Рішення № 80986820, 08.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2019Справа № 910/1271/19Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ" (49101, м.Дніпро, вул. В. Антоновича, 6, код ЄДРПОУ 39896098)

до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

про стягнення 19 503,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 19 503,65 грн. заборгованості за поставлений товар за договором № 286/2/17/8 від 28.03.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було надано відповідачу послуги із закупівлі (забезпечення харчування для особового складу Збройних Сил України) по договору, у період з 27.12.2018 по 31.12.2018 за актами на загальну суму 19 503,65 грн., які відповідач не оплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1271/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк на подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

01.03.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зауважує, що за умовами п.6.1 договору передбачено здійснення розрахунків між сторонами за наявності бюджетного фінансування, укладений між сторонами договір № 286/2/17/18 від 28.03.2017 був виконаний у 2018 році, за Актом від 11.01.2019 послуги надані на суму 19 503,65 грн. понад суму договору на 2018 рік, тому заявлені вимоги, посилаючись на положення ст. 23 Бюджетного кодексу України, вважає безпідставними.

Позивач відповіді на відзив не надав, був належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 08.02.2019 була надіслана позивачу на зазначеній у позовній заяві та витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана - 15.02.2019.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2017 року між Міністерством оборони України (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Військторг" (далі - виконавець, позивач) укладено Договір про закупівлю харчування (послуги щодо забезпечення харчуванням, харчовими продуктами особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах, у тому числі годування штатних тварин) №286/2/17/8 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується у 2017 році надати замовнику послуги, зазначені у специфікації до цього Договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послугу і оплатити у строки та за цінами згідно з положенням цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 договору військові частини заклади, установи, дислоковані у Львівській та Волинській областях, для особового складу яких будуть надаватися послуги щодо організації харчування, а саме: А0284 (В3720, Львівський ОВК), А0780, А2736 А2678, А2602, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Навчально-спортивна база літніх видів спорту, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону м. Львів, Навчально-спортивна база зимових видів спорту смт. Тисовець Львівської обл., А0998 (В4680), м. Яворів, А1822 с. Малинів Львівської обл., А2166, А4324 с. Липники Львівської обл., А0807, А3817 м. Самбір, А3913 (В5082) м. Новий Калинів, А1108 (В4944) м. Дрогобич, А2562 м. Золочів, А4623, А1463 м. Кам'янка-Бузька, А2615 (В4264), А4150 смт Старичі, А0508, А2595, (В3765) м. Броди, А2847 м. Стрий, А1587 смт Дубляни Львівської обл., А1524 м. Рава-Руська, А1859 с. Бисковичі, А4554 (у т.ч. Волинський ОВК, А3186) м. Луцьк, А1008 (В0259), А2099 м. Володимир-Волинський, А4308 с. Овадне Волинської обл., А0864 с. Луків Волинської обл., А1694 с. Ратне Волинської обл., А1547 с. Повурськ Волинської обл., А2042 м. Ковель.

Згідно з п. 2.3 договору військові частини заклади, установи, дислоковані у Львівській та Волинській областях, для особового складу яких будуть надаватися послуги щодо забезпечення харчовими продуктами: А0284 (В3720, Львівський ОВК), А0780, А2736 А2678, А2602, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Навчально-спортивна база літніх видів спорту, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону м. Львів, Навчально-спортивна база зимових видів спорту смт Тисовець Львівської обл., А0998 (В4680), м. Яворів, А1822 с. Малинів Львівської обл., А2166, А4324 с. Липники Львівської обл., А0807, А3817 м. Самбір, А3913 (В5082) м. Новий Калинів, А1108 (В4944) м. Дрогобич, А2562 м. Золочів, А4623, А1463 м. Кам'янка-Бузька, А2615 (В4264), А4150 смт Старичі, А0508, А2595, (В3765) м. Броди, А2847 м. Стрий, А1587 смт Дубляни Львівської обл., А1524 м. Рава-Руська, А1859 с. Бисковичі, А4554 (у т.ч. Волинський ОВК, А3186) м. Луцьк, А1008 (В0259), А2099 м. Володимир-Волинський, А4308 с. Овадне Волинської обл., А0864 с. Луків Волинської обл., А1694 с. Ратне Волинської обл., А1547 с. Повурськ Волинської обл., А2042 м. Ковель.

Послуги надаються особовому складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах у тому числі годування штатних тварин, зазначених в пунктах 2.2 та 2.3 цього Договору в межах дислокації, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогам законодавства України.

У разі потреби, послуги можуть надаватися в інших місцях відповідно до заявки представника замовника.

Ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у специфікації Договору (п. 2.4 договору).

У відповідності до п. 4.1 договору, ціна договору становить 306 699 999,88 коп.

Сторони узгодили, що розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг, за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачених на зазначені цілі, протягом 20 банківських діб з дня надходження до замовника наступних документів: рахунків-фактур, зведеного акту приймання наданих послуг із харчування та/або акту приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами; підтвердження відповідно до наказу МОУ № 757 від 31.12.2016.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» діє договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. (п. 11.1 договору).

Матеріалами справи встановлено, що у період з 27.12.2018 по 31.12.2018 позивачем було надано відповідачу послуги забезпечення харчування на загальну суму 19 503,65 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, актами приймання-передачі, які долучені до справи.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, борг складає 19 503,65 грн.

Відповідно до Акту від 11.01.2019 звіряння розрахунків між ТОВ «Військторг» та розпорядником коштів державного бюджету Міністерства оборони України за надані послуги з харчування особового складу у 2018 році, за договором від 28.03.2017 № 286/2/17/8, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, встановлено, що у 2018 році надано послуг з харчування на суму 166 774 568,82 грн., при цьому розходження сум станом на 01.01.2019 становить 19 503,65 грн., ТОВ «Військторг» були надані документи, які підтверджуються постачання продуктів харчування особовому складу військових ЗСУ понад суми договору на 2018 рік.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських, згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Доказів оплати відповідачем суми 19 503,65 грн. заборгованості за отриманий товар, в тому числі у визначені договором строки, суду не надано.

Відповідач факт отримання послуг на спірну суму не заперечує, проте зазначає про виконання своїх зобов'язань за договором у 2018 році належним чином, та можливість розрахунків між сторонами за наявності бюджетного фінансування.

Вказані аргументи відповідача не приймаються судом в якості підстав та обставин звільнення від обов'язку оплати отриманих послуг.

Зокрема, відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим кодексом.

Згідно із ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Разом з тим, частиною 2 статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Тобто відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника (покупця) і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості послуг у сумі 19 503,65 грн. по договору є таким, що настав, за відсутності доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми 19 503,65 грн. основного боргу по договору від 28.03.2017 № 286/2/17/8 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд 6; код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Військторг» (49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд.6, код ЄДРПОУ 39896098) 19 503 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот три) грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак