Вирок № 80990736, 08.04.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5137/18

Провадження № 1-кп/345/142/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2019 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Онушканича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018090170001132, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця, жителя та зареєстрованого по АДРЕСА_1, із середньою освітою, розлученого, не працюючого, без утриманців раніше судимого 02.06.2006 р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 07.12.2011 р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 900 грн. штрафу; 06.11.2012 р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 03.04.2015 р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту; 25.05.2016 р. Апеляційним судом Івано-Франківської області за ч. 1, 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; 23.11.2018 р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання Бандури Г.М.

прокурора Хомика О.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, повторно.

Злочин вчинено за таких обставин.

29.09.2018 р. близько 08:00 год. ОСОБА_1, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливого злочину, знаходячись у приміщенні Інтернет клубу по вул. Хіміків, 2 в м. Калуші, умисно, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зі стелажу повторно таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J7», вартістю 3167,00 грн., зі сім-карткою мобільного оператора «МТС», вартістю 25,00 грн., зі сім-карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25,00 грн., з силіконовим чохлом до мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J7», вартістю 75,00 грн., які належать ОСОБА_2, чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму 3292,00 грн. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов в якому просить стягнути з обвинуваченого 6792,00 грн. матеріальної шкоди, а також вважає, що злочинними діями ОСОБА_1 їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі 6000,00 грн. і яку просить стягнути з обвинуваченого. Окрім того просить стягнути витрати, понесені нею за надані юридичні послуги в сумі 1000,00 грн. (а.с. 28-29)

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що правопорушення вчинив при вищенаведених обставинах. А саме, що зранку він зайшов в приміщення інтернет клубу, побачив телефон на поличці за барною стійкою, взяв його і вийшов з приміщення. Пояснив, що вкрасти телефон його спонукало те, що перед цим він програв всі свої кошти. Викрадений телефон він продав, а кошти витратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаюється, просить не призначати йому покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки він хворіє. Має намір працевлаштуватись і відшкодувати потерпілій завдану шкоду. Обіцяє, що в подальшому правопорушення не вчинятиме.

Цивільний позов визнає частково. А саме, визнає заявлену моральну шкоду в розмірі 6000 грн., а щодо матеріальної шкоди то вважає, що він повинен відшкодувати її в тому розмірі, що зазначений в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила що обвинуваченого вона знає з вигляду. Того дня вона поставила свій телефон за барною стійкою. На той час в інтернет клубі був лише один відвідувач, а вона прибирала біля входу. Бачила як зайшов обвинувачений і менш ніж за одну хвилину вийшов із закладу. Після цього вона помітила, що пропав її телефон. Зазначила, що заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі і просить його задоволити з підстав зазначених в самому позову. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що вона перенесла великі душевні хвилювання у зв'язку з втратою майна, через великий моральний стрес в неї погіршився сон. Вважає, що експертом в межах кримінального провадження не правильно оцінена вартість її телефону, який був куплений новим і вона ним користувалась менше одного року. Окрім того експерт не врахував вартості програмного налагодження її телефону. Проте, на запитання головуючого судді потерпіла зазначила, що вона не має іншої експертної оцінки викраденого в неї майна. А вартість телефону підтверджує лише фіскальними чеками, які долучені нею до позову. Щодо призначення покарання обвинуваченому, то вона покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, ні стороною захисту, яка представлена самим обвинуваченим, ні стороною обвинувачення, як представлена прокурором, а ні потерпілою не оспорюються обставини щодо: часу і місця вчинення злочину; способу і порядку таємного заволодіння майном потерпілого; кількості та обсягу викраденого майна; а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого і корисливого мотиву, то зі згоди сторін кримінального провадження та потерпілої судом дослідження доказів і фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого та потерпілої, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого і визначають вартість викраденого майна та розмір понесених потерпілою збитків. Щодо решти доказів, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також судом роз'яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Щодо вартості викраденого майна, то вона доводиться висновком товарознавчої експертизи № 4.3-595/18 від 19.11.2018 р., з якого вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» модель «Galaxy J7 (2016) SM J710FZKUSEK», чорного кольору, у працездатному стані, з урахуванням зносу на момент вчинення кримінального правопорушення (25.09.2018 р.) могла становити 3167,00 грн., а ринкова вартість силіконового чохла сірого кольору марки «BLACK MIAMI CRYSTAL SAMSUNG J710» до мобільного телефону марки «Samsung» модель «Galaxy J7 (2016) SM J710FZKUSEK» з урахуванням зносу на момент вчинення кримінального правопорушення (25.09.2018 р.) могла становити 75,00 грн. Вартість сімкарт мобільних операторів «Київстар» та «МТС» станом на 25.09.2018 р. доводиться довідками підприємця ОСОБА_3 і становить 25 грн. кожної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому злочині у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, обставини при яких був скоєний злочин, а також думку потерпілої і позицію прокурора.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного те, що він має постійне місце проживання, на обліку у психіатра та нарколога не числиться. Проте, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, він офіційно ніде не працює, тобто немає постійного місця роботи і стабільних засобів для існування, завдану матеріальну шкоду потерпілій не відшкодував.

Також суд бере до уваги поганий стан здоров'я обвинуваченого, що підтверджується сигнальним повідомленням лікаря Калуської СШНМД і з якого вбачається, що в ОСОБА_1 виставлено діагноз правосторонній гідраденіт, форункульоз.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, що підтвердилось і в судовому засіданні, та активне сприяння у розкритті злочину, про що зазначено в обвинувальному акті.

Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не наведено. Не встановлено таких обставин і в судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він неодноразово судимий, обставини вчинення ним злочину і призначити йому покарання у виді арешту на строк 6 місяців. При призначенні остаточного покарання просив врахувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

Щодо призначення обвинуваченому покарання, то потерпіла поклалась на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи сукупність наведених обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину та те, що обвинувачений вчинив злочин будучи раніше судимим і йому вже призначалось покарання у виді позбавлення волі, однак на шлях виправлення він не став, а продовжив злочинну діяльність, тому суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту. Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив даний злочин до постановлення вироку Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 23.11.2018 р., яким його засуджено до 3 місяців арешту. А тому йому необхідно призначити покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням. При цьому в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, необхідно зарахувати покарання, відбуте повністю за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди завданої злочином в якому вона просить стягнути 6792,00 грн. матеріальної шкоди, 6000,00 грн. моральної шкоди та 1000,00 грн. витрат за юридичні послуги.

В обґрунтування матеріальної шкоди потерпіла ОСОБА_2 подала квитанцію (нефіскальний чек) про сплату коштів за купівлю телефону разом з аксесуарами, у розмірі 6792,00 грн. Моральну шкоду обґрунтувала тим, що внаслідок вчинення крадіжки, вона пережила сильне нервове потрясіння, у неї тривалий час був пригнічений стан, погіршення апетиту та сну, що в загальному негативно вплинуло на її загальний стан здоров'я та роботу, внаслідок чого змінився її звичний спосіб життя, що призвело до моральних страждань. Також, моральні страждання посилені тим, що обвинувачений добровільно не відшкодовує їй задану шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи цивільний позов, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як слідує з обвинувального акту та висновку товарознавчої експертизи № 4.3-595/18 від 19.11.2018 р., ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» модель «Galaxy J7 (2016) SM J710FZKUSEK», чорного кольору, у працездатному стані, з урахуванням зносу на момент вчинення кримінального правопорушення (25.09.2018 р.) могла становити 3167,00 грн.; ринкова вартість силіконового чохла сірого кольору марки «BLACK MIAMI CRYSTAL SAMSUNG J710» до мобільного телефону марки «Samsung» модель «Galaxy J7 (2016) SM J710FZKUSEK» з урахуванням зносу на момент вчинення кримінального правопорушення (25.09.2018 р.) могла становити 75,00 грн. Вартість сімкарт мобільних операторів «Київстар» та «МТС» станом на 25.09.2018 р. становила по 25 грн. кожна, що підтверджується довідками підприємця ОСОБА_3

Таким чином, підтверджена сума завданих безпосередньо злочином матеріальних збитків становить - 3292,00 грн.

Інших доказів на підтвердження ринкової вартості викраденого майна станом на дату вчинення злочину цивільним позивачем (потерпілою) не подано.

Таким чином, задовольняючи позов частково в частині стягнення матеріальної шкоди, суд керується висновком товарознавчої експертизи, яка визначає вартість викраденого майна станом на час вчинення злочину, що визначає збитки на час події, а не нефіскальним чеком на купівлю телефону з аксесуарами, які визначають ціну телефону і аксесуарів на момент купівлі в новому стані задовго до моменту викрадення.

Окрім того, потерпілою при купівлі викраденого телефону марки «Samsung» було витрачено кошти в сумі 755 грн. на додатковий сервіс, що підтверджується як даними з нефіскального чеку, так і сертифікатом про надання послуг по програмі «Пакет Додатковий Сервіс». Послуга додаткового сервісу включає налаштування телефону, збільшений термін гарантійного обслуговування тощо. Ці кошти також слід віднести до матеріальних збитків, які зазнала потерпіла внаслідок вчинення обвинуваченим злочину.

Таким чином, загальна сума завданих злочинними діями обвинуваченого матеріальних збитків потерпілій становить - 4047,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4047,00 грн. - матеріальної шкоди завданої злочинними діями обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, які полягали у незаконному викраденні майна потерпілої ОСОБА_2, вона зазнала душевних страждань внаслідок позбавлення можливості користуватися даним майном. Враховуючи характер правопорушень, глибину, тривалість та обсяг фізичних та душевних страждань внаслідок викрадення у неї майна, а головним чином те, що обвинувачений визнав позов в цій частині в повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у визначеному потерпілою розмірі є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з квитанцією № 18/01-19, потерпіла ОСОБА_2 сплатила адвокату за юридичні послуги гонорар у розмірі 1000,00 грн. Отже, із ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 слід стягнути 1000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

Під час досудового слідства ухвалою слідчого судді 15.11.2018 р. обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 13.01.2019 р. Однак, на даний час строк дії цього запобіжного заходу завершився і сторона обвинувачення завчасно не заявляла клопотання про його продовження.

Проте, в ході судових дебатів прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання вироку.

Враховуючи те, що обвинуваченим вчинено злочин під час непогашеної судимості, тому з метою забезпечення умов виконання вироку в частині призначеного покарання, а також уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, до набрання вироком законної сили до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12018090170001132 в розмірі 572,00 грн., суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_1

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та визнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2018 р. більш суворим покаранням за даним вироком суду призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів за даним вироком, покарання у виді арешту, відбуте за попереднім вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2018 р., строком з 23.11.2018 року по 22.02.2019 року включно з розрахунку день за день.

До вступу вироку в законну силу застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту із зали судового засідання.

Термін відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 08.04.2019 р.

Виконання вироку в частині запобіжного заходу доручити Калуському ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_2, 4047,00 грн. матеріальної шкоди та 6000,00 грн. моральної шкоди завданої злочином, а також 1000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач УК в м. Івано-Франківську, код: 24060300, рахунок: 31118115009002, банк одержувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37952250, код банку одержувача: 899998, призначення платежу висновок експерта № 4.3-595/18 від 19.11.2018) 572,00 грн. витрат на залучення експерта.

Речові докази: СD-R диск з вмістом 9 фотофайлів, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя