав за адресою: АДРЕСА_4, разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_19, ОСОБА_4 мешкає в сусідньому будинку. Напередодні арешту ОСОБА_4 ввечері, дату точно не пам'ятає можливо 26 - 27 грудня, близько 21-15 год. ОСОБА_4 прийшов додому, зайшов до нього в літню кухню, вони 10 хвилин посиділи, покурили і ОСОБА_4 пішов у будинок спати, нічого незвичайного в його поведінці не було, вів себе спокійно, лише злегка був випивший;

- показаннями свідка ОСОБА_21, яка в судовому засіданні пояснила, що у вівторок, точну дату вона не пам'ятає, ОСОБА_7 прийшов до них додому розміняти гроші в сумі 200 грн., які йому дав його брат ОСОБА_11, вранці наступного дня до них додому прийшов ОСОБА_11 та питав чи не бачила вона його брата ОСОБА_7, вона відповіла, що ні, а повернувшись через деякий час ОСОБА_11 повідомив, що у будинку ОСОБА_7 все відчинено і попросив подзвонити в поліцію;

- показаннями свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні пояснила, що дійсно був випадок коли ОСОБА_4 був у неї вдома, коли прийшов ОСОБА_7 з пляшкою і почав їй грубити, вів себе агресивно через ревнощі, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_7 вийти, а потім виштовхав руками з будинку, після цього випадку вони не спілкувались, два роки тому ОСОБА_4 тричі крав у неї кролів, ОСОБА_7 знав про це та розповідав це у селі, про вбивство ОСОБА_7 їй нічого не відомо;

- показаннями свідка ОСОБА_22, який в судовому засіданні пояснив, що був присутній в якості понятого при затриманні ОСОБА_4 та вилучення у нього одягу, ОСОБА_4 був одягнений у спортивний костюм, на одязі були сліди крові;

- показаннями свідка ОСОБА_23, який в судовому засіданні пояснив, що на запрошення працівників поліції був присутнім в якості понятого при затриманні ОСОБА_4, в ході якого у останнього вилучався одяг зі слідам крові;

- показаннями свідка ОСОБА_24, який в судовому засіданні пояснив, що був присутній в якості понятого при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4, під час проведення якого ОСОБА_4 розповідав, що після роботи зайшов до магазину у селі, де з компанією випивав, потім по дорозі він купив 1,5 чи 2 літри бензину, вирішив зайти до свого знайомого, з яким у нього на двох була одна коханка, взявши металевий предмет, він витягнув знайомого на вулицю, почав його бити цим предметом, а також руками та ногами, після чого скинув його до погребу, спустився до нього, там його продовжив бити, а потів взяв бензин, облив його та підпалив. Злякавшись, він вибіг, взяв відро води і залив його водою. ОСОБА_4 під час пояснень розповідав все самостійно, по порядку, при цьому все показував, ніхто йому нічого не підказував, тиску на нього не було, сумнівів в добровільності показів ОСОБА_4 у нього не виникало, протокол слідчого експерименту складався в його присутності, події відбувались в тому порядку, в якому зафіксовано на диску, при проведенні слідчого експерименту крім нього були присутні співробітники поліції, експерт-криміналіст, захисник, його співмешканка;

- показаннями свідка ОСОБА_25, яка в судовому засіданні пояснила, що була присутня в якості понятого при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4, який розповідав, що випивав у магазині, потім пішов до потерпілого, побив його, кинув до погребу та підпалив, сумніву в тому, що обвинувачений себе оговорює, у неї не було, ОСОБА_4 все розповідав добровільно, послідовно та логічно, без підказок та тиску;

- протоколом огляду місця події від 27.12.2017 року, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, під час проведення якого в присутності понятих ОСОБА_26, ОСОБА_27, представника потерпілого ОСОБА_11, експерта-криміналіста ОСОБА_28 було виявлено та вилучено сліди речовини бурого кольору на марлеві тампони, а також металевий «льодокол», полімерну порожню пляшку зі слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон марки «Nokia» моделі 1280 (т.2 а.с.1-9);

