Ухвала суду № 80986648, 02.04.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

02.04.2019 Справа № 917/1495/18

Суддя Сірош Д.М., розглянувши матеріали за позовом

Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся в інтересах держави в особі Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро" про стягнення збитків в розмірі 70074,95 грн за користування земельною ділянкою, площею 21,0804 га, кадастровий номер 5323882601:01:001:0237 без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що в порушення вимог земельного законодавства, відповідач в період з 01.12.2016 по 09.02.2018 користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Ухвалою суду від 06.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.01.2019 - 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 03.01.2019 підготовче засідання відкладено на 05.02.2019 - 10 год. 00 хв.

04.02.2019 розпорядженням № 18 справу № 917/1495/18 передано на повторний автоматизований розподіл справ, у зв'язку з відстороненням судді від здійснення правосуддя.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.02.2019 справу № 917/1495/18 передано на розгляд судді Сірошу Д.М.

Згідно з ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, суддя Сірош Д.М. ухвалою від 05.02.2019 прийняв справу № 917/1495/18 до свого провадження, постановив розгляд справи розпочати спочатку зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначив на 27.02.2019 -11 год. 00 хв.

Засідання у справі, призначене на 27.02.2019 - 11 год. 00 хв. не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Сіроша Д.М. у відрядженні.

У зв’язку з поверненням судді з відрядження, ухвалою суду від 18.03.2019 призначено засідання у справі на 02.04.2019 - 09 год. 20 хв.

02.04.2019 від Дейманівської сільської ради Полтавської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у строк, встановлений судом не подав суду відзив на позов.

Як досліджено судом, з даним позовом до суду звернувся прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

Як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, покладає на прокуратуру обов’язок представництва інтересів держави в суді, відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, оскільки несплата коштів за користування земельною ділянкою тягне за собою недоотримання коштів у місцевий бюджет, а це в свою чергу відображається на соціальній сфері, чим порушуються матеріальні інтереси держави. Так, даний позов пред’являється Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області в інтересах держави в особі Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області у зв’язку з неналежним здійсненням органом місцевого самоврядування повноважень щодо усунення порушень законодавства, оскільки останнім не вирішено питання щодо стягнення плати за землю за земельну ділянку, розташовану в межах села Дейманівка Пирятинського району Полтавської області загальною площею 21,0804 га понад 2 роки.

Як вказує прокурор в позовній заяві, до Лубенської місцевої прокуратури звернувся голова Дейманівської сільської ради Пирятинського району з проханням представляти інтереси держави в особі Дейманівської сільської ради при вирішенні питання щодо відшкодування збитків, завданих відповідачем, яким не сплачуються кошти за фактичне користування земельною ділянкою, розташованою в с. Дейманівка Пирятинського району Полтавської області загальною площею 21,0804 га, кадастровий помер 5323882601:01:001:0237.

З приводу наведених доводів прокурора, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У ч. 4 ст. ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Верховним Судом в ухвалі від 19.07.2018 року у справі № 822/1169/17 при застосуванні приписів ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" було зауважено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 року у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 року у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 року у справі № 910/4345/18.

Як зазначалось вище, приписами чинного законодавства на прокурора покладено обов'язок довести суду наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, наприклад, у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Проте, прокурором у позовній заяві не зазначено в чому саме полягає неможливість Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (позивача) звернутися з відповідним позовом про стягнення 70 074,95 грн за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Тобто, позивач, в інтересах та в особі якого з позовом до суду звернувся Заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурорр не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем - Дейманівською сільською радою.

Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви до розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

Разом з тим, відповідно статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

У даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Дейманівської сільської ради, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Одночасно Верховний Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 1 ч. 1 ст. 226, ст. 234 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Залишити позов Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро" про стягнення 70074,95 грн без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання (ст.ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя Д.М. Сірош