Ухвала суду № 80988792, 26.03.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1867/19

1-кс/212/979/19

У Х В А Л А

26 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Ю.В., з участю секретаря судового засідання Стрижак Є.С., прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Потєшного М.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Великого М.С., погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Потєшним М.В., у кримінальному провадженні № 12019040730000543 від 02 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358, ч.4 ст.358 КК України про арешт майна,- -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2019 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Великого М.С., про арешт майна. В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що є обґрунтована підозра того, що ОСОБА_5 у період з 01 серпня 2015 року по 30 листопада 2017 року необґрунтовано отримала за рахунок коштів державного бюджету допомогу на загальну суму 93046 гривень 67 копійок, у зв'язку з поданням нею недостовірної інформації, з метою призначення грошової допомоги. Таким чином, ОСОБА_5 шляхом обману заволоділа належними державі грошовими коштами.

За даним фактом Покровським ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст.190, ч.2 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в період з 01 серпня 2015 року по 30 листопада 2017 року, ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної у місті Кривий Ріг ради за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Ватутіна буд. 37В, маючи злочинний намір направлений на заволодіння, шляхом обману, належними державі грошовими коштами у вигляді державної допомоги сім'ям з дітьми, переслідуючи корисливу мету, умисно внесла до декларації про доходи та майновий стан особи, яка звернулася для призначення державної допомоги інформацію, що не відповідає дійсності, а саме, щодо неотримання доходу від продажу нерухомого майна.

Також, в період з 01 серпня 2015 року по 30 листопада 2017 ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної у місті Кривий Ріг ради за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ватутіна будинок 37В, де маючи злочинний намір направлений на заволодіння, шляхом обману, належними державі грошовими коштами у вигляді державної допомоги сім'ям з дітьми, переслідуючи корисливу мету умисно подала декларіцію про доходи та майновий стан з неправдивими даними до Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної у місті Кривий Ріг ради за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ватутіна буд. 37В, з метою неправомірного отримання державної допомоги сім'ям з дітьми.

Так, 22 березня 2019 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 перебувають у приватній власності громадянки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначених фактів, зокрема з метою забезпечення подальшого виконання рішення за цивільним позовом, та відшкодування спричиненої шкоди, а також можливого відчуження майна слідчий просив накласти арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а також квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належать на праві приватної власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з забороною відчуження та розпорядження вищевказаним майном.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі посилаючись на зазначені в клопотанні слідчого факти.

Заслухавши думку прокурора, ознайомившись із матеріалами доданими до клопотання, а саме Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019040730000543 від 02 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повідомленням ОСОБА_5, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, цивільним позовом прокурора поданим в інтересах держави, в особі Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної у місті ради, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно ч.4 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Так відповідно до цивільного позову заявленого прокурором у кримінальному провадженні № 12019040730000543 від 02 березня 2019 року в інтересах держави, в особі Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської районної у місті ради про стягнення з ОСОБА_5 надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді державної допомоги малозабезпеченим сім'ям, сума позову становить - 51674 гривні 78 копійок. Однак, прокурор визначаючи суму позову не надає у своєму позові обґрунтоване підтвердження зазначеної суми спричиненої шкоди. В судовому засіданні прокурор зазначив, що розмір шкоди в кримінальному провадженні було визначено шляхом проведення судової економічної експертизи. Однак слідчим та прокурором не надано слідчому судді зазначеного висновку судової експертизи, та інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про дійсну суму шкоди, встановлену в ході досудового слідства в вищезазначеному кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий у своєму клопотанні не зазначає вартість майна, на яке він просить накласти арешт, та не надає доказів в підтвердження вартості належних ОСОБА_5 квартир за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2. Належним підтвердженням вартості цього майна, в даному випадку, може бути оцінка вартості квартир проведена у відповідності до вимог закону.

Таким чином, слідчий суддя відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт зазначеного майна, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності, яке буде завдано кримінальним провадженням, дійшов висновку, що зазначена слідчим сума спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди в розмірі 93046 гривень 67 копійок, та заявлена прокурором у цивільному позовів в кримінальному провадженні сума позову 51674 гривні 78 копійок, є у повній мірі недоведеними, а також незрозумілими з боку розумності та співрозмірності ринкової вартості двох квартир, на які слідчий просив накласти арешт, розміру майнової шкоди, яка, в свою чергу, також не доведена.

Згідно з витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, перебувають у приватній власності громадянки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до відомостей щодо обтяжень накладених на вищезазначені об'єкти нерухомості, державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори 12 листопада 2010 року за № 10482714 на підставі Договору довічного утримання № 2-1661 від 12 листопада 2010 року накладено обтяження належна ОСОБА_5, на праві власності 2/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1, у вигляді заборони відчуження зазначеного майна.

Також відповідно до зазначеного витягу приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Русавською Т.В., 06 серпня 2016 року накладено обтяження у вигляді заборони відчуження майна на належну ОСОБА_5, на праві приватної власності квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору довічного утримання № 4183 від 06 серпня 2015 року.

Таким чином, зазначена у клопотанні про накладення арешту слідчим та підтримана прокурором підстава необхідності накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та квартиру за адресою: АДРЕСА_2, є накладення заборони їх відчуження та розпорядження. Однак, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість зазначеної вимоги, ще й з тих підстав, що заборона відчуження майна вже накладена заборонами відчуження на зазначені квартирах, на підставі нотаріально посвідчених договорів довічного утримання. Відповідно до наданих слідчим витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначені заборони відчуження майна є актуальними на сьогоднішній день.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності арешту майна та наявності ризиків передбачених положеннями п.1 ч.2 ст.170 КПК України, а саме можливого відчуження майна, а також з приводу недоведеності істотних вимог, що їх вимагає процесуальний закон від слідчого на обгрунтування такого роду клопотань. Тому слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Великого М.С., погодженого прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 Потєшним М.В., у кримінальному провадженні № 12019040730000543 від 02 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358, ч.4 ст.358 КК України про арешт майна - відмовити у повному обсязі.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ю. В. Козлов