Рішення № 80989561, 07.02.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6679/18

№ 2/183/1130/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Городецького Д. І.

секретаря судового засідання – Макаренко А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особа – Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

29 жовтня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнили. В обґрунтування уточненого позову посилались на те, що 06 червня 2009 року померла їх бабуся і прабабуся відповідно – ОСОБА_3 та 24 березня 2018 року помер їх дідусь та прадідусь відповідно – ОСОБА_4, після смерті яких відкрилась спадщина на частки квартири, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30.

У встановлений законом строк вони звернулись до Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину, однак нотаріусом їм відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав відсутності документального підтвердження родинного зв’язку із спадкодавцями.

Крім того, за життя на підставі свідоцтва про право власності їм та спадкодавцям належала спірна спадкова квартира у рівних частках, однак останні не визначені у зв’язку з чим, позивачі просили суд:

- визначити частку ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30, у розмірі 1/4 частки;

- визначити частку ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30, у розмірі 1/4 частки;

- встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що померлий 24 березня 2018 року ОСОБА_4 є дідусем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частини квартири, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого 24 березня 2018 року;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частини квартири, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 06 червня 2009 року.

Ухвалою суду від 06 листопада 2018 року було відкрите провадження у справі (а.с. 36-37).

Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 41-42).

Ухвалою суду від 07 лютого 2019 року було закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті вимог.

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, у зв’язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивачів ОСОБА_1 – ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, але подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача – Новомосковської міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, з матеріалами справи ознайомлений (а.с. 62).

У судове засідання представник третьої особи – Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 44).

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Судом установлено, що 20 липня 1949 року ОСОБА_4 одружився із ОСОБА_6, про що РАГС Вільненської с/ради зроблено відповідний актовий запис № 39 та видане свідоцтво про одруження (а.с. 15).

16 серпня 1947 року народилась ОСОБА_7, батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії I-ЯК № 1228059 від 12 серпня 1965 року, наданим суду в засвідченій позивачем копії (а.с. 13).

23 червня 1973 року виконавчим комітетом Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, актовий запис № 27, після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 було присвоєне прізвище "Зайченко", 15 вересня 1976 року шлюб між ними було розірвано, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00014367969 від 27 серпня 2014 року, наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 14).

Установлено, що у подружжя 10 травня 1974 року народилась донька ОСОБА_9 (а.с. 13).

06 травня 1977 року ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_10, після чого їй було присвоєно прізвище "Мелентьєва" (а.с. 27).

14 січня 1989 року ОСОБА_11 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ІІІ-КИ № 484956 від 16 січня 1989 року, наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 28).

Судом установлено, що 30 липня 1993 року ОСОБА_12 уклав шлюб із ОСОБА_9, про що зроблено відповідний актовий запис № 290 та видане свідоцтво про укладення шлюбу (а.с. 12).

08 червня 1994 року у них від шлюбу народився син ОСОБА_2, зазначені обставини установлені рішенням Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 1994 року (а.с. 19).

12 липня 1995 року шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розірваний, про що свідчить засвідчена позивачем копія свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 11).

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_13 змінено на "Зайченко".

02 липня 2004 року ОСОБА_13 вдруге уклала шлюб із ОСОБА_14, після чого її прізвище змінено на "Чабаненко", про що свідчить відповідне свідоцтво, надане суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 12).

У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

На підставі 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факті, які мають юридичне значення, а також факту родинних відносин між фізичними особами.

Враховуючи надані заявником докази, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти, на які посилається заявник, в зв’язку з чим, вимоги в частині установлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про визнання часток співвласників у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування, суд дійшов таких висновків.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 06 лютого 1998 року, виданого на підставі розпорядження № 04675 від 30 грудня 1997 року, квартира площею 51,4 м2, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 19/30, дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_13 та ОСОБА_2 (а.с. 20).

Відповідно до технічного паспорту, зазначена квартира № 30, розташована на вул. Радянська, 19, в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, розташована на другому поверсі п’ятиповерхового будинку та складається з 2 кімнат, житловою площею 29,3 м2, у тому числі: 1-а кімната – 17,0 м2, 2-а кімната – 12,3 м2, кухні площею 7,6 м2, ванної кімнати площею 2,7 м2, вбиральні (поєднаної) – 1,3 м2,коридору – 8,9 м2, вбудованої шафи – 0,6 м2. Квартира обладнана балконом (терасою) – 1,0 м2. Загальна площа квартири – 51,4 м2, висота приміщень – 2,5 м (а.с. 21).

