Рішення № 80989550, 05.04.2019, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/302/19

Номер провадження 2/184/224/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Малашиної Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання – Попівніч Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Покровський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останнього пеню за прострочення сплати аліментів за період з 05.12.2016 року по 01.02.2019 року у сумі 13915,65 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 01.11.2007 року вона та відповідач перебували у шлюбі. Рішенням Орджонікідзевського міського суду по справі № 184/2154/16-ц від 15 грудня 2016 року шлюб розірвано. У шлюбі народилася дитина - ОСОБА_3, 22 травня 2010 року. Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2016 року по справі № 2-184/792/16, відповідача було зобов’язано сплачувати аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, щомісячно з 05 грудня 2016 р. до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист про стягнення аліментів перебуває на виконанні у Покровському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за місцем реєстрації боржника ОСОБА_2. За весь час перебування виконавчого листа на виконанні у відділі ДВС, аліменти відповідач сплачував нерегулярно, або взагалі не сплачував. Внаслідок цього станом на 01.02.2019 р. утворилась заборгованість по аліментам на користь позивача, яка складає 13915,65 грн., що підтверджено відповідним розрахунком державного виконавця. Боржник про наявність рішення суду про стягнення аліментів обізнаний, неодноразово викликався до відділу ДВС, але жодних заходів, спрямованих на добровільне виконання судового рішення не вживав. ОСОБА_2 не здійснював та не здійснює щомісячні аліментні виплати, в тому розмірі, як його зобов’язано судовим рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, заборгованість не погашає. Розмір заборгованості перевищує суму, що підлягає виплаті за 6 місяців. Розмір заборгованості по аліментам, визначений державним виконавцем, відповідачем ОСОБА_2, в судовому порядку не оскаржено. За підрахунками позивача, за період з 05.12.2016 року по 01.02.2019 року сума неустойки, яку відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача, складає 100325,92 грн., а саме:

\

місяцьріксума, яка підлягає сплаті по аліментамстрок виконання зобов’язання (останній день місяця)дата, з якої починається нарах. пенікіл-сть днів прострочення станом на 01.02.2019р.розмір пені за 1 день в грн. (гр.3* 1%)загальний розмір пені (гр.6*гр.7)12345678грудень20161211,513112 1601.01.1778712,129534,58січень20171 390,9931011701. 02. 1776013,9110571,52лютий20171 390,9928 02 1701. 03. 1772913,9110140,32березень20171 390,993103 1701. 04. 1770113,919750,84квітень20171 539,7630 04 1701. 05. 1767015,4010316,39травень20171 539,7631 05 1701.06 .1764015,409854,46червень20171 539,76ЗО 06 1701. 07. 1760915,409377,14липень20171 750,7131 07 1701. 08. 1757917,5110136,61серпень20171 750,713108 1701. 09 .1754817,519593,89вересень20171 750,7130 09 1701.10 .1751717,519051,17жовтень20171703,0031 10 1701.11.1748717,038293,61листопад20171703,00ЗО 11 1701.12. 1745617,037765,68грудень20171703,003112 1701. 01.1842617,037254,78

Позивач та її представник в судове засідання не з’явилися, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи Покровського міського відділу державної виконавчої служби –в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, проте надав до суду заяву, в якій просить розглянути її за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на ці обставини, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, про що 05.04.2019 року Орджонікідзевським міським судом постановлена відповідна ухвала.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України), докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3 народилася 22.05.2010 року, актовий запис №177; батьком дитини є ОСОБА_2, мати – ОСОБА_1 (а.с.6).

Рішенням Орджонікідзевського міського суду по справі № 184/2154/16-ц від 15 грудня 2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Відповідно до виконавчого листа, який перебуває на виконанні у Покровському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, на підставі рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15.12.2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку (доходу) , але не менше 30% від прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, щомісяця, починаючи з 05.12.2016 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).

У справі наявна постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №53185306 від 21.12.2016 року (а.с.8).

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_2, стягувач – ОСОБА_1 на утримання доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно в/л по справі 184/2155/16-ц, 2/184/792/16 від 19.12.2016 року за період з 05.12.2016 р по 01.02.2019 р. становить 13915,65 грн. (а.с.9). v“'

Статтею 180 СК України встановлено обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка немає достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому, відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, за загальним правилом, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Статтею 74 Закону України від 21квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.

Згідно із частиною третьою статті 74 цього Закону розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.

У частині дев'ятій цієї статті зазначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 74 згаданого Закону, відповідно до частини дев'ятої якої суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір.

Згідно із статтею 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Згідно із роз’ясненнями викладеними у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК, відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

ОСОБА_4 Верховного Суду постанові у справі № 572/1762/15-ц, ухваленій 25 квітня 2018 зазначила про наступний порядок обчислення пені за прострочення сплати аліментів, відповідно до якого правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

У судовому засіданні судом здійснено перевірку правильності розрахунку пені і приходить до висновку, що він відповідає позиції Верховного Суду.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів, що заборгованість по аліментах виникла не з вини боржника, останній суду не надав.

За таких обставин суд вважає, що позивачка має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати останнім аліментів на утримання доньки, та з відповідача на її користь слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, з врахуванням обмежень, встановлених ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, відповідно до яких пеня на заборгованість по аліментах не може перевищувати розміру заборгованості.

Позивач звільнена від сплати судового збору, а тому з відповідача підлягає стягнення в прибуток держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Покровський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,РНКОПП:НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АН №071398, виданий 20.09.2002 р. Орджонікідзевським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНКОПП:НОМЕР_2, паспорт громадянина України серії АН №656301, виданий 23.11.2007 р. Орджонікідзевським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, пеню за прострочення сплати аліментів за період з 05.12.2016 року по 01.02.2019 року у сумі 13915 (тринадцять тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) гривень 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,РНКОПП:НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АН №071398, виданий 20.09.2002 р. Орджонікідзевським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судові витрати по справі у розмірі 768 гривні 40 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому у ст. ст. 351 та 354 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_5