- протоколом додаткового огляду місця події від 27.12.2017 року, проведеного за участі понятих ОСОБА_29, ОСОБА_30, експерта-криміналіста ОСОБА_28, а саме погребу, розташованого на території за адресою: АДРЕСА_3, де було виявлено труп ОСОБА_7, в ході якого на вході і сходах виявлені сліди та згустки РБК, на картоплі та стелі - сліди кіптяви (т.2 а.с.10);

- протоколом огляду трупа від 27.12.2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого було виявлено та оглянуто труп ОСОБА_7, з травмами голови, на обличчі та волосяному покрові голови зі слідами речовини бурого кольору, з обгоранням та оплавленням голови, обличчя, шкіряного покрову грудної клітини, передньої поверхні живота, передньої поверхні правого стегна, в області кистей рук, одяг та взуття на трупі мають обгорання та оплавлення тканини (т.1 а.с.188-189,190-198);

- протоколом огляду місця події від 28.12.2017 року, в ході якого в Лозівському СМЕ, за участі судово-медичного експерта ОСОБА_31 були оглянуто та вилучено одяг і взуття з трупа ОСОБА_7 зі слідами обгорання та оплавлення тканини (т.2 а.с.11);

- протоколом огляду предмету від 28.12.2017 року, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_4 та захисника Остапенко С.Ю.в ході якого було оглянуто та вилучено одяг ОСОБА_4 - джинсову куртку на ґудзиках темно-сірого кольору, на лівому та правому рукавах якої маються сліди накладення сірого бруду та плями бурого кольору (т.1 а.с.205);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.12.2017 року, з застосуванням відеозапису відтвореного в ході судового розгляду, за участю підозрюваного ОСОБА_4, захисника Остапенко С.Ю., судово-медичного експерта ОСОБА_31, начальника СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_32, понятих ОСОБА_25, ОСОБА_24, в ході якого підозрюваний ОСОБА_4 будучи попередженим про те, що його свідчення будуть фіксуватися відеозаписом, у вільній і невимушеній обстановці, в умовах, які виключали можливість будь-якого впливу на нього, добровільно, детально і докладно розповів та показав на місці, де, як та при яких обставинах він вчинив вбивство ОСОБА_7 (т.1 а.с.175-177,178);

- протоколом огляду предмету від 04.01.2018 року та фототаблицею до нього, в ході якого було оглянуто металевий виріб - «льодокол», виготовлений з чорного металу, довжиною 65 см (т.2 а.с.12-15);

- судово-медичною експертизою №260-ЛЗт/17 від 02.02.2018, згідно висновку якої причиною смерті ОСОБА_7 явився опіковий шок, обумовлений термічними опіками полум'ям 1-2 ступеня понад 45-55% поверхні тіла, на обличчі, вушних раковинах, по передній і бокових поверхнях шиї, на грудній клітці, в області плечових суглобів, надпліччя, на обох плечах, в області кистей рук, по передній поверхи живота, в поперековій області з права, по передній поверхні стегон в верхній третині, про це свідчать ознаки смерті, яка швидко настала (зливні трупні плями, рідкий стан крові, точкові крововиливи на поверхні серця та легень, а також виявлені в ході дослідження трупу опікові поверхні тіла, які відносяться до 1-2 ступеня та які підтверджуються даними гістологічного (мікроскопічного) дослідження кусочків внутрішніх органів трупа - "шкірі з лівого плеча", "шкірі з правої підключичної області" визначаються ознаки дії високої температури, що може відповідати опіку 1-2 ступеня та ознаки дії високої температури у внутрішніх органах. Також при судово-медичній експертизі трупа була встановлена тупа травма голови у вигляді лінійного перелому скроневої кістки зліва з розповсюдженням на ліву очну кістку з крововиливом під м'які мозкові оболонки головного мозку в скронево-потиличну область та масивними крововиливами зі сторони м'яких покровів голови в скроневій, потиличній області зліва; забитих ран на волосистій частині голови в тім'яно-скроневій області з права, в лівій лобній області на 0,5 см до верху від зовнішнього краю надбровної дуги. Вищевказані тілесні ушкодження утворилися в період однієї події можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові. Вищевказана тупа травма голови могла утворитися від дії тупих твердих предметів з силою достатньою для її утворення, яким міг бути і наданий на експертизу речовий доказ "льодокол". В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитись як в вертикальному, так і горизонтальному положенні. Вищеописані тілесні ушкодження являються небезпечними для життя. Від спричинених тілесних ушкоджень можливо втратити свідомість. Мається прямий причинно-наслідковий зв'язок між отриманими громадянином ОСОБА_7 тілесними пошкодженнями та настанням смерті. Маловірогідно здійснювати будь-які самостійні дії (вставати, ходити і т.п) після отримання тілесних ушкоджень, які мали місце у громадянина ОСОБА_7 Смерть громадянина ОСОБА_7 настала на протязі перших десятків хвилин. Вищезазначені ділянки опікових поверхонь утворилися за життєво від дії відкритого полум'я. За наявними даними достовірно судити про послідовність спричинення тілесних ушкоджень не виявляється можливим, але не виключно, що спочатку потерпілому була спричинена черепно-мозкова травма, після якої настала втрата свідомості, а потім були спричинені опіки. Маловірогідно утворення механічних ушкоджень, встановлених при дослідженні трупа, в результаті падіння зі сходів. Тілесних ушкоджень, характерних при самообороні, на тілі потерпілого не виявлено. Кров від трупа громадянина ОСОБА_7 відноситься до групи В с ізогемаглютиніном анти-А за ізосєрологічною системою АВО. При судово-медичній експертизі крові трупа громадянина ОСОБА_7, виявлений етиловий спирт: в крові - 2,53%о, в сечі - 3,00%о, що відповідає сильному алкогольному сп'янінню. За ступенем тяжкості ділянки опікових поверхонь 1-2 ступеня 45-55% поверхонь тіла, які зумовили розвиток опікового шоку (п.2.1.3. п.п. (р) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995, а також тупа травма голови (п.2.1.3. п.п.(б) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 - це тяжкі тілесні ушкодження (т.1 а.с.200-203);

- судово-медичною експертизою джинсової куртки підозрюваного ОСОБА_4 №43-И/18 від 06.02.2018 року та таблицею обліку результатів виявлення групових факторів системи АВО в слідах на речових доказах та в зразку крові від трупу ОСОБА_7, згідно висновку якої кров від трупу громадянина ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. На куртці громадянина ОСОБА_4 (об'єкти №№4,5), виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_7 не виключається. На вищевказаній куртці (об'єкти №№1-3,6,7) наявності крові не виявлено (т.1 а.с.167-168);

- судово-медичною експертизою №47-И/18 від 06.02.2018 року змиву з дверей погребу вилученого при огляді місця події та таблицею обліку результатів виявлення групових факторів системи АВО в слідах на речових доказах та в зразку крові від трупу ОСОБА_7, згідно висновку якої кров від трупу громадянина ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. В змиві з дверей погреба (об'єкт №1), вилученому при огляді місця події, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_7 не виключається (т.1 а.с.165-166);

- судово-медичною експертизою №49-И/18 від 07.02.2018 року фрагмента марлевого бинту зі змивом з землі вилученого при огляді місця події, та таблицею обліку результатів виявлення групових факторів системи АВО в слідах на речовому доказі та в зразку крові від трупу ОСОБА_7, згідно висновку якої кров від трупу громадянина ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. На фрагменті марлевого бинта зі змивом з землі (об'єкт №1), вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_7 не виключається (т.1 а.с.163-164);

- судово-медичною експертизою №45-И/18 від 14.02.2018 року спортивних штанів, які належать підозрюваному ОСОБА_4 та таблицею обліку результатів виявлення групових факторів системи АВО в слідах на речовому доказі та зразку крові від трупу ОСОБА_7, згідно висновку якої кров від трупу громадянина ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. На спортивних штанах (об'єкти №№5,6,9), які належать підозрюваному ОСОБА_4, знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_7, не виключається. На вищевказаних штанах, в об'єктах №№1-4,7,8,10-12, наявність крові не встановлена (т.1 а.с.157-158);

