Ухвала суду № 80990943, 07.04.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)

Справа № 348/737/19

Провадження № 1-кс/348/466/19

07 квітня 2019 року м. Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., за участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Лизака Р.В., заступника начальника СВ Надвірнянського ВП ГУНП Кузюка Д.Ю., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Романка В.М., розглянувши клопотання заступника начальника СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області, капітана поліції Кузюка Д.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка, Миронівського району, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,жителя АДРЕСА_1 одруженого, з професійно-технічною освітою, приватного підприємця, раніше судимого: вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 05.11.2013 року за ч. 3 ст. 186 КК України з призначеним покаранням у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробування з іспитовим строком 3 роки; вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 19.11.2013 року за ч. 2 ст. 242, ч. 2 ст. 245 КК України з призначеним остаточним покаранням, з урахуванням ст. 70 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, вільненого 07.03.2014 року по відбуттю покарання; вироком Миронівського районного суду Київської області від 15.10.2014 року за ч. 2 ст. 186 КК України з призначеним покаранням у виді позбавлення волі на строк 6 років, відбуваючого на час розгляду справи покарання за даним вироком; вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року за ч. 3 ст. 187 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 1 місяць із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, громадянина України, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання надійшло до суду 07.04.2019 р.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000255 від 05.04.2019року щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Лизака Р.В., слідчого Кузюка Д.Ю., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Романка В.М.,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області, капітан поліції Кузюк Д.Ю. звернувся в суд з клопотанням, погодженим з заступником керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Дронівим Б.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3

В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019090200000255 від 05.04.2019року р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, у період не знятої та не погашеної у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та вчинив повторно новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, 05.04.2019 року ОСОБА_3 прийшов до багатоквартирного будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 та зайшов на другий поверх коридору.

Перебуваючи у коридорі загального користування на другому поверсі вказаного будинку, ОСОБА_3, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим умислом, безпосередньо спрямованим на вчинення крадіжки, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій і свідомо бажаючи настання їх шкідливих наслідків, через вхідні двері проник до квартири АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, де у приміщенні коридору квартири на столику побачив жіночу сумку та маючи умисел на незаконне збагачення вирішив її викрасти.

Цього ж дня, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3, о 19.25 год. таємно викрав жіночу сумку вартістю 500 гривень, в якій знаходився гаманець вартістю 200 гривень, у якому знаходилися: грошові кошти в сумі 304 гривні, пенсійне посвідчення, видане на ОСОБА_6 та кредитну картку «ПриватБанк» № НОМЕР_1, чим завдав потерпілі ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 1004 гривні, після чого маючи можливість розпоряджатися викраденим майном вийшов через вхідні двері із квартири.

Одразуж після вчинення крадіжки ОСОБА_3 був виявлений із викраденим майном самою потерпілою ОСОБА_6 та затриманий ОСОБА_7 на сходовій клітці будинку, що в АДРЕСА_3.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднаним з проникненням у житло ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_3 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків по кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, можуть призвести до продовження його злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також негативно вплинуть на об'єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задоволити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він не має жодного наміру ухилятись від слідства та суду, впливати на потерпілу та свідків, а також вчиняти інші злочини. Також вказав, що він свою вину у вчиненому злочині не визнає, так як жодних злочинних дій не вчиняв, у вказаний будинок зайшов до свого знайомого, який там проживає, однак переплутав під'їзд та квартиру. Просить застосувати до нього інший, більш м'який запобіжних захід, у виді домашнього арешту, який він може відбувати по місцю проживання в АДРЕСА_5

Захисник в судовому засіданні також заперечив проти застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені належними доказами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, слідством не доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки слідством не доведено факт проникнення підозрюваного в квартиру, так як двері квартири були відчинені. Тому в його діях немає складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Також слід врахувати поведінку підозрюваного, який під час затримання опору не чинив та жодних насильницьких дій не вчиняв. Окрім цього ОСОБА_3, має постійне місце проживання в Тернопільській області, працює по тимчасових заробітках, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, тобто має міцні соціальні зв'язки. Просить застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжних захід, у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено: «що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (…). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (…).

З матеріалі доданих до клопотання вбачається, що 05.04.2019 року надійшла заява ОСОБА_6 про те, що в АДРЕСА_3 невідома особа шляхом проникнення до квартири таємно викрала жіночу сумочку, в якій знаходились гаманець з грошовими коштами в сумі 304 гривні, пенсійне посвідчення, видане на ОСОБА_6 та кредитну картку «ПриватБанк».

Дане повідомлення внесено до до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.04.2019 року за номером № 12019090200000255.

05.04.2019 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.04.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обгрунтована підозра у вчиненні злочину підозрюваним ОСОБА_3 підтверджується: протоколом огляду місця події від 05.04.2019 р., протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, протоколами допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Так, ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відповідальність за який передбачена виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного; 4) наявність у підозрюваного постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч. 1 ст.178 КПК України

Питання про винність або невинність підозрюваного, остаточну кваліфікацію його дій, будуть досліджуватися судом при розгляді справи по суті.

На даному етапі судочинства вони не вирішуються.

Також, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Приймаючи рішення про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приймає до уваги, що відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Преценденте право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:

-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /дело Stogmuller против Austria/;

-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання віправленню правосуддя /дело Stogmuller против Austria/;

-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /дело Matznetter против Austria/;

-ризик, що особа порушить громадський порядок /дело Letellier против France/.

Тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невиновності, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судебное решение от 26 января 1993 года § 30/.

Так, під час судового розгляду слідчим суддею встановлено наявність ризику переховування, оскільки ОСОБА_3, підозрюючись у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду. При цьому слідчий суддя бере до уваги особу підозрюваного, а саме що він не має постійного місця праці та постійного джерела доходів, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.

Ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, а перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни відносно нього обвинувальних показів, оскільки йому відомі їх особи. Також про існування даного ризику свідчить процесуальна поведінка підозрюваного, який відмовляється надавати органам слідства будь-які пояснення стосовно фактичних обставин повідомленої йому підозри для об'єктивного з'ясування всіх обставин події, в зв'язку з чим може здійснювати вплив на потерпілу та свідків.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та за короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину, і таким чином становить небезпеку для суспільства. Крім того, обставновка, час місце та спосіб вчинення злочину вказують на свідоме нехтування підозрюваним вимог законодавства, а також підозрюваним не надано доказів щодо постійного джерела доходу, що може в подальшому спонукати вчиняти корисливі злочини,

Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд не погоджується з позицією сторони захисту про стійкі соціальні зв'язки підозрюваного, оскільки суду не надано доказів щодо наявності в підозрюваного постійного місця проживання, утриманців та постійного джерела доходу.

Також суд не бере до уваги посилання захисника підозрюваного щодо правильності кваліфікації злочину, оскільки при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу дане питання не вирішується.

Крім того, оцінюючи доводи захисника та підозрюваного про суперечливість доказів, нез'ясування слідчими органами, на думку сторони захисту, обставин справи, слідчий суддя приходить до висновку, що при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою вони не можуть бути підставами для визнання відсутності наявності ризиків, зазначених у клопотання слідчого, що об'єктивно знайшли своє підтвердження в судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого, та не впливають на обгрунтованість підозри, бо в ході подальшого досудового розслідування такі обставини можуть бути з'ясовані.

Зважаючи на те, що на даний час, фактично досудове розслідування тільки розпочалося, не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, та встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим. Таким чином, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню. В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в'їзд в Україну, зобов'язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідча суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Надвірнянського ВП ГУПН України в Івано-Франківській області, капітана поліції Кузюка Д.Ю., погоджене з заступником керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Дронівим Б.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовільнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка, Миронівського району, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,жителя АДРЕСА_1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 19 год. 35 хв. 03 червня 2019 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в'їзд в Україну, зобов'язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов'язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міськевич О.Я.