Вирок № 80992994, 08.04.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 08.04.2019

ЄУ № 420/500/19

Провадження №1-кп/420/92/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря Колесник Г.О.

прокурора Мукбаніані Д.В.

захисника Бондар М.І.

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130510000069 від 15.03.2019, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Лісове Рокитненського району Рівненської області, громадянки РФ, яка не одружена, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштована, не є депутатом, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2019 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, прибула на міжнародний пункт пропуску «Танюшівка», який розташований за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Танюшівка, у напрямку з території РФ до смт. Троїцьке Луганської області.

В цей час на території пункту пропуску "Танюшівка" виконував свої службові обов'язки інспектор прикордонного контролю 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Танюшівка" (Тип А) відділу прикордонної служби "Білолуцьк" 1 категорії (Тип Б) старший прапорщик ОСОБА_3.

В ході проходження паспортного контролю ОСОБА_3 запросив ОСОБА_2 до службового приміщення, з метою проведення процедури контролю другої лінії, що передбачено наказом МВС України №392 від 14.05.2018 "Про затвердження Порядку проведення підрозділами органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України процедури здійснення контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну".

У подальшому, перебуваючи в кімнаті старшого прикордонних нарядів, в ході проведення співбесіди, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, з метою схилити її до прийняття рішення щодо безперешкодного проходження процедури перетину державного кордону, всупереч порядку, встановленого чинним законодавством України.

Після чого, ОСОБА_2, усвідомлюючи те, що надає незаконну винагороду, тобто неправомірну вигоду службовій особі за невчинення останньою в її інтересах дій, з використанням наданого їй службового становища, дістала з власного гаманця грошові кошти в сумі 1 000 російських рублів однією купюрою серію ГИ 6311705, які вона поклала на стіл за яким сидів ОСОБА_3, тим самим надала останньому неправомірну вигоду.

За вказаним фактом надання неправомірної вигоди службовій особі працівники ППр «Танюшівка», керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Конституцією України, Законом України «Про Державну прикордонну службу», Законом України «Про запобігання корупції», Законом України "Про прикордонний контроль", Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Постановою КМУ №1074 від 29.12.1995 "Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію", усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_2, повідомили про незаконні дії останньої співробітникам Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області.

В подальшому, при проведенні огляду місця події в кімнаті старшого зміни приміщення паспортного контролю ППр «Танюшівка» працівниками поліції виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1000 російських рублів однією купюрою серією ГИ 6311705, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.03.2019, згідно з довідкою АТ «ПриватБанк» від 18.03.2019, відповідно до розрахунку у співвідношенні 1000 російських рублів до української гривні, становить 407 гривень 10 копійок. Вказані грошові кошти громадянка РФ ОСОБА_2, при вищезазначених обставинах надала в якості неправомірної вигоди службовій особі ППр «Танюшівка».

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.369 КК України, які виразились в наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

21 березня 2019 року між прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури Мукбаніані Д.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019130510000069 від 15.03.2019, та підозрюваною ОСОБА_2 за участю захисника Бондар М.І. укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_2 за участю захисника Бондар М.І. дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 369 КК України. Обвинувачена ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнала свою вину у зазначеному діянні, зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторонами угоди в п. 3 визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повина понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України, а саме - у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. та отримана згода обвинуваченої на призначення їй такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, серед іншого, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в ній покарання.

Судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 розуміючи, що кримінальне провадження стосовно неї може бути розглянуто в судовому засіданні, де вона буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на її користь, просить затвердити угоду. У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 зазначила, що винуватість визнала добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України. ОСОБА_2 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник обвинуваченої в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, дослідження витребуваних документів переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнала себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та КК України.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст. ст.50, 65-67 КК України з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом'якшують покарання.

З огляду на викладене, укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченої ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає покаранню, встановленому санкцією ч. 1 ст. 369 КК України, та загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин, укладена між прокурором та підозрюваною угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирався.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 96-1, 96-2, 100 КК України, ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 березня 2019 року, укладену між прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури Мукбаніані Дмитром Важаовичем та підозрюваною ОСОБА_2, за участю захисника Бондар Миколи Івановича.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.

Речові докази:

- СD диск з відеозаписом з камер відеоспостереження на КПП «Танюшівка», який зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

- на підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію грошей, які були предметом злочину, та конфіскувати у власність держави: грошові кошти в сумі 1000 російських рублів однією купюрою серією ГИ 6311705, які знаходяться на зберіганні у відділенні АТ КБ «Приватбанк» за адресою: пр-т Гвардійський, 28б, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі не подачі на нього апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченій.

Суддя: В.В. Пронька