Рішення № 80990664, 27.03.2019, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/825/17

Провадження № 2/342/6/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., позивача ОСОБА_1, представника позивача Маланчука М.І., представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, її повернення за належністю,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, в якому просить зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0025 га по АДРЕСА_2 шляхом демонтування металевої огорожі, яка складається із металевих стовпів висотою 1 м 45 см, залитих бетонним розчином, та металевої сітки висотою 1м 45 см довжиною 44 м 01см і повернути вказану земельну ділянку за належністю позивачу у відповідності з даними земельно-кадастрової документації. Одночасно просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати. Позовні вимоги мотивує тим, що земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2, якими користуються позивач та відповідач, - межують. Згідно нотаріально посвідченого договору дарування земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 739 від 13.06.2016, позивач з 13 червня 2016 року є власником і користувачем земельної ділянки площею 0,2500 га по АДРЕСА_2, яку йому подарувала ОСОБА_6 Технічною документацією з землеустрою, виготовленою приватним підприємцем ОСОБА_7 передбачено кадастровий план та межі подарованої земельної ділянки в натурі. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі за земельними угіддями: капітальна - 0,0144га, капітальна - 0,0224га, рілля - 0,1227га, прибудинкова територія - 0,0904 га.

По сусідству з позивачем, по АДРЕСА_2, земельною ділянкою площею 0,33 га та незавершеним будівництвом користувався ОСОБА_8, житель АДРЕСА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно довідки Олієво-Королівської сільської ради від 16.08.2017 № 02.2-12/273 правовстановлюючих документів про власника цієї земельної ділянки немає. Незважаючи на те, що межові знаки на межі земельних ділянок між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 були встановлені, син померлого ОСОБА_5, житель с. Дубки, перемістив межу вглиб території земельної ділянки ОСОБА_1, чим самовільно зайняв земельну ділянку останнього площею 0,0025 га і на переміщеній межі в жовтні 2016 року встановив огорожу з металевої сітки і з металевих стовпів. Неодноразово ОСОБА_1 пропонував відповідачу демонтувати самовільно встановлену огорожу та повернути самовільно заняту земельну ділянку, але відповідач відмовлявся. Тому позивач 18.07.2017 звернувся до Олієво-Королівської сільської ради з заявою. Згідно акту встановлення та погодження меж земельної ділянки на місцевості від 27.07.2017 року Олієво-Королівської сільської ради та додатку до нього, затвердженого рішенням Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району від 28.07.2017 № 204-12/2017, відповідач ОСОБА_5 перемістив межу в сторону земельної ділянки ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 розміром 0, 63м (від точки 2 на схемі) і 0,50м (від точки 3 на схемі), чим самовільно зайняв земельну ділянку ОСОБА_9 площею 0,0025 га і на занятій земельні ділянці самовільно змонтував металеву сітку висотою 1 м 45см довжиною 44м 01 см; металеві стовпи висотою 1м 45 см залив бетонним розчином. Вважає дії відповідача незаконними. Також зазначає, що згідно витягу з технічної документації відділу Держгеокадастру у Городенківському районі від 5.08.2017 № 03-17/29-28-0,5 нормативна грошова оцінка самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_2 становить 1237,75 грн. Покликаючись на ст.ст. 125, 152, 212 Земельного кодексу України, просить захистити його права власника майна.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених в позові підстав, просить позов задовольнити.

Позивач, допитаний як свідок відповідно до ст. 92 ЦПК України, суду пояснив, що після того, як 13.06.2016 отримав в дар земельну ділянку з незавершеним будівництвом і став власником земельної ділянки по АДРЕСА_2, він вирішив навести контакти з сусідами з двох сторін. Щоб домовитись з сім'єю ОСОБА_2, приблизно в жовтні-листопаді 2016 р., привіз їх з АДРЕСА_1, щоб вирішити питання стосовно межі. Він показував відповідачу ОСОБА_5 та його матері представнику ОСОБА_4 свою технічну документацію на земельну ділянку, але розмова не вийшла. Після того мама відповідача ОСОБА_4 три рази приїздила, щось переміряла від межових знаків, спочатку 20 см, потім 40 см, а потім відміряла 43 см. Через деякий час сусід ОСОБА_5 сказав, що буде ставити огорожу. Він бачив, як сусіди виконували роботи по встановленні огорожі, але в той час ніхто не просив щоб він показав технічну документацію із землеустрою на отриману ним в дар земельну ділянку. Щоб захистити свої права власника землі, він звернувся до Олієво-Королівської сільської ради та до приватного підприємця ОСОБА_7, який виготовляв технічну документацію з землеустрою на його земельну ділянку, щоб відновити межові знаки. 27.07.2017 комісія відновила межові знаки, було виявлено, що сусідська огорожа поставлена на земельній ділянці, яка по документах належить йому. Того ж дня, після відновлення межових знаків, він залив 4 залізні труби («угольники») в землю. Але, незважаючи на це, відповідач в серпні місяці 2017 р. від дороги обгородив своїм підмурком його залізну трубу (стовпчик), що є межовим знаком між їх земельними ділянками. Горіх, який в даний час знаходиться за огорожею, облаштованою відповідачем, є одним із межових знаків між його земельною ділянкою та земельною ділянкою, що знаходиться в користуванні ОСОБА_5 05.03.2018 за ухвалою суду була проведена експертиза, якою встановлено, що на його земельній ділянці, на яку є технічна документація, відповідач поставив свою огорожу. Під час проведення обмірів експертом він присутній не був, були його дружина і син.Просить задовольнити позов, стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_5 вважає позов безпідставним, таким, що не підлягає до задоволення, він категорично не погоджується з терміном самовільне захоплення земельної ділянки. У вступному слові пояснив, що в кінці жовтня 2016 р. зателефонував позивач і хотів зустрітись, так як став власником земельної ділянки, яка межує з їхньою земельною ділянкою в АДРЕСА_2 для цього приїхав до них в АДРЕСА_1. Він з своєю матір'ю ОСОБА_4 поїхав АДРЕСА_2, де знаходиться їх новозбудований житловий будинок. Оглянувши земельні ділянки, вирішили, що межу слід визначити з прив'язкою до дерева - горіха, який росте від сторони центральної дороги - АДРЕСА_2. Домовились, що межа буде проходити на відстані 0,6 м від горіха вздовж по всій ширині земельної ділянки, при цьому в технічну документацію по земельній ділянці сусіда не дивились, він не знав про те, що позивач має документ про власність на його земельну ділянку. Виходили з того, що для забудови виділяли земельні ділянки шириною по 30 м зі сторони АДРЕСА_2. Міряли рулеткою від огорожі сусіда Чорнописького, але по 30 м не виходило, тому домовились, що в позивача ширина земельної ділянки буде 29,7 м, а у них 29,4 м. Того ж дня домовились, що він буде встановлювати огорожу між їх господарствами. Через декілька днів він привіз в Олієво-Королівку матеріали для огорожі, було забито два колики (один зі сторони АДРЕСА_2, другий - приблизно через 40м), натягнуто лінію і почали металічні стовпи заливати бетоном. З сільської ради представників для обміру своєї земельної ділянки нікого не запрошували. ОСОБА_1 був на території своєї господарки, не заперечував і не перешкоджав встановленню огорожі між їх подвір'ями. Також відповідач уточнив, що на фотографії - додатку № 1 до висновку експерта зображений будинок позивача (поштукатурений), і від нього зліва його господарська будівля відповідача (нештукатурена). В липні 2017р. до них подзвонили сусіди з АДРЕСА_2 й повідомили, що ОСОБА_1 на їх подвір'ї почав заливати металічні сповпи. Також в липні 2017р. їх викликали до Олієво-Королівської сільської ради з приводу заяви ОСОБА_1 стосовно захоплення його земельної ділянки. Одночасно пояснив, що земельна ділянка, на якій побудований житловий будинок і господарські споруди, перебувала в користуванні його батька ОСОБА_8, оскільки згідно будівельного паспорта батько був забудовником. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2. За заповітом він є спадкоємцем всього належного батькові майна, але документів про успадкування він ще не має. Попередній власник земельної ділянки, яка подарована ОСОБА_9, не міг узгоджувати межі земельної ділянки з його батьком, так як за станом здоров'я той з зими 2016 р. не виходив з будинку, де проживав. Право власності на новозбудований житловий будинок не оформлене. Земельною ділянкою біля новозбудованого житлового будинку він не користується. Роботи по облаштуванню огорожі, яка є предметом даного спору, виконував він, його рідний брат та люди з АДРЕСА_2: рідний брат його батька і ще один чоловік. Акт комісії від 27.07.2017 він не підписував, йому відоме рішення комісії, але він не виконав її рекомендації.

Представник відповідача ОСОБА_5, його мати ОСОБА_4, пояснила, що земельна ділянка для будівництва житлового будинку в с. Олієво-Королівка була їм надана в 1983р., в т.ч. для будівництва - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,08га. Межу з сусідом ОСОБА_20 встановлювали самостійно, забили один залізний колик в саду, другий біля горіха. За горіхом - була земельна ділянка ОСОБА_6 В листопаді 2015р. захворів її чоловік. Їм нічого не було відомо про те, що сусіди подарували свою ділянку позивачу. Також ствердила показання відповідача стосовно погодження межі з позивачем в жовтні 2016р., і про те, що її з сином кликали в Олієво-Королівську сільську раду влітку 2017р. з приводу заяви ОСОБА_1 щодо правильності межі. Їй відомо, що після комісії позивач поставив свої межові знаки за їх огорожею з сітки, яка була покладена раніше. Вона була присутня, коли експерт 16.01.2017 семиметровою рулеткою вимірював ширину земельних ділянок від дороги:у позивача наміряв 29,90м , а у відповідача - 29,63 м. Ці обміри вважає неправильними, тому що ширина цих земельних ділянок мала бути однаковою.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3, виступаючи в судових дебатах, звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_5 в встановленому законодавством порядку не визнаний забу¬довником на земельній ділянці, яка була виділена його батькові для будівництва будинку, він не є власником буді¬вельних матеріалів, вкладених в будівництво будинку і Олієво-Королівська сільська рада не передавала йому у користування земельну ділянку, яка була виділена його батькові для будівництва будинку. Земельною ділянкою біля незавершеного будівництвом будин¬ку для вирощування сільськогосподарської продукції користуються люди з села Олієво-Королівка. Вважає, що ОСОБА_5 не може бути відповідачем по справі, тому що таким пови¬нен бути власник будинку, власник земельної ділянки або її належний користувач та осо¬ба, яка визнана забудовником на земельній ділянці після смерті ОСОБА_8. При встановленні межі, встановленні стовпців і сітки на межі між господарствами сторін позивач був присутній, він не мав претензій до встановлення межі та встановлення на ній металевої огорожі, спостерігав за роботою. Отже, ознак самовільного захоплення відповідачем ча¬стини земельної ділянки у позивача, - немає.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15 та ОСОБА_16, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України - власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Нотаріально посвідченим договором дарування земельної ділянки від 13.06.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 739, укладеним між ОСОБА_6, від імені якої діє ОСОБА_11, та ОСОБА_1 стверджено, що останньому дарувальник ОСОБА_6 подарувала, а обдаровуваний прийняв в дар земельну ділянку площею 0,2500 га по АДРЕСА_2, 30«а» в АДРЕСА_2 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі за земельними угіддями: капітальна - 0,0144га, капітальна - 0,0224га, рілля - 0,1227га, прибудинкова територія - 0,0904 га; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4. Органом, який зареєстрував земельну ділянку, - є відділ Держгеокадастру у Городенківському районі Івано-Франківської області.

Інформаційною довідкою № 61570749 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованою 16.06.2016 стверджено, що ОСОБА_1, житель АДРЕСА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки № 739 від 13.06.2016 є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_2, 30«а», АДРЕСА_2 Городенківський район, Івано-Франківська область, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, затв. рішенням виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів від 24.03.1983 № 87, ОСОБА_8 було виділено земельну ділянку під забудову площею 0,07 га по АДРЕСА_1, яка межує з ділянкою ОСОБА_17, ширина земельної ділянки з обох сторін становить по 20 м, (в т.ч. зі сторони АДРЕСА_1).

Відповідь Олієво-Королівської сільської ради від 16.08.2017 № 02.2-12/273 на запит представника позивача (адвоката Маланчука М.І.) свідчить, що згідно погосподарської книги сільської ради за житловим будинком по АДРЕСА_2 числиться земельна ділянка площею 0,33 га, в т.ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га і для ведення особистого селянського господарства - площею 0,08 га. Земельна ділянка під будівництво була виділена ОСОБА_8; останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2, правовстановлюючих документів про власника даної земельної ділянки немає.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим 31.05.2018 за житловий будинок, збудований на виділеній земельній ділянці, незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами (інвентарний номер 517) знаходиться по АДРЕСА_2.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 ствердив, що він є сином померлого ОСОБА_8, який заповів своє майно йому. Одночасно пояснив, що після смерті батька він користується спадковим майном - незавершеним житловим будинком по АДРЕСА_2. На час розгляду справи в нього відсутнє свідоцтво про право на спадщину.

Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_6 (дарувальнику), виготовленою приватним підприємцем ОСОБА_7, стверджено, що їй в 1991 р. була виділена земельна ділянка в АДРЕСА_1, яка межує з ділянками ОСОБА_18 та ОСОБА_2. Зі сторони АДРЕСА_1 ширина земельної ділянки становить 30,3 м. Зазначена техдокументація містить інформацію про загальну площу земельної ділянки - 0,25 га, в т.ч. : прибудинкова територія - 0,0905 га, будівлі капітальні - 0,0368 га, рілля 0,1227 га; план меж земельної ділянки, кадастровий план; місце розташування цієї земельної ділянки на час складання документації АДРЕСА_2. Кадастровий план земельної ділянки погоджено з відділом Держгеокадастру у Городенківському районі, Олієво-Королівською сільською радою та суміжниками ОСОБА_8 та ОСОБА_19. 22.02.2016 виконавець землевпорядних робіт ПП ОСОБА_7 передав власнику земельної ділянки ОСОБА_6 межові знаки на зберігання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, чоловік дарувальника, ствердив, що акт погодження меж підписував сумежник ОСОБА_8

У силу положень ст.ст.21, 24, 41 Конституції України, ст. 319 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав. За змістом ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК).

Згідно п. 4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за N 391/17686 , п. 4.1. відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

За зверненням власника земельної ділянки ОСОБА_1 до Олієво-Королівської сільської ради з приводу порушення його прав на земельну ділянку 27.07.2017 комісією сільської ради було обстежено межу між земельними ділянками по АДРЕСА_2 30«а» та 32«а» в АДРЕСА_2 і встановлено, що при монтажі огорожі з металевих стовпів та металевої сітки між заявником та його межовиком ОСОБА_5, останнім точка 2 зміщена в сторону земельної ділянки ОСОБА_1 на 0, 63м, точка 3 зміщена в сторону земельної ділянки ОСОБА_1 на 0, 50м. Результати відображені в Акті встановлення та погодження меж земельної ділянки на місцевості від 27.07.2017 Олієво-Королівської сільської ради та додатку до нього, затвердженого рішенням Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району від 28.07.2017 № 204-12/2017. Додаток містить розрахунок захопленої площі - 0,0025 га. Також до акту додана план-схема земельної ділянки, виконана ПП ОСОБА_7, згідно з якою площа самовільно занятої земельної ділянки по АДРЕСА_2 становить 0,0025 га або 24,87 кв.м. Також 27.07.2017 був складений Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання позивачу ОСОБА_1

Допитані свідки сільський голова ОСОБА_10, землевпорядник ОСОБА_12, приватний підприємець ОСОБА_7 та ОСОБА_13 ствердили про обставини, за яких 27.07.2017 був складений Акт встановлення та погодження меж земельної ділянки на місцевості.

Згідно висновку № 05-03-187 судової земельно-технічної експертизи від 05.03.2018 площа, розміри та конфігурація фактичного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 становить 2475,3 м кв., що не відповідає площі, розмірам та конфігурації, наведеним у правовстановлюючій та технічній документації на земельну ділянку; встановлено накладання меж ділянки ОСОБА_5 на досліджувану ділянку: від А2 до Б- 0,63 м (зі сторони дороги АДРЕСА_2), від Б до Б2 - 44,01 м (зі сторони ОСОБА_5.), від Б2 до Б3 - 0,50 м (перпендикулярно до межі земельної ділянки), від Б3 до А2 -43,99 м (зі сторони ОСОБА_5.); площа накладання земельної ділянки по АДРЕСА_2 32«а» (відповідач ОСОБА_5.) на земельну ділянку по АДРЕСА_2 30«а» (позивач ОСОБА_1.) в АДРЕСА_2 становить 24,7 м кв.; фактичне розташування огорожі накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 по АДРЕСА_2.

Допитані в судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та свідки, які виконували роботи по встановленню огорожі: ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_16 (рідний брат відповідача) ствердили, що роботи по облаштуванню горожі в господарстві ОСОБА_16 по АДРЕСА_2 проводились за проханням ОСОБА_5 у тому місці, де він сказав, без посилання на документи, роботи проводились протягом 2-3 днів, позивач не приходив скаржитись на проведення робіт по встановленню огорожі. Свідок ОСОБА_16 пояснив, що від покійного батька йому відомо, що горіх має бути на їх стороні.

У відповідності до вимог п. 7 ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Вищенаведеними доказами, які є належними та допустимими, підтверджено, що відповідач без правової підстави встановив огорожу, яка зміщена в сторону земельної ділянки позивача, чим змістив межу між земельними ділянками, в результаті чого земельна ділянка ОСОБА_1 зменшилась на 24,7 кв.м.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, ні відповідач, ні його представники, не надали суду належних та допустимих доказів на спростування того, що за проханням відповідача та з використанням належних йому матеріалів була об лаштована огорожа не на межі з земельною ділянкою позивача, а на території, що належить позивачу, правомірність володіння якою позивач підтвердив належними та допустимими доказами.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач без правової підстави встановив огорожу, яка зміщена в сторону земельної ділянки позивача, в результаті чого відбулося порушення межі та порушуються права позивача щодо можливості володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном, оскільки відсутня можливість в доступі до такого. Тому суд приходить до переконання, що відповідача слід зобов'язати демонтувати металеву огорожу, яка складається із металевих стовпів висотою 1 м 45 см, залитих бетонним розчином та металевої сітки висотою 1м 45 см довжиною 44 м 01см на земельній ділянці по АДРЕСА_2.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено, що відповідач на даний час є самостійним користувачем спадкового майна після смерті його батька - незакінченого будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_2 а також земельної ділянки за цією ж адресою, так як не надав суду підтвердження, що за заповітом він успадкував належне батькові майно, а крім нього спадкоємцями за законом є інші спадкоємці першої черги (мати і брат відповідача), тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог до ОСОБА_5 про повернення ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0025 га по АДРЕСА_2.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст. 16, 319,321 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 91, 152,158,212 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 206, 223, 258, 259, 264-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, демонтувати металеву огорожу, яка складається із металевих стовпів висотою 1 м 45 см, залитих бетонним розчином та металевої сітки висотою 1м 45 см довжиною 44 м 01см на земельній ділянці по АДРЕСА_2.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 в частині позовних вимог про повернення ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0025 га по АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору та витрати за проведення експертизи в розмірі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Місце проживання відповідача ОСОБА_5 - АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Повне судове рішення складене 05.04.2019.

Суддя: Ничик Г. І.