Відповідно до розпорядження в.о. голови, секретаря Новомосковської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_15 № 61-р "Про здійснення заходів з декомунізації у м. Новомосковську" від 19 лютого 2016 року, виданого на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", вулицю Радянська у м. Новомосковськ перейменовано на вул. Гетьманська.

06 червня 2009 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 284922 від 10 червня 2009 року (а.с. 9) та 24 березня 2018 року помер ОСОБА_4 (а.с. 10).

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Як встановлено судом, спору між співвласниками домоволодіння з приводу розміру часток, належних кожному з них, за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у них не було.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що частки співвласників квартири є рівними, тобто ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_13 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належало по 1/4 частці квартири під № 30 на вул. Гетьманська, 19 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Судом установлено, що за життя – 21 липня 2007 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_16, зареєстрований в реєстрі за № 2-3737, згідно якого усе належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов’язки, які належатимуть їй на день смерті заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 55).

Крім того, судом установлено, що ОСОБА_4 за життя, а саме 21 липня 2007 року склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_16, зареєстрований в реєстрі за № 2-3736, згідно якого усе належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов’язки, які належатимуть йому на день смерті заповів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 52).

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивачі звернулись до Новомосковської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (а.с. 51, 51 зворот, 55).

Позивач ОСОБА_2 також звернувся на адресу Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про відмову від спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 24 березня 2018 року (а.с. 52 зворот, 53) та, через представника – ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 06 червня 2009 року (а.с. 54 зворот).

Постановою державного нотаріуса Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_17 від 06 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/8 частини квартири № 30, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19, після померлого 24 березня 2018 року ОСОБА_4, у зв’язку з неможливістю визначення складу спадкового майна, оскільки зазначена квартира перебуває на праві спільної сумісної власності та у зв’язку з відсутністю документального підтвердження родинного зв’язку із спадкодавцем (а.с. 23).

Постановою державного нотаріуса Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_17 від 10 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/8 частину квартири № 30, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19, після померлої 06 червня 2009 року ОСОБА_3, у зв’язку з неможливістю визначення складу спадкового майна, оскільки зазначена квартира перебуває на праві спільної сумісної власності та у зв’язку з тим, що на момент смерті спадкодавця у останньої був спадкоємець – непрацездатний чоловік ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину, однак не встиг оформити свої спадкові права та помер (а.с. 24).

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Виходячи із вимог ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 1 ст. 1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З огляду на те, що спадкодавцю ОСОБА_3 за життя належала 1/4 частина квартири № 30 на вул. Гетьманська, 19 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, після смерті якої її чоловік ОСОБА_4, як спадкоємець за законом, який має право на обов’язкову частку у спадщині, успадкував 1/8 частину від належної спадкодавцю частки квартири, однак не встиг оформити своїх спадкових прав та помер, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті дідуся ОСОБА_4, померлого 24 березня 2018 року, інший позивач – ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті прабабусі ОСОБА_3, померлої 06 червня 2009 року та відмовився від прийняття спадщини за заповітом після смерті прадіда ОСОБА_4, померлого 24 березня 2018 року, позивачі прийняли спадщину, матеріали спадкової справи доказів наявності інших спадкоємців за законом чи заповітом, які звернулися протягом встановленого строку до нотаріуса з приводу прийняття спадщини не містять, доказів на підтвердження переходу права власності на спадкову квартиру після смерті спадкодавців матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і за позивачем ОСОБА_1 А. належить визнати право власності на 3/8 частини спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, а за позивачем ОСОБА_2 належить визнати право власності на 1/8 частину спірної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 293, 294 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особа – Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, який помер 24 березня 2018 року, був дідусем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити, частки співвласників квартири, розташованої за адресою: квартира АДРЕСА_1 є рівними – по 1/4 частці.

Визначити ОСОБА_1, право власності на 1/4 частину квартири загальною площею 51,4 м2, житловою площею 29,3 м2, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30.

Визначити за ОСОБА_2, право власності на 1/4 частину квартири загальною площею 51,4 м2, житловою площею 29,3 м2, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 3/8 частини квартири загальною площею 51,4 м2, житловою площею 29,3 м2, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 24 березня 2018 року.

Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/8 частину квартири загальною площею 51,4 м2, житловою площею 29,3 м2, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 06 червня 2009 року.

Судові витрати віднести на рахунок позивачів.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Новомосковськ Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 52100, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 19/30;

- позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії АН № 914579, зареєстрований за адресою: Російська Федерація, м. Воронеж, вул. Берегова, 859/8 корп. 1;

- відповідач: Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 34349199, місцезнаходження юридичної особи: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14;

- третя особа: Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, розташована за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, 5.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2019 року.

Суддя Д. І. Городецький