Рішення № 80990961, 02.04.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1406/19

2/357/1863/19

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 квітня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.,

за участю секретаря - Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

06.02.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 був чоловіком його матері ОСОБА_4.

Відповідно до даних будинкової книги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до копії сертифікату серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСА «Білоцерківська». Дана обставина підтверджується відповіддю, де в списку пенсіонерів КСА «Білоцерківська», які працювали і вийшли на пенсію і мають право на земельну ділянку (пай) під № НОМЕР_3 значиться - ОСОБА_3 та довідкою Шкарівської сільської Ради про те, що оригінал не витребуваного сертифікату на ім'я ОСОБА_3 сільська рада видати не в змозі, так як оригінал сертифікату був втрачений під час викрадення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 Заповіту не залишив.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України - часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя який його пережив та батьки.

Оскільки на день смерті ОСОБА_3 разом з ним проживала, була зареєстрована та на протязі 6-ти місяців не заявила про відмову від спадщини ОСОБА_4, яка є його дружиною, то вона вважається такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_3

Однак після смерті ОСОБА_3, його мати ОСОБА_4 не встигла отримати свідоцтво про право па спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 його мати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 він є сином ОСОБА_4

Після смерті його матері відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСА «Білоцерківська» та на яку її чоловіку ОСОБА_3 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай).

Однак, відповідно до роз'яснення державного нотаріуса другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області А.П. Приймак 11 січня 2018 р. за № 38/01-16 йому було роз'яснено, що ним пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини і рекомендовано звернутися до суду для продовження строків для прийняття спадини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Він, своєчасно з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернувся, так як після смерті матері переніс важку психологічну травму, яка вплинула на його фізичний стан. Так, він є інвалідом 2 групи, на ґрунті перенесеної психологічної травми загострилися хронічні хвороби, - захворювання серця та гіпертонічна хвороба, з чим він стаціонарно та амбулаторно постійно та регулярно лікується в медичних закладах, що підтверджується випискою з картки хворого. Дана обставина не дала йому можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Тому, просив суд визначити йому ОСОБА_1 додатковий строк строком в один місяць для подачі заяви до другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області про прийняття спадини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 2-4).

Ухвалою судді від 13 лютого 2019 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 годину 00 хвилин 15 березня 2019 року (а.с. 25-26).

Ухвалою суду від 15 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 годину 45 хвилин 02 квітня 2019 року (а.с. 39-40).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коннова Н.І. не з'явилася, надала до суду заяву, отримана судом 02.04.2019 року за вх. № 12456, в якій просила дану справу (зазначену вище) слухати без участі позивача та її, як представника позивача. Позовну заяву підтримує в повному обсязі.

Відповідач Білоцерківська міська рада в судове засідання представника не направила, 01.03.2019 року за вх. № 8247 судом отримано лист за підписом міського голови, в якому Білоцерківська міська рада просить слухати дану справу без представника на розсуд суду (а.с. 32).

Інших заяв та клопотань з боку сторін по вищезазначеній цивільній справі до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Відповідно до даних будинкової книги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-9).

Відповідно до копії сертифікату серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСА «Білоцерківська» (а.с. 10).

Крім того, дана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи списком, де в списку пенсіонерів КСА «Білоцерківська», які працювали і вийшли на пенсію і мають право на земельну ділянку (пай) під № НОМЕР_3 значиться - ОСОБА_3 (а.с. 12-14) та довідкою Шкарівської сільської ради про те, що оригінал не витребуваного сертифікату на ім'я ОСОБА_3 сільська рада видати не в змозі, так як оригінал сертифікату був втрачений під час викрадення (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 16).

Встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 разом з ним проживала та була зареєстрована ОСОБА_4, яка була дружиною останнього, та на протязі 6-ти місяців не заявила про відмову від спадщини після померлого ОСОБА_3.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4 не отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла (а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 позивача ОСОБА_1 батьками останнього були ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с. 18).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1, який є сином померлої ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері, однак останньому державним нотаріусом Приймак А.П. було роз'яснено звернутися до суду для продовження строків для прийняття спадщини (а.с. 19).

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, позивач ОСОБА_1 просить суд визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, так як у зв'язку з хворобою не встиг своєчасно це зробити.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно ж до роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, надання додаткового строку для прийняття спадщини можливо, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та 4 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15), від 14.09.2016 року (справа № 6-1215цс16).

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2 групи, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с. 22, 23).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 не звернувся своєчасно з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у зв'язку зі станом здоров'я, оскільки після смерті матері переніс важку психологічну травму та на цьому ґрунті загострилися хронічні хвороби, а саме: захворювання серця та гіпертонічна хвороба, де останній вимушений стаціонарно та амбулаторно, постійно та регулярно лікуватися в медичних закладах, що підтверджується випискою з картки хворого (а.с. 22).

У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що вказана та встановлена в судовому засіданні обставина не дала позивачу можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Причини пропуску зазначеного строку можуть бути визнані поважними в наступних випадках: через тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 520/6040/17, провадження № 61-2590св18 (ЄДРСРУ № 76941473) від 03 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 1220, ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 131, 141, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року протягом одного місяця з дня набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_8 виданий МВ № 1 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області);

Відповідач: Білоцерківська міська рада (адреса місцезнаходження: 091000, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, ЄДРПОУ: 26376300),

Повне судове рішення складено 02 квітня 2019 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов