Ухвала суду № 80989898, 08.04.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 193/1134/18

1-кп/215/222/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року Колегія суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу

в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.,

суддів: Демиденка Ю.Ю.

Науменко Я.О.

при секретарі Малиш Н.В.

за участі: прокурора Петрова І.І.

обвинувачених: ОСОБА_2., ОСОБА_3.

захисників Остапенка О.М., Середньої Н.Г.

перекладача Зейнал-заде Н.Ф.о.

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8

представника потерпілих Омельченка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120170409580000354 від 01.09.2017 р., у відношенні ОСОБА_2 Зохраба огли, ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою від 11.02.2019 р. колегії суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу обвинуваченому ОСОБА_3.було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 16.02.2019р., включно.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, та заявили клопотання про його зміну на домашній арешт, надавши текст клопотання, у якому зазначено, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому обвинувачений раніше не судимий, не приховувався від правоохоронних органів, у розшук не оголошувався, постійно проживає на території України, має посвідку на постійне проживання та реєстрацію, мешкає з родиною, характеризується позитивно, одружений, дружина теж має посвідку на постійне проживання, подружжя має двох дітей, що є громадянами України. Обвинувачений приймав активну участь в суспільній діяльності, за що був нагороджений грамотами.

Крім цього, про справі допитані потерпілі, а обвинувачений утримується під вартою більше 9 місяців.

Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу та продовжені строку тримання під вартою, посилався на те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі строком до 12 років, може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих, свідків, та оскільки є громадянином іншої держави, може виїхати за межі України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню.

Вирішуючи клопотання, суд виходить зі слідуючого.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з'ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Але, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, обставини на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжені його дії не змінилися, суд вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Наявність міцних соціальних зв'язків на території України, наявність родини, дітей, посвідки на постійне проживання та інших обставин викладених у клопотанні, самі по собі не є підставою для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.

Тому, суд вважає, що враховуючи також положення ст. 178 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3, слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 16.06.2019р..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів - по 16.06.2019р., включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: