Вирок № 80992688, 08.04.2019, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 403/64/19

провадження № 1-кп/403/38/19

В И Р О К І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

виконуючої обов'язки секретаря судового засідання помічника судді Буря Л.М., за участю учасників судового провадження:

прокурора Павлюченко Л.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Гончаренка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019120290000010 від 14.01.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Устинівка Кіровоградської

області, громадянина України, освіта повна загальна

середня, не одруженого, не працюючого, адреса місця

проживання, зареєстрована у встановленому законом

порядку та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1, раніше

судимого:

1) 19.04.2010 року Устинівським районним судом

Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.185 КК

України до 4-х років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 роки 6 місяців;

2) 15.06.2012 року Устинівським районним судом

Кіровоградської області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15

ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 6

місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2019 року близько 06 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_2 з метою викрадення чужого майна прийшов до огородженої парканом території подвір'я будинку АДРЕСА_2, належного на праві власності потерпілій ОСОБА_1. Скориставшись відсутністю вдома потерпілої та членів її сім'ї, обвинувачений зайшов до подвір'я вказаного будинку, підійшов до вхідних дверей житлового будинку та впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії ніким не будуть помічені, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом підбору ключа із декількох ключів, принесених із собою, відімкнув замок та, відкривши таким чином вхідні двері,проник до житлового будинку. В подальшому, перебуваючи в одній із спальних кімнат будинку, обвинувачений відшукав під упаковкою з ковдрою, що знаходилась на дивані, належні потерпілій грошові кошти в сумі 100 000 грн., зібрані в одну пачку номіналами 500 грн. та 200 грн., а в жіночій сумці, що також знаходилась на дивані, 355 доларів США, еквівалентом яких в національній валюті є 10035 грн. 85 коп., які поклав до кишені куртки, в яку був одягнутий. Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений забрав зі шкатулки, що знаходилась в коридорі будинку, наперсток та брилок, а із меблевої стінки в залі - три запонки, які не мають для потерпілої матеріальної цінності, та із викраденим таким чином майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду в загальному розмірі 110035 грн. 85 коп..

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, зокрема, щодо суми викрадених грошових коштів, визнав повністю. Суду показав, що раніше неодноразово бував у господарстві потерпілої ОСОБА_1, оскільки протягом 2017-2018 років він разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 працювали у потерпілої вдома: допомагали різати свиней, пиляти дрова. Маючи намір викрасти залізо з господарства потерпілої, щоб здати його на металобрухт та отримати грошові кошти, а також знаючи, що потерпіла їздить на базар торгувати м'ясом, він, за день до запланованої дати вчинення крадіжки, попрохав ОСОБА_4 повідомити йому про перебування потерпілої на базарі. В суботу 12 січня 2019 року близько 07 години ранку, зателефонувавши до ОСОБА_4, який в цей час перебував на базарі разом із потерпілою ОСОБА_1 та дізнавшись від нього, що потерпіла разом з сім'єю відсутня вдома, він, прийшов до огородженого парканом домоволодіння потерпілої, розташованого по АДРЕСА_2, зайшов на його територію та, не відшукавши на подвір'ї металобрухту, вирішив проникнути до будинку з метою викрадення з нього якого-небудь майна. Замок на вхідних дверях будинку шляхом підбору ключів відкрив за допомогою ключа від свого гаража, який був у нього із собою. Перебуваючи в будинку, зайшов до спальні, де на дивані під курткою лежала пачка грошей в гривневих купюрах, які він забрав та поклав до кармана. Крім того, з жіночої сумки, яка також знаходилась на дивані, забрав 355 доларів США - 3 купюри по 100 доларів, 1 купюру 50 доларів та 1 купюру номіналом 5 доларів, а зі шкатулки біля дзеркала - наперсток, брилок та три запонки, які поклав до кармана свого одягу, після чого вийшов з будинку, закрив вхідні двері та пішов додому. Будучи вдома у своєму будинку, викрадені грошові кошти в гривнях поклав до серванта (шафи), а долари до книжки. Частину грошових коштів в сумі 300 грн. віддав на погашення боргу ОСОБА_4 в магазині «Червоний», приблизно на 500 грн. купив сигарет, пива та запальничку. Крім того, на наступний день він разом з ОСОБА_4 поїхав на таксі до м.Долинська, де купив собі та ОСОБА_4 по мобільному телефону вартістю 2500,00 грн. кожний. За таксі заплатив 500,00 грн.. Крім того, в цей же день він заходив до своєї знайомої ОСОБА_6, щоб вона допомогла йому налаштувати телефон, та повідомив їй про викрадення грошей. Після обід ОСОБА_6 прийшла до нього додому з проханням позичити гроші і він позичив їй 1000 грн.. Також ОСОБА_6 порахувавши гроші сказала йому, що в нього 85000,00 грн.. Приблизно о 16 год. 30 хв. до нього додому приїхав незнайомий чоловік, який погрожуючи йому ножем, вимагав віддати гроші. Він віддав йому 50000,00 грн.. В цей час в нього вдома на подвір'ї був також і ОСОБА_4. В понеділок до нього близько 17 год.00 хв. приїхали працівники поліції, яким він розповів про крадіжку грошей у потерпілої ОСОБА_1 та добровільно видав їм грошові кошти, які залишились, - більше 15000,00 грн. та 355 доларів США, а також мобільний телефон. Крім того, суду показав, що раніше вживав наркотичні речовини, однак зранку, в день вчинення крадіжки грошей у потерпілої, він не був у стані наркотичного сп'яніння, усвідомлював значення своїх дій та цілком розумів, що має намір вчинити протиправні дії. У скоєному кримінальному правопорушенні щиро розкаявся. Вибачився перед потерпілою. Прохав суд не призначати покарання у виді позбавлення волі, а звільнити його від призначеного покарання з іспитовим строком. Крім того, підтвердив, що визнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, зокрема, суми заподіяної шкоди у виді викрадених у потерпілої грошових коштів, є добровільним, не є наслідком застосування до нього примусу, погроз, насильницьких чи інших протиправних дій, в тому числі, і з боку працівників поліції.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2, крім визнання ним своєї вини, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,підтверджується безпосередньо дослідженими судом під час судового розгляду кримінального провадження доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що в суботу 12 січня 2019 року приблизно о 05 годині ранку вона разом з чоловіком ОСОБА_7 та дочкою поїхали до м.Долинська на базар здійснювати продаж м'ясної продукції. Вхідні двері до житлового будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 вона особисто закривала на ключ, який поклала до автомобіля. Вдома нікого не залишалось. Приїхали на базар приблизно о 06 год. ранку. Відразу по їх приїзду до павільйону - на місце торгівлі, вона побачила, як ОСОБА_4 вийшов з павільйону, однак не бачила, щоб він комусь телефонував. В подальшому він неодноразово виходив. Повернулись додому близько 13 години дня. Вона відкрила вхідні двері до будинку, які були зачинені, однак наступні за ними - ті, що ведуть в коридор, були відкриті. За обстановкою в кімнатах, зокрема, положенням речей, було видно, що хтось здійснював в них пошук. Суду також показала, що у спальній кімнаті на дивані стояла упаковка з ковдрою, під яку вона поклала пачку гривневих купюр на суму 100000,00 грн. номіналом по 500 грн. та 200 грн.. Вказані кошти збирались для проведення ремонту у будинку, який вони з чоловіком придбали, та в який мали намір переїжджати. Після огляду кімнати вона цих коштів не виявила. Також із жіночої сумки, що стояла на дивані, були викрадені 355 доларів США, зі шкатулки, що знаходилась в коридорі - наперсток, брилок, а із меблевої стінки в залі - чоловікові запонки. Після вчинення крадіжки вони з чоловіком почали розпитувати у продавців магазинів про те, чи ніхто не витрачав великої суми грошей, і їй повідомили, що обвинувачений ОСОБА_2 віддавав борг за ОСОБА_4 в магазині «Червоний». Підтвердила, що обвинувачений разом з ОСОБА_4 раніше неодноразово допомагали їй по господарству. Вважає, що обвинувачений не діяв сам. В понеділок вона звернулась із заявою про вчинену крадіжку до працівників поліції. Цивільний позов пред'являти не буде. Заподіяна їй майнова шкода відшкодована лише частково за рахунок повернутих поліцією грошових коштів в сумі 15600,00 грн., 355 доларів США та двох мобільних телефонів, а також за рахунок повернутих матір'ю обвинуваченого ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 18000,00 грн.. Крім того, на рахунок відшкодування завданої їй шкоди вона відносить і 20000,00 грн., які їй були надані батьком ОСОБА_4 без будь-яких пояснень за що саме. Вважала достатнім для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, однак у судових дебатах підтримала доводи прокурора та вважала за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді 4 років позбавлення волі;

- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що взимку 2019 року, точної дати та часу не пам'ятає, обвинувачений ОСОБА_2, з яким він товаришує, попрохав його зателефонувати йому, коли сім'я ОСОБА_7 буде на базарі в м.Долинська. В суботу він торгував на базарі та після того, як потерпіла разом з чоловіком вранці приїхали на базар, по мобільному телефону повідомив про це обвинуваченого. Про намір обвинуваченого проникнути до житлового будинку потерпілої та вчинити з нього крадіжку грошей йому нічого не було відомо, оскільки обвинувачений раніше говорив йому, що лише хоче знайти на подвір'ї металобрухт та здати його з метою отримання грошових коштів. В цей же день в післяобідній час він разом із обвинуваченим їздив до м.Долинська, де останній купив собі та йому по мобільному телефону вартістю 2500,00 грн. кожний. Також обвинувачений віддав за нього борг в сумі 300,00 грн. в магазині «Червоний». Де обвинувачений взяв кошти не запитував. На наступний день, в неділю, він прийшов до обвинуваченого поговорити та, перебуваючи на подвір'ї, бачив, як обвинувачений разом з незнайомим йому чоловіком зайшли до будинку. Через деякий час вони вийшли на вулицю і він побачив, що незнайомець забрав в обвинуваченого барсетку, з якої на землю випала частина грошових коштів. Після цього незнайомий чоловік сівши до машини поїхав, а вони з обвинуваченим збирали купюри номіналом по 500 грн.. Обвинувачений особисто повідомив йому, що викрав грошові кошти в ОСОБА_7. Також суду показав, що працівники поліції вилучили у нього мобільний телефон;

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 14 січня 2019 року він разом з гр-ном ОСОБА_5 приїхали в смт.Устинівку на святкування дня народження його родички. В цей же вечір після 16 години, працівники поліції запросили його бути понятим. Він погодився. Біля входу до магазину «Центральний» в смт.Устинівка в його присутності та присутності іншого понятого ОСОБА_5 обвинувачений добровільно видав грошові кошти близько 15000,00 грн. та 300 доларів США, а також мобільний телефон. В подальшому у відділенні поліції під час огляду грошових коштів, він пам'ятає, що на столі було багато купюр номіналом по 200 грн.. Також він був присутнім під час вилучення у гр-на ОСОБА_4 мобільного телефону. Особисто підписав протоколи огляду. Суду також показав, що в його присутності будь-яких словесних погроз чи насильницьких дій на адресу обвинуваченого з боку працівників поліції здійснено не було;

- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що в період часу до 20 січня 2019 року, точного числа не пам'ятає, він разом із гр-ном ОСОБА_8 приїхали до смт.Устинівка, оскільки в нього було святкування. Працівники поліції запропонували йому бути понятим, на що він погодився. Напроти входу до магазину «Центральний» в його присутності та присутності ОСОБА_8 обвинувачений видав приблизно 15 чи 16 тисяч гривень купюрами по 500 та 200 грн., а також більше 300-х доларів США, серед яких були купюри по 100 доларів, та якісь дрібнички. Обвинувачений говорив, що викрав ці грошові кошти у потерпілої, однак чи вказував яку саме суму він не пам'ятає. В цей же вечір він був присутній при вилученні у гр-на ОСОБА_4 мобільного телефону. Суду також показав, що в його присутності будь-яких протиправних дій стосовно обвинуваченого з боку працівників поліції здійснено не було;

