Ухвала суду № 80986520, 08.04.2019, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.04.2019 справа № 908/792/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Носівець В.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, буд. 2)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кім. 207)

про стягнення 4580665,79 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» 02.04.2019 заявлено до господарського суду Запорізької області позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» 4580665,79 грн., які складаються з: 4241751,44 грн. основного боргу по оплаті за поставлений товар за договором поставки № 030317 від 03.03.2017, 258011,04 грн. пені, 21500,92 грн. 3% річних та 59402,39 грн. інфляційних втрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2019 справу № 908/792/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме: позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», є достовірними, станом на 05.04.2019 товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» має ідентифікаційний код юридичної особи 34604386.

Разом з тим у позовній заяві кодом ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) відповідача ТОВ «Український Рітейл» зазначено 346043805625.

Таким чином, позивач