- судово-медичною експертизою №44-И/18 від 14.02.2018 року спортивної куртки, вилученої в ході затримання ОСОБА_4 та таблицею обліку результатів виявлення групових факторів системи АВО в слідах на речовому доказі, згідно висновку якої кров від трупу ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. На спортивній куртці, вилученій в ході затримання ОСОБА_4 (об'єкти №№1,2), виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_7 не виключається. На спортивній куртці, вилученій в ході затримання ОСОБА_4 (об'єкт №3), мається кров людини, встановити групову належність якої не вдалось. На цій же куртці (об'єкт №4) знайдено кров, встановити видову приналежність якої не виявилося можливим (т.1 а.с.159-160);

- судово-медичною експертизою №48-И/18 від 15.02.2018 року фрагмента медичного бинту зі змивом з стіни погребу, вилученого в ході огляду місця події, та таблицею обліку результатів виявлення групових факторів системи АВО в слідах на речовому доказі, згідно висновку якої кров від трупу ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. На фрагменті марлевого бинту зі змивом зі стіни погреба (об'єкт №1), вилученому при огляді місця події, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від гр-на ОСОБА_7 не виключається (т.1 а.с.161-162);

- судово-медичною експертизою №35-Ц/2018 від 16.02.2018 року льодокола та таблицею обліку результатів виявлення антигенів та аглютинінів за системою АВО в слідах на речовому доказі, згідно висновку якої в результаті проведення судово-медичної експертизи льодокола, в об'єкті №2 (на одній із пластин) знайдені сліди крові людини. Однак, встановити групову належність не має можливості, так як при неодноразово проведеному дослідженні антигени А,В та Н, не виявлені. В об'єктах №№1,3-5 сліди крові не знайдені (т.1 а.с.169-173,174);

- додатковою судово-медичною експертизою №51-ЛЗт/18 від 16.02.2018, згідно висновку якої причиною смерті ОСОБА_7 явився опіковий шок, обумовлений термічними опіками полум'ям 1-2 ступеня понад 45-55% поверхні тіла, на обличчі, вушних раковинах, по передній і бокових поверхнях шиї, на грудній клітці, в області плечових суглобів, надпліч, на обох плечах, в області кистей рук, по передній поверхні живота, в поперековій області з права, по передній поверхні стегон в верхній третині, про це свідчать ознаки швидко наступившої смерті (зливні трупні плями, рідкий стан крові, точечні крововиливи на поверхні серця та легень, а також виявлені в ході дослідження трупу опікові поверхні тіла які відносяться до 1-2 ступеня та які підтверджуються даними гістологічного (мікроскопічного) дослідження кусочків внутрішніх органів трупа - "шкірі з лівого плеча", "шкірі з правої підключичної області" визначаються ознаки дії високої температури, що може відповідати опіку 1-2 ступеня та ознаки дії високої температури у внутрішніх органах. Також при судово-медичній експертизі трупа була встановлена тупа травма голови у вигляді лінійного перелому скроневої кістки зліва з розповсюдженням на ліву глазничну кістку з крововиливом під м'які мозкові оболонки головного мозку в скронево-потиличну область та масивними крововиливами зі сторони м'яких покровів голови в скроневій, потиличній області зліва; забитих ран на волосистій частині голови в тім'яно-скроневій області з права, в лівій лобній області на 0,5 см до верху від зовнішнього краю надбровної дуги. Покази ОСОБА_4, дані ним при проведенні слідчого експерименту від 28.12.2017 року, в цілому не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині механізму та способу утворення тілесних ушкоджень у громадянина ОСОБА_7 (т.1 а.с.184-186).

- речовими доказами: одягом та взуттям ОСОБА_4 - спортивною кофтою синього кольору «Adidas», спортивними штанами синього кольору «Nake», гумовими галошами (взуття) зі слідами речовини бурого кольору; джинсовою курткою темно-сірого кольору; змивами речовини бурого кольору на марлеві тампони зі стін та дверей погребу; змивами речовини бурого кольору на марлевий тампон з землі; металевим «льодоколом» у формі металевого прута, до якого прикріплено дві металеві пластини, загострені з однієї сторони, без видимих слідів накладень сторонніх речовин; полімерною пляшкою об'ємом 1,5 літра, з слідами речовини бурого кольору; двома фрагментами трави з речовиною бурого кольору; одягом та взуттям ОСОБА_7 - курткою захисного кольору, штанами спортивними темного кольору, чоботами чорного кольору, з пошкодженнями у виді обгорання та оплавлення тканини, фрагментом трусів темно-синього кольору, носками синього кольору, фрагментом плавленої футболки темного кольору (т.1 а.с.179-181,182,183, т.2 а.с.16-17).

Дані речові докази, опечатані належним чином, були оглянуті, оголошені та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження в судовому засіданні, та не викликали у суду сумнівів в їх достовірності.

Твердження підсудного ОСОБА_4 за епізодом таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_3 викладені в ході судового розгляду, в частині того, що він не вчиняв злочини відносно потерпілого ОСОБА_3 є неспроможними і свідчать про те, що він таким чином будує свій захист, намагається уникнути відповідальності за вчинене, прагне ввести суд в оману та спотворити справжні обставини того, що сталося, змінити їх у вигідному для себе сенсі і таким чином зменшити ступінь своєї винуватості та пом'якшити свою участь, а тому до цих показань ОСОБА_4 суд ставиться критично і не бере їх до уваги, разом з тим показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_3 суд розцінює як правдиві, які об'єктивно відповідають матеріалам справи та бере їх за основу.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру, активна поведінка винного та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_33, свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника.

За епізодом вбивства ОСОБА_7, суд вважає всі вищевказані судові експертизи об'єктивними і приймає їх за основу, так як вони узгоджуються з іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, при цьому доводи наведені експертами об'єктивно узгоджуються з показаннями свідків та обвинуваченого під час проведення слідчого експеримента, їх показання послідовні, не містять протиріч, які б свідчили про повідомлення недостовірної інформації або про бажання обумовити підсудного, вони об'єктивно підтверджуються сукупністю досліджених письмових доказів і відповідають фактично подіям та обставинам скоєння злочину, що мав місце.

На підставі ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Даючи оцінку наведеним вище доказам у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають.

Згідно правових позицій Пленуму Верховного суду від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного.

Колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_4, прийшовши за місцем мешкання ОСОБА_7, заподіявши йому тілесні ушкодження шляхом нанесення ударів по голові та різним частинам тіла, відтягнувши та вкинувши потерпілого до погребу, обливши його бензином, який приніс з собою, та підпаливши, діяв усвідомлено і цілеспрямовано, бажаючи настання смерті ОСОБА_7, що свідчить про наявність у обвинуваченого прямого умислу, направленого на умисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_7 з особливою жорстокістю, шляхом спалення.

Доводи ОСОБА_4 щодо застосування до нього фізичного та психологічного тиску зі сторони співробітників Лозівського ВП ГУНП в Харківській області спростовуються перевіркою начальника СКЗ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_34, з якою погодився т.в.о. начальника Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_35, за результатами розгляду звернення адвоката Остапенко С.Ю. від 07.08.2018 року, згідно якої встановлено, що в діях працівників Лозівського ВП ГУНП в Харківській області не вбачається порушень чинного законодавства та застосування до ОСОБА_4 заборонених заходів впливу (т.2 а.с.88).

Всі твердження обвинуваченого та доводи, наведені його захисником про невинуватість, за епізодом умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7 не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час судового розгляду, не відповідають встановленим обставинам справи і розцінюються судом як один із способів захисту, прагнення будь-яким чином уникнути відповідальності за вчинене, перешкодити встановленню істини у справі, спотворити справжні обставини справи і ввести суд в оману, а тому до цих показань колегія суддів ставиться критично і не бере їх до уваги.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, та за ст.115 ч.2 п.4 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.

При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ст.370,373 ч.3 КПК України та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і доказах, отриманих незаконним шляхом, і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню обвинуваченого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий, не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_39., ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_8, невійськовозобов'язаний за гр.І ст.83 «А», визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №34 від 15.01.2018 року, ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі дисоціального розладу особистості та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії керувати ними, у період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 перебував у стані вищевказаних хронічних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час ОСОБА_4 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, має постійне місце проживання за місцем якого характеризується негативно, схильний до крадіжок (т.1 а.с.154-156, т.2 а.с.42,43,44,45,46,47,48-49,50-52,53-54,55-57,58,59,60).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає щире каяття та сприяння в розкритті злочинів.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання, судова колегія враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його сімейний стан та стан здоров'я, рівень розвитку та соціально-психологічні риси, ставлення до вчинених ним діянь, умови життя та виховання, обставини вчинення злочинів, об'єктом одного з яких є життя та здоров'я людини, що відповідно до ст.3 Конституції України являється найвищою соціальною цінністю.

З врахуванням принципу справедливості, з метою посилення впливу призначеного покарання на виправлення винного, а також з метою попередження вчинення нових злочинів, колегія суддів приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення восени 2016 року та 26.12.2017 року до постановлення вироку Лозівським міськрайонним судом Харківської області від 16.08.2018 року, в зв'язку з чим при призначенні покарання обвинуваченому суд спочатку застосовує правила ст.70 ч.1 КК України, призначає покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а потім враховуючи, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку застосовує ст.70 ч.4 КК України та призначає покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.08.2018 року більш суворим, призначеним за новим вироком.

Враховуючи, що наслідком одного з вчинених злочинів стала загибель людини, а сам злочин вчинений у стані алкогольного сп'яніння, суд не вбачає правових підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому приписів ст.ст.69,69-1,75 КК України, адже наслідки вказаного злочину є непоправними, а об'єктом злочину є найвища соціальна цінність - життя людини.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 залишити раніше обраний у виді тримання під вартою в ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Термін відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання з 27.12.2017 року згідно протоколу №131/86 від 28.12.2017 року (т.2 а.с.102-104).

На підставі ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує у строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст.118,122 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №71 від 11.01.2018 в сумі 429 грн. (т.2 а.с.31).

Арешт накладений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.12.2017 року на спортивну кофту синього кольору «Adidas», спортивні штани синього кольору «Nake», гумові калоші (взуття), змиви речовини бурого кольору на марлевих тампонах зі стін та дверей погребу, змиви речовини бурого кольору на марлевий тампон з землі, металевий «льодокол» у формі металевого прута, до якого прикріплено дві металеві пластини, загострені з однієї сторони, без видимих слідів накладень сторонніх речовин, полімерну пляшку об'ємом 1,5 літра, з слідами речовини бурого кольору, два фрагменти трави з речовиною бурого кольору; мобільний телефон Нокіа моделі 1280, з сім-карткою мобільного оператора ВФ Україна, фрагменти скляної пляшки, грошові кошти в сумі 63 грн., ніж з дерев'яною рукояткою, фрагменти скляних пляшок, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - скасувати (т.1 а.с.187).

Майно не визнане речовими доказами: мобільний телефон Нокіа моделі 1280, з сім-карткою мобільного оператора ВФ Україна, грошові кошти в сумі 63 грн., які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - повернути спадкоємцям померлого ОСОБА_7, в разі відмови від отримання - грошові кошти в сумі 63 грн. та мобільний телефон Нокіа моделі 1280, з сім-карткою мобільного оператора ВФ Україна - звернути на користь держави, в разі неможливості звернення мобільного телефону на користь держави - знищити, як такий, що не представляє цінності, фрагменти скляної пляшки, ніж з дерев'яною рукояткою, фрагменти скляних пляшок - знищити.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України: спортивну кофту синього кольору «Adidas», спортивні штани синього кольору «Nake», гумові калоші (взуття), джинсову куртку темно-сірого кольору, які згідно квитанції 1334, порядковий номер 18/20 знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_4, в разі відмови від отримання знищити, як такі що не представляють цінності; змиви речовини бурого кольору на марлевих тампонах зі стін та дверей погребу, змиви речовини бурого кольору на марлевий тампон з землі, металевий «льодокол» у формі металевого прута, до якого прикріплено дві металеві пластини, загострені з однієї сторони, без видимих слідів накладень сторонніх речовин, полімерну пляшку об'ємом 1,5 літра, з слідами речовини бурого кольору, два фрагменти трави з речовиною бурого кольору; одяг та взуття ОСОБА_7 - куртку захисного кольору, штани спортивні темного кольору, чоботи чорного кольору, з пошкодженнями у виді обгорання та оплавлення тканини, фрагмент трусів темно-синього кольору, носки синього кольору, фрагмент плавленої футболки темного кольору, які згідно квитанції 1334, порядкові номери 000277, 000271 знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити; бензинову пилку марки «Урал» моделі «БП-50-3,6», яка знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 згідно зберігальної розписки - повернути ОСОБА_3 (т.1 а.с.179-181,182,183, т.2 а.с.16-17,18,40,41).