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що в січні 2019 року, точного числа не пам'ятає, приблизно о 04 год. 30 хв., він разом з дружиною - потерпілою ОСОБА_1 та дочкою поїхали на власному автомобілі на базар до м.Долинська здійснювати продаж м'яса. Перед від'їздом двері до будинку були закриті на замок. Повернулись з м.Долинська в обід близько 13 години. Першою до будинку зайшла дружина, після цього він. В залі були перевернуті речі. Дружина повідомила, що зі спальні викрали грошові кошти в сумі 100000,00 грн. та близько 300 доларів США.. Де саме в будинку зберігалися ці грошові кошти він не знав, оскільки їх зберіганням займалась дружина. Після цього шляхом здогадок вони пішли запитувати по магазинах про обвинуваченого, і в магазині «Червоний» продавець повідомила, що обвинувачений ОСОБА_2 розрахувався за борг ОСОБА_4. Наявність у будинку великої суми грошей пояснив тим, що вони з дружиною придбали житловий будинок та збирали кошти для проведення в ньому ремонту за рахунок продажу м'яса, отриманої орендної плати та пенсії;

- заявою потерпілої ОСОБА_1 від 14.01.2019 року про вчинення 12.01.2019 року крадіжки майна з її домоволодіння, в тому числі, 100000,00 грн., 355 доларів США, трьох запонок, брилка, наперстка (а.п.65);

- витягом з кримінального провадження №12019120290000010, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2018 року, за правовою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України (а.п.64);

- протоколом огляду місця події від 14.01.2019 року з доданою фототаблицею №1, проведеного по вулиці О.Мазуренка навпроти магазину «Центральний» в смт.Устинівка Кіровоградської області, під час якого гр-н ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції з правого карману зимової куртки грошові кошти: 1 купюру номіналом 10 грн.; 2 купюри номіналом 20 грн.; 1 купюру номіналом 50 грн.; 25 купюр номіналом 200 грн.; 21 купюру номіналом 500 грн., серед яких на одній купюрі намальований хрестик чорнилом синього кольору; 1 купюру номіналом 5 доларів США; 1 купюру номіналом 50 доларів США; 3 купюри номіналом 100 доларів США, а також наперсток сірого кольору, брилок у виді грального кубика, 3 запонки жовтого кольору, мобільний телефон марки «ASSISTANT» синього кольору з чохлом. Вказані грошові кошти та майно з місця огляду вилучені(а.п.66-70);

- протоколом огляду місця події від 14.01.2019 року з доданою фототаблицею №1, проведеного в приміщенні Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, розташованого по вул.О.Мазуренка, буд.№54 в смт.Устинівка Кіровоградської області, під час якого гр-н ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «DOOGEE» моделі X20 чорного кольору, який з місця огляду був вилучений(а.п.71-72);

- протоколом огляду місця події від 29.01.2019 року з доданою фототаблицею №1, проведеного в приміщенні кабінету №5 Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, розташованого по вул.О.Мазуренка, буд.№54 в смт.Устинівка Кіровоградської області, під час якого гр-нка ОСОБА_1 демонструє наявний у неї блокнот із записами на одному із аркушів номерів банкнот доларів США (1 п'ятидоларової банкноти, 1 п'ятдесятидоларової банкноти та трьох стодоларових банкнот, які вона придбала у м.Долинська 30.12.2018 року, та які 12.01.2019 року були викрадені з її будинку по АДРЕСА_2. Аркуш блокноту, на якому маються записи п'яти номерів доларів США під час огляду вилучений (а.п.75-78);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 29.01.2019 року з доданою фототаблицею №1 за участю потерпілої ОСОБА_1, яка, серед пред'явлених їй речей за загальними зовнішніми ознаками, формою та узорами впізнала під №5 брилок, під №,№ 4, 7, 12 - запонки, та під №11 - наперсток, які були викрадені з будинку її домоволодіння 12.01.2019 року (а.п.81-85);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 29.01.2019 року з доданою фототаблицею №1 за участю потерпілої ОСОБА_1, яка серед пред'явлених їй банкнот номіналом по 500 грн., за нанесеним чорною пастою в правій нижній частині лицьової сторони банкноти хрестиком впізнала банкноту номіналом 500 грн., яка має номер 3 Ф 5202781, що була викрадена з її житлового будинку (а.п.86-89);

