Рішення № 80987012, 02.04.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

02 квітня 2019 року Справа № 913/58/19

м. Харків Провадження № 3/913/58/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Романенко Т.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом

Виконуючого обов’язки керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Лисичанський гумово-технічний завод", м. Львів

про стягнення 742 127 грн. 34 коп.

в присутності представників учасників справи:

від органу прокуратури – ОСОБА_1 – прокурор, посвідчення від 29.03.2016 № 042342;

від позивача – ОСОБА_2 – завідуючий сектором зі спірних питань землекористування управління власності Лисичанської міської ради, довіреність від 14.12.2018 № 7169/01-16;

від відповідача – представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Виконуючий обов’язки керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Лисичанської міської ради, в якій просить:

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" повернути на користь Лисичанської міської ради грошові кошти в сумі 742 127 грн. 34 коп. та перерахувати їх до місцевого бюджету м. Лисичанська.

На обґрунтування заявленої вимоги заявник вказує, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 15.03.2007, укладеного між Лисичанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод", позивач неодноразово надсилав відповідачу листи-повідомлення щодо подовження терміну оренди землі, однак з 2017 року відповідач не звертався для поновлення орендних відносин. Таким чином, відповідач не виконав обов’язку з переоформлення права оренди та в період з 04.04.2017 по 22.02.2018 (до переходу права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці) не вносив плату за користування нею, внаслідок чого зберіг в себе безпідставно набуте майно – грошові кошти в розмірі орендної плати.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи від 29.01.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.02.2019 підтверджені підстави представництва виконуючого обов’язки керівника Лисичанської місцевої прокуратури, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/58/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 26.02.2019.

25.02.2019 на адресу суду від в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури за супровідним листом від 22.02.2019 № 1136 надійшла відповідь Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області щодо подачі відповідачем звітності з орендної плати за землю за 2017-2018 роки та наказ від 11.01.2019 № 32к про покладення виконання обов’язків керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області на час відпустки ОСОБА_3 на першого заступника керівника цієї прокуратури радника юстиції ОСОБА_4. Пояснення і документальне підтвердження щодо сплати відповідачем орендної плати за землю до 04.04.2017 не надані. Крім того, у листі від 22.02.2019 № 1136 зазначено, що позовні вимоги не уточнювались у зв’язку з відсутністю підстав.

Представники органу прокуратури та позивача у судове засідання 26.02.2019 не з’явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені завчасно 06.02.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив не надав, у судове засідання 26.02.2019 не прибув. Ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на юридичну адресу, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Львів, вул. Садова, 1, проте повернулась 18.02.2019 до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв’язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення".

Ухвалою суду від 26.02.2019 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 19.03.2019.

12.03.2019 на адресу суду від Лисичанської міської ради надійшло клопотання від 06.03.2019 № Т-23/19 про проведення судового засідання, призначеного на 19.03.2019, в режимі відеоконференції в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області.

Ухвалою суду 12.03.2019 зазначене клопотання задоволено, доручено Лисичанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відоеконференцзв’язку.

Також від позивача 12.03.2019 надійшли копії листів-повідомлень щодо оформлення права оренди земельних ділянок, які надсилались на адресу відповідача протягом 2017-2018 років.

15.03.2019 від виконуючого обов’язки керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області надійшли уточнення позовних вимог, в яких останній просить стягнути з відповідача на користь Лисичанської міської ради грошові кошти в сумі 742 127 грн. 34 коп. Дані уточнення надіслані учасникам справи, не суперечать закону та не порушують права чи інтереси інших осіб, тому прийняті судом до розгляду та з урахуванням уточнень предметом позову є вимога про стягнення грошових коштів.

У судове засідання 19.03.2019 прибув представник органу прокуратури.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області.

Відповідач відзив не надав, у судове засідання 19.03.2019 не прибув. Ухвала про відкладення підготовчого провадження надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на юридичну адресу, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Львів, вул. Садова, 1, проте повернулась 12.03.2019 до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв’язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення".

Ухвалою від 19.03.2019 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 02.04.2019.

26.03.2019 на адресу суду від Лисичанської міської ради надійшло клопотання від 22.03.2019 № Т-25/19 про проведення судового засідання, призначеного на 02.04.2019, в режимі відеоконференції в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області.

Ухвалою суду 26.03.2019 зазначене клопотання задоволено, доручено Лисичанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відоеконференцзв’язку.

У судове засідання 02.04.2019 прибув представник органу прокуратури.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області.

Представник відповідача правом на участь у судовому засіданні не скористався. Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань. Проте ухвали повертались до суду неврученими з відміткою відділення поштового зв’язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення".

Оцінивши надані докази і доводи представників органу прокуратури та позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

28.02.2003 та 30.07.2003 між Закритим акціонерним товариством "Фонд" та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "Лисичанський гумово-технічний завод" укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна № 106 та відповідно № 107, за умовами яких відповідачем придбано нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128 (аркуші справи 25-27, 29-31).

Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.12.2003 № 2168857 та № 2169113 підтверджується факт реєстрації Лисичанським комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128 за Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "Лисичанський гумово-технічний завод" (аркуші справи 28, 33).

Рішенням Лисичанської міської ради від 21.02.2007 № 217 "Про надання земельних ділянок в оренду та припинення права користування ними" (аркуш справи 50):

- затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничому підприємству "Лисичанський гумово-технічний завод" проект землеустрою про відведення земельної ділянки;

- надано Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничому підприємству "Лисичанський гумово-технічний завод" в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 5,3211 га для розміщення та експлуатації цеха № 1, цеха № 2 та АПК за адресою: м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128;

- зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" в місячний строк після прийняття цього рішення укласти договір оренди земельної ділянки.

На підставі зазначеного рішення 15.03.2007 між Лисичанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "Лисичанський гумово-технічний завод" укладено договір оренди землі, за яким відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,3211 га для розміщення та експлуатації цеха № 1, цеха № 2 та АПК, яка знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128 (аркуші справи 51-56).

Відповідно до п. 3 договору на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, що належать орендарю на праві приватної власності.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації складає – 10 261 209 грн. 24 коп. (п. 5 договору).

Договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: па період експлуатації – 153 918 грн. 14 коп. за рік (п. 9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі: на період експлуатації – 12 826 грн. 51 коп. не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем (п. 11 договору).

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, коефіцієнтів орендної плати, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 12 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації цеху № 1, цеху № 2 та АПК (п. 14 договору).

Цільове призначення земельної ділянки – землі підприємств іншої промисловості (п. 15 договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється не пізніше ніж у десятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 19 договору).

Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- в інших випадках, передбачених законом (п. 34 договору).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню;

- в інших випадках, передбачених законом (п. 35 договору).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 37 договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 40 договору).

Договір оренди землі зареєстрований у Державному реєстрі земель Лисичанським реєстраційним офісом Луганської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 03.04.2007 вчинено запис за № 040740600130.

Факт передачі земельної ділянки відповідачу підтверджується підписаним актом приймання-передачі об’єкта оренди – земельної ділянки від 03.04.2007.

З урахуванням п. 8 договору та його державної реєстрації строк дії договору оренди закінчився 03.04.2017.

Орендар після закінчення строку дії договору не звертався до орендодавця з заявою про поновлення договору оренди.

Орендодавець неодноразово листами від 04.04.2017 № 478/01-02, від 30.11.2017 № 1617/01-02, від 01.06.2018 № 745/01-02, від 08.11.2018 № 6549/01-21 повідомляв орендаря про необхідність оформлення належним чином фактичного користування земельною ділянкою (аркуші справи 67-71, 134-147).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 18.12.2018 № 150057975 право власності на 1/2 частину будівлі цеху № 1 з бункерним складом сажі зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.2018 № 202. Право власності на 1/2 частину будівлі цеху № 1 з бункерним складом сажі зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Асистент" на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.2018 № 622 (аркуші справи 44-45).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 18.12.2018 № 150063594 право власності на 1/2 частину будівлі цеху № 2 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.2018 № 204. Право власності на 1/2 частину будівлі цеху № 2 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Асистент" на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.2018 № 621 (аркуші справи 46-47).

Право власності на частину адміністративної будівлі площею 956,70 кв.м. зареєстровано за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2003 № 107, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 18.12.2018 № 150048006 (аркуші справи 48-49).

Предметом даного позову є грошові кошти, які є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою за період з 04.04.2017 по 22.02.2018.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом вказаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов’язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв’язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов’язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов’язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних – приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов’язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов’язаннях. Натомість для кондикційних зобов’язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов’язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов’язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов’язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

В силу ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Предметом позову у цій справі є стягнення за період з 04.04.2007 по 22.02.2018 з власника об’єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об’єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов’язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч. 1 ст. 141 цього Кодексу).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ч. 2 ст. 2 ст. 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах ОСОБА_6 Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, та від 20.11.2018 № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі № 922/207/15 і № 922/5468/14.

Судом встановлено, що термін дії договору оренди закінчився 03.04.2017. Однак, відповідач з клопотанням щодо поновлення договору оренди до Лисичанської міської ради не звертався.

У зв’язку із закінченням терміну дії договору оренди відповідач в період з 04.04.2017 по 22.02.2018 використовував земельну ділянку загальною площею 5,3211 га для розміщення та експлуатації цеху № 1, цеху № 2 та АПК, розташованих на відповідній земельній ділянці за адресою: м. Лисичанськ, вул. Незалежності (Орджонікідзе), 128 без оформлення належним чином права користування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 742 127 грн. 34 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений судовий збір за подання позову в сумі 11 131 грн. 91 коп. покладається на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги виконуючого обов’язки керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Лисичанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Лисичанський гумово-технічний завод" про стягнення 742 127 грн. 34 коп. задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Лисичанський гумово-технічний завод", м. Львів, вул. Садова, 1, ідентифікаційний код 31097964 на користь Лисичанської міської ради, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, 7, ідентифікаційний код 26522196 грошові кошти в сумі 742 127 грн. 34 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Лисичанський гумово-технічний завод" на користь прокуратури Луганської області, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 27, ідентифікаційний код 02909921 судовий збір в сумі 11 131 грн. 91 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

5.Повний текст рішення складено і підписано – 08.04.2019.

Суддя А.В. Секірський