Керуючись ст.ст.369-371,373-374 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Визнати ОСОБА_4 винуватим в пред'явленому обвинуваченні, за ст.115 ч.2 п.4, 185 ч.3 КК України та призначити покарання:

- за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

- за ст.115 ч.2 п.4 КК України - у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

Відповідно до ст.70 ч.1 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.08.2018 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з 27 грудня 2017 року.

Зарахувати ОСОБА_4 в рахунок відбуття покарання термін тримання під вартою з 27.12.2017 року.

Арешт накладений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.12.2017 року на спортивну кофту синього кольору «Adidas», спортивні штани синього кольору «Nake», гумові калоші (взуття), змиви речовини бурого кольору на марлевих тампонах зі стін та дверей погребу, змиви речовини бурого кольору на марлевий тампон з землі, металевий «льодокол» у формі металевого прута, до якого прикріплено дві металеві пластини, загострені з однієї сторони, без видимих слідів накладень сторонніх речовин, полімерну пляшку об'ємом 1,5 літра, з слідами речовини бурого кольору, два фрагментами трави з речовиною бурого кольору; мобільний телефон Нокіа моделі 1280, з сім-карткою мобільного оператора ВФ Україна, фрагменти скляної пляшки, грошові кошти в сумі 63 грн., ніж з дерев'яною рукояткою, фрагменти скляних пляшок - скасувати.

Речові докази: спортивну кофту синього кольору «Adidas», спортивні штани синього кольору «Nake», гумові калоші (взуття), джинсову куртку темно-сірого кольору - повернути ОСОБА_4, в разі відмови від отримання знищити, як такі що не представляють цінності; змиви речовини бурого кольору на марлевих тампонах зі стін та дверей погребу, змиви речовини бурого кольору на марлевий тампон з землі, металевий «льодокол» у формі металевого прута, до якого прикріплено дві металеві пластини, загострені з однієї сторони, без видимих слідів накладень сторонніх речовин, полімерну пляшку об'ємом 1,5 літра, з слідами речовини бурого кольору, два фрагменти трави з речовиною бурого кольору; одяг та взуття ОСОБА_7 - куртку захисного кольору, штани спортивні темного кольору, чоботи чорного кольору, з пошкодженнями у виді обгорання та оплавлення тканини, фрагмент трусів темно-синього кольору, носки синього кольору, фрагмент плавленої футболки темного кольору - знищити; бензинову пилку марки «Урал» моделі «БП-50-3,6» - повернути ОСОБА_3

Майно не визнане речовими доказами: мобільний телефон Нокіа моделі 1280, з сім-карткою мобільного оператора ВФ Україна, грошові кошти в сумі 63 грн. - повернути спадкоємцям померлого ОСОБА_7, в разі відмови від отримання - грошові кошти в сумі 63 грн. та мобільний телефон Нокіа моделі 1280, з сім-карткою мобільного оператора ВФ Україна - звернути на користь держави, в разі неможливості звернення мобільного телефону на користь держави - знищити, як такий, що не представляє цінності, фрагменти скляної пляшки, ніж з дерев'яною рукояткою, фрагменти скляних пляшок - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №71 від 11.01.2018 року у сумі 429 грн., перерахувавши їх на р/р 31116115020005, код класифікації доходів бюджету: 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999680, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу УК Слобідський/м.Харків Слобідський/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий суддя Ткаченко О.А.

Судді: Харабадзе К.Ш.

Смірнова Н.А.