- довідкою №271 від 15.01.2019 року, виданою територіальним відокремленим безбалансовим відділенням №10010/0121 філії Кіровоградського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», про те, що 12.01.2019 року є вихідним банківським днем, а тому відділення, які працюють в суботу, здійснюють обслуговування клієнтів за курсами НБУ, встановленими в останній робочий день, що передує вихідному. Станом на 11.01.2019 року офіційний курс Національного банку України становив 2827,0148 грн. по відношенню до 1 долара США та відповідно 10035,85 грн. за 355 доларів США станом на 12.01.2019 року (а.п.90).

Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 Рішення «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 року, заява №387/03). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11.07.2013 року, заява №20372/11).

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги показання свідка ОСОБА_7, який є чоловіком потерпілої у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1, суд враховує, що надані ним показання не суперечать іншим безпосередньо дослідженим судом доказам, і їх достовірність не була спростована стороною захисту під час судового розгляду.

Отже, враховуючи викладене, суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, які перебувають в узгодженому зв'язку між собою, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», приходить до висновку, що:мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2; це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому; вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є встановленою та доведеною і він підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

При цьому вважаючи встановленою в діях обвинуваченого таку кваліфікуючу ознаку крадіжки, як повторність, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою, яка має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за вчинені злочини, передбачені ч.1 примітки до ст.185КК України, зокрема, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.185 КК України.

Вважаючи наявною в діях обвинуваченого таку кваліфікуючу ознаку крадіжки, як поєднана з проникненням у житло, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 здійснив незаконне - без відповідного дозволу та згоди потерпілої входження до її житла із застосуванням ключа, як засобу подолання перешкоди у виді зачинених вхідних дверей, маючи на меті викрадення майна потерпілої. При цьому суд приходить до висновку, що проникаючи до житлового будинку потерпілої ОСОБА_1 обвинувачений мав спочатку невизначений умисел на викрадення майна, без його конкретизації, і лише потім, перебуваючи в середині будинку та відшукавши грошові кошти, а також інші речі (запонки, наперсток та брилок) в обвинуваченого ОСОБА_2 виник визначений умисел саме на їх викрадення.

Вважаючи встановленою в діях обвинуваченого таку кваліфікуючу ознаку крадіжки, як завдання значної шкоди потерпілому, судом враховується, що внаслідок дій обвинуваченого потерпілій були спричинені збитки на суму 110035 грн.85 коп., тобто в межах від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зазначених в ч.3 примітки до ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, класифікується як тяжкий злочин.

За змістом п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі - Постанови від 24.10.2003 року №7), досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 являється особою раніше судимою, має не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних тяжких та середньої тяжкості злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 та ч.1 ст.185 КК України, за які засуджувався до покарання у виді позбавлення волі.

Останній раз засуджувався 15.06.2012 року за вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 06.07.2016 року з установи виконання покарань по відбуттю строку покарання (а.п.104-107, 109-112).

Разом з тим, після звільнення з установи виконання покарань обвинувачений ОСОБА_2 жодних висновків для себе щодо необхідності дотримуватися встановлених у суспільстві правил співжиття та не порушувати охоронювані кримінальним законом відносини власності не зробив і знову вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений ч.3 ст.185 КК України, та віднесений згідно ч.4 ст.12 КК України до категорії тяжких, є умисним та закінченим злочином.

Вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченого, його схильність до вчинення нових злочинів та небажання стати на шлях виправлення.

Обвинувачений ОСОБА_2 не працюючий, постійних доходів для проживання не має, суспільно-корисною діяльністю не займається.

Обвинувачений ОСОБА_2 не одружений, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має. По місцю проживання характеризується задовільно. Згідно відповіді Устинівської центральної районної лікарні Кіровоградської області на «Д» обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п.101-103).

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

За змістом досудової доповіді, складеної 07.03.2019 року начальником Устинівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, останній згідно соціально-психологічної характеристики проживає у будинку матері за рахунок її пенсії. Проявляє байдужість до наявності соціальних зв'язків, а саме: відносин з матір'ю, та проявляє антисоціальну поведінку. Не має чітких планів на майбутнє. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі, окремих осіб, оцінюється як низький. Виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі не можливе. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, доцільним є покладення обов'язків згідно ст.76 КК України (а.п.60).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину з огляду на критичну оцінку обвинуваченим вчиненого ним протиправного діяння, його осуді та визнанні ним своєї вини у вчиненні крадіжки майна потерпілої за обставин, викладених в обвинувальному акті; добровільного надання ним під час досудового розслідування та судового розгляду показань про обставин вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також вжиття заходів щодо часткового відшкодування потерпілій заподіяної майнової шкоди в сумі 18000 грн.00 коп., які були передані потерпілій матір'ю обвинуваченого.

При цьому суд не приймає до уваги зазначену захисником обвинуваченого обставину відшкодування обвинуваченим ОСОБА_2 заподіяної потерпілій шкоди в повному обсязі, оскільки згідно безпосередньо досліджених судом письмових доказів, а також показань потерпілої, частина викрадених обвинуваченим грошових коштів у сумі 15600 грн.00 коп. та 355 доларів США була повернута потерпілій саме працівниками поліції, а не обвинуваченим (а.п.74), а грошова сума в розмірі 20000 грн. 00 коп. була передана потерпілій зовсім сторонньою для обвинуваченого особою без зазначення мети такої передачі, що було безпосередньо підтверджено потерпілою в судовому засіданні.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень ст.69 КК України, виходячи з даних про його особу та наявності пом'якшуючих покарання обставин, які на думку суду, не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Суд також не вбачає підстав для призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст.75 КК України та відхиляє доводи захисника про можливість звільнення його підзахисного від відбування призначеного покарання з випробуванням з огляду на наступне. За правилами ст.75 КК України, якщо при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, вказана норма закону визначає, що суд може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, коли дані про особу засудженого, з урахуванням обставин справи та тяжкості вчиненого злочину, дають суду достатні підстави дійти висновку про те, що виправлення особи можливе без відбування призначеного покарання.

Питання про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням відноситься до дискреційних повноважень суду і є його правом, а не обов'язком.

При цьому підставами для судового розсуду при призначенні покарання є: кримінально-правові, відносно визначені (де встановлюються межі покарання) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК України; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб'єкта (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №344/11089/17).

За змістом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, передбачених ч.3 ст.185 КК України, із подальшим звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, проте на шлях виправлення не ставав та під час останнього іспитового строку вчинив ряд умисних злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, за які був засуджений вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 15.06.2012 року до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

06.07.2016 року обвинувачений ОСОБА_2 звільнився з установи виконання покарань по відбуттю строку покарання. Разом з тим, це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки після звільнення він не зробив для себе належних висновків та знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин проти власності, передбачений ч.3 ст.185 КК України, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи обвинуваченого, його схильність до вчинення нових злочинів.

Крім того, судом також враховується, що обвинувачений ОСОБА_2 після звільнення з установи виконання покарань 06.07.2016 року суспільно-корисною діяльністю не займається, джерелом отримання грошових коштів для забезпечення своїх потреб обрав не чесну працю, а протиправні дії шляхом вчинення крадіжки; заздалегідь планував викрадення майна з домоволодіння потерпілої ОСОБА_1; маючи корисливий мотив, не відмовився від наміру вчинити крадіжку навіть тоді, коли не знайшов на території подвір'я потерпілої металобрухт у вільному доступі, а, навпаки, продовжив свої протиправні дії та доклав зусиль для відкриття вхідних дверей та проникнення до житлового будинку потерпілої з метою отримання незаконного збагачення за її рахунок, що свідчить про вольові, свідомі та цілеспрямовані дії обвинуваченого, направлені на незаконне заволодіння чужим майном, його стійку антисоціальну спрямованість.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_2 покарання відповідно до положень ст.75 КК України, оскільки з урахуванням: тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та його особи; наявності у нього непогашених та не знятих судимостей за вчинені раніше тяжкі та середньої тяжкості злочини, а також пом'якшуючих покарання обставин, які не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, судом не встановлені обставини, за яких призначення покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України є недоцільним, а виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе без відбування обвинуваченим ОСОБА_2 покарання в умовах ізоляції від суспільства.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 28.11.2018 року у справі №242/2232/17 та від 19.07.2018 року у справі №755/6254/17.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Російської Федерації» (п.39 рішення від 09 червня 2005 року, заява №68443/01) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмаїлов проти Російської Федерації» (п.38 рішення від 06 листопада 2008 року, заява №30352/03) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 з урахуванням: ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке є тяжким злочином та посягає на одне із цінних соціальних благ людини - право власності; особи обвинуваченого, який, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних, в тому числі тяжких, злочинів проти власності до покарання у виді позбавлення волі із подальшим застосуванням до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням, на шлях виправлення не став та під час останнього іспитового строку вчинив ряд умисних злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, за які був засуджений вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 15.06.2012 року до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі; після звільнення з установи виконання покарань, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, позитивних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний закінчений злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та його схильність до асоціальної поведінки; досудової доповіді органу пробації, згідно якої ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий; думки потерпілої, яка вважала за необхідне з метою виправлення обвинуваченого призначити йому покарання у виді позбавлення волі, суд приходить до висновку, що у відповідності до ст.65 КК України, необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, навіть за наявності пом'якшуючих покарання обставин у виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, а також вжиття заходів щодо відшкодування заподіяної потерпілій майнової шкоди та відсутності обтяжуючих покарання обставин в межах пред'явленого йому обвинувачення, буде покарання у виді позбавлення волі, призначене в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинене ним суспільно-небезпечне діяння, з відбуванням призначеного покарання в умовах ізоляції від суспільства, що, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації юридичної відповідальності буде відповідати характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його небезпечності, даним про особу обвинуваченого, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до п.п.5, 7 ч.9 ст.100 КПК України. Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Ухвалою слідчого судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 16.01.2019 року у кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу - тримання під вартою. Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 25.02.2019 року дію запобіжного заходу було продовжено строком на 60 днів.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, в тому числі, виконання вироку, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, який неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів, та з огляду на призначення судом обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати в умовах ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування зазначеного вище запобіжного заходу до набрання вироком законної сили з метою запобігти ухиленню обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання. При цьому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КК України, не може, на думку суду, запобігти наведеному вище ризику.

Згідно ч.5 ст.72 КК України в строк покарання обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення, а саме: тримання його під вартою, як запобіжний захід, обраний на стадії досудового розслідування та продовжений під час судового розгляду кримінального провадження, в період з 14.01.2019 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 368, 371, 373-376, 392, 395, 532 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 14 січня 2019 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся. Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:

1) грошові кошти в сумі 15600 грн. 00 коп., 355 доларів США, брилок, три запонки, наперсток, мобільний телефон «ASSISTANT AS-5435» з чохлом та мобільний телефон «DOOGEE X20», які під час досудового розслідування були передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2), залишити останній, як власнику, анулювавши розписку про зберігання;

2) один блокнотний аркуш із записами п'яти номерів банкнот доларів США - залишити в матеріалах кримінального провадження №403/64/19 (провадження №1-кп/403/38/19) протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення в період з 14.01.2019 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий С.Ю.Атаманова