Вирок № 80992834, 08.04.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4783/18

1-КП/415/202/19

ВИРОК

Іменем України

08.04.19 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12017130240000092 від 10 січня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Нікуліно Мантурівського району Костромської області, РФ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Панасенка В.В.,

захисника Гавриленка О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

встановив:

08 січня 2017 року, приблизно о 20 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення літньої кухні на території подвір'я будинку АДРЕСА_2, таємно викрав - 5 пічних чавунних плит, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/180е від 20 березня 2017 року, 950 гривень, 6 пічних чавунних колосників, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/180е від 20 березня 2017 року, 240 гривень, пічні чавунні піддувальні дверцята, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/180е від 20 березня 2017 року, 150 гривень, пічні чавунні топкові дверцята, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/180е від 20 березня 2017 року, 190 гривень, ванну оцинковану, об'ємом 60 л, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/180е від 20 березня 2017 року, 150 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1680 гривень.

10 січня 2017 року, приблизно о 02 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав - 5 пічних чавунних плит, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/49е від 23 січня 2017 року, 550 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, 26 лютого 2017 року, приблизно о 21 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав - холодильник ТМ «Донбасс 214», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №19/113/9-3/228е від 22 березня 2017 року, 1320 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.

На початку березня 2017 року, у нічний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав - 4 пічні чавунні плити, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/230е від 23 березня 2017 року, 400 гривень, та швейну машинку ТМ «ПМЗ завод імені Калініна», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/229е від 28 березня 2017 року, 343 гривні, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 743 гривні.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, а саме, - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, інше приміщення, повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, викрадення майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зокрема, - складових частин пічки (чавунних плит, чавунних колосників, чавунних дверцят) та металевої ванної, проникнувши до приміщення літньої кухні на території подвір'я будинку АДРЕСА_2, і, чавунних плит, проникнувши безпосередньо до будинку АДРЕСА_2, 08 та 10 січня 2017 року, у нічний час, відповідно, а також, холодильника ТМ «Донбасс 214», і, через деякий час, чавунних плит і швейної машинки, проникнувши до будинку АДРЕСА_3, 26 лютого 2017 року, та на початку березня 2017 року, у нічний час, відповідно, скориставшись відсутністю уваги сторонніх та власників житла, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана майнова шкода: потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнова шкода - відшкодована частково: шляхом повернення частки викраденого, залишок - зобов'язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, - суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, - яке, на підставі ст.370 КПК України, - повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним - є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим - є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, - вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення, повторно, - доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, є особою похилого віку (а.с.72,200), має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.76,203), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданих збитків, а також, похилий вік та стан здоров'я.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, - суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який - не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, є особою похилого віку, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, враховуючи суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, часткове відшкодування останньої та думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв'язку з тим, що суд прийшов до переконання щодо можливості виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, - із застосуванням положень ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, - суд вважає за необхідне, згідно вимог ст.377 КПК України, скасувати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, застосований до останнього, на підставі Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 25 травня 2018 року (а.с.249-250), строк за яким, в подальшому, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 14 лютого 2019 року (а.с.88 о/а), продовжено до 14 квітня 2019 року, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання.

Крім того, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 - в строк відбування покарання - попереднє ув'язнення, зокрема, перебування останнього під вартою з 25 травня 2018 року (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 25 травня 2018 року (а.с.249-250) - до 08 квітня 2019 року, включно, оскільки, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання, призначений вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

При цьому, суд, прийшовши до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, а також, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України (в редакції ст.72 ч.5 КК України - до змін, внесених, на підставі Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року), - вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження, за період з 25 травня 2018 року (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 25 травня 2018 року (а.с.249-250) - до 08 квітня 2019 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки, відповідно до Правового висновку Великої Палати Верховного Суду (Постанова ВС по справі за №663/537/17 (провадження за №13-31кс18) від 29 серпня 2018 року) - щодо застосування норми права, передбаченої ст.72 ч.5 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), - якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, який, в такому разі, має переживаючу (ультраактивну) дію, і застосування до таких випадків Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року - є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ст.5 ч.2 КК України, - не допускається, так як закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ст.5 ч.2 КК України).

Процесуальні витрати по справі -

у сумі 527 гривень 76 копійок (а.с.38) та у сумі 439 гривень 80 копійок (а.с.62), пов'язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз за №19/113/9-3/180е від 20 березня 2017 року (а.с.35-37) і за №19/113/9-3/49е від 23 січня 2017 року (а.с.60-61), відповідно, з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди,

у сумі 439 гривень 80 копійок (а.с.122), у сумі 351 гривня 84 копійки (а.с.153) та у сумі 351 гривня 84 копійки (а.с.195), пов'язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз за №19/113/9-3/228е від 22 березня 2017 року (а.с.120-121), за №19/113/9-3/230е від 23 березня 2017 року (а.с.151-152) і за №19/113/9-3/229е від 28 березня 2017 року (а.с.193-194), відповідно, з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди,

за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

пічна чавунна плита, розмірами 56,5х19 см, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (а.с.25,26),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_3,

холодильник ТМ «Донбасс 214», пічна чавунна плита, розмірами 50х19 см, швейна машинка ТМ «ПМЗ завод імені Калініна», що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 (а.с.123,124,147,154,183,199),

- підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_4

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 - у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання, негайно.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 - в строк відбування покарання - попереднє ув'язнення - термін перебування останнього під вартою з 25 травня 2018 року до 08 квітня 2019 року, включно. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 25 травня 2018 року до 08 квітня 2019 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300)

2111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 04 копійки за проведення судових товарознавчих експертиз за №19/113/9-3/180е від 20 березня 2017 року, за №19/113/9-3/49е від 23 січня 2017 року, за №19/113/9-3/228е від 22 березня 2017 року, за №19/113/9-3/230е від 23 березня 2017 року, за №19/113/9-3/229е від 28 березня 2017 року.

Речові докази по справі:

пічну чавунну плиту, розмірами 56,5х19 см, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3,

- повернути потерпілій ОСОБА_3,

холодильник ТМ «Донбасс 214», пічну чавунну плиту, розмірами 50х19 см, швейну машинку ТМ «ПМЗ завод імені Калініна», що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4,

- повернути потерпілій ОСОБА_4

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: