Рішення № 80986544, 02.04.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/13/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019 Справа № 908/275/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Кірова Миколи Федоровича, (АДРЕСА_1)

про стягнення 58650,55 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представники сторін:

від позивача - Качан О.С., на підставі ордеру на надання правової допомоги серія ЗП № 108902 від 28.01.2019;

від відповідача - не з'явився;

05.02.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Київ б/н від 24.01.2019 (вх. № 299/08-07/19 від 05.02.2019) до Фізичної особи-підприємця Кірова Миколи Федоровича, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.12.2017 в загальному розмірі 58650,55 грн., яка складається з: 40108,02 грн. - заборгованість за кредитом, 3990,76 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 9600,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 4951,77 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2019 справу № 908/275/19 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2019 відкрито провадження у справі № 908/275/19, присвоєно справі номер провадження 4/13/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 27.02.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2019 розгляд справи № 908/275/19 відкладався до 02.04.2019.

В судовому засіданні 02.04.2019 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві. Позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст., ст. 205, 207, 212, 509, 530, 549, 610, 611, 626-629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 066-1069 ЦК України, ст., ст. 173, 174, 178-181, 184, 193, 216, 230-232 ГК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 14.12.2017 ФОП Кіров М.Ф. через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви відповідач приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» (позивача) http://privatbank.ua і які разом із заявою складають кредитний договір б/н від 14.12.2017, та взяв на себе зобов'язання виконати умови цього договору. Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. 18.12.2017 на підставі укладеного сторонами договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 120000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою банку і меморіальним ордером. На виконання Умов та правил надання банківських послуг відповідач підписанням Анкети-заяви погодився на такі істотні умови договору: вид кредиту - строковий; розмір кредиту - визначається ПриватБанком, вказується у профайлі Позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом - 2 % в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і порядку згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до виписки банку відповідачем здійснювалося часткове погашення кредиту. Залишок несплаченої заборгованості за кредитом станом на 17.01.2019 складає 40108,02 грн. У зв'язку із порушення відповідачем умов кредитного договору б/н від 14.12.2017 в частині вчасного повернення кредитних коштів, позивачем відповідачу на прострочену заборгованість нараховані відсотки згідно п., п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов в розмірі 3990,76 грн., відсотки у вигляді щомісячної комісії згідно п., п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов в розмірі 9600,00 грн. і пеня згідно п. 3.2.8.10.1. Умов в розмірі 4951,77 грн. З урахуванням викладених обставин, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.12.2017 в загальному розмірі 58650,55 грн.

02.04.2019 позивачем через канцелярію господарського суду Запорізької області подані письмові пояснення по справі, які залучені судом до матеріалів справи № 908/275/19 та враховані при вирішенні спору по суті.

Відповідач особисто або представник відповідача в жодне судове засідання не з'явилися без повідомлення суду про поважність причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем) фізичної особи-підприємця.

В листі Міністерства юстиції України від 23.01.2018 № 1028/8.4.3/Ін-18 надано роз'яснення, що згідно статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до ст. 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем проживання Фізичної особи-підприємця Кірова Миколи Федоровича є: АДРЕСА_1, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

За зазначеною адресою направлялися ухвала суду від 07.02.2019 про відкриття провадження у справі № 908/275/19, яка повернулася на адресу суду без вручення адресату з відміткою підприємства поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання», та ухвала суду по справі від 27.02.2019, яка станом на час проведення судового засідання до суду не поверталася.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/275/19 та про дату, час і місце розгляду судом справи № 908/275/19.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судових засідань у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Ухвалою суду по справі від 07.02.2019 відповідачу запропоновано устрок не пізніше 26.02.2019 подати суду відзив на позовну заяву з його документальним обґрунтуванням, ухвалою суду по справі від 27.02.2019 відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву з обґрунтуванням причин поважності неподання його у встановлений судом строк.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Нормами ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 Фізичною особою-підприємцем Кіровим Миколою Федоровичем (відповідачем у справі) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви відповідач (Позичальник) приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги «КУБ», які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» (позивача у справі) http://privatbank.ua, а також прийняв на себе всі зобов'язання, зазначені в цих Умовах.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідачем та позивачем укладено кредитний договір № б/н від 14.12.2017, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що Банк (позивач) за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту (відповідачу) строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

18.12.2017 на підставі кредитного договору позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 120000,00, що підтверджується копіями банківської виписки за період з 18.12.2017 по 19.02.2019 по рахунку № 20630055711434 та меморіального ордеру № HSAV8B79YG від 18.12.2017.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.8.3.1.3. Умов).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах, а саме: 2 % від початкової суми кредиту (п. 1.4. Анкети-заяви).

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1.Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п.1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом з матеріалів справи, протягом 2018 року відповідачем здійснено часткове повернення кредитних коштів в розмірі 79891,98 грн.

Таким чином, з 19.12.2018 сума заборгованості за кредитом за кредитним договором № б/н від 14.12.2017 в розмірі 40108,02 грн. вийшла на прострочку, що підтверджується випискою за рахунком № 20630055711434.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

12.01.2019 Банк звернувся до відповідача (боржника) з претензією вих. № IGLZPKUB04EY0 від 08.01.2019, в якій вимагав негайно сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.12.2017.

Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з умов кредитного договору № б/н від 14.12.2017 та положень чинного законодавства строк повернення кредитних коштів та відсотків станом на день звернення позивача до суду з позовом у даній справі настав.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 14.12.2017 в повному обсязі суду не надав.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитним лімітом в сумі 40108,02 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 40108,02 грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню судом.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст.. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього договору.

У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 48 % річних від суми залишку непогашеного кредиту (п. 1.6. Анкети-заяви).

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов)

Враховуючи викладене, за період з 19.05.2018 по 17.01.2019 за відсотковою ставкою 48 % річних на прострочену суму заборгованості відповідачу нараховано 3990,76 грн. відсотків за користування кредитом.

Нарахування відсотків позивачем здійснено вірно, розрахунок відповідачем не спростовано.

Крім того, на підставі вище наведених пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов за період з 18.12.2017 по 17.01.2019 позивачем відповідачу нараховано 28800,00 грн. відсотків у вигляді щомісячної комісії, з яких відповідачем сплачено 19200,00 грн.

Отже, станом на час вирішення спору судом заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії становить 9600,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування відсотків у вигляді щомісячної комісії позивачем також здійснено вірно, а відповідачем розрахунок не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3990,76 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, та 9600,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Як вже зазначалося раніше, правовими наслідками порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктками 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції.

Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки сторонами було визначено інший період нарахування штрафних санкцій, то нарахування пені понад строки встановлені ч. 6 ст.232 ГК України з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано не суперечить вимогам чинного законодавства.

З урахування вимог п. 3.2.8.10.1. Умов позивачем пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 4951,77, яка розрахована за період з 19.05.2018 по 17.01.2019.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд прийшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний вірно.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 4951,77 грн. заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Кірова Миколи Федоровича, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.12.2017 в загальному розмірі 58650,55 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кірова Миколи Федоровича, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 40108 (сорок тисяч сто вісім) грн. 02 коп. заборгованості за кредитом, 3990 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 76 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 9600 (дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 4951 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 77 коп. пені та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 08» квітня 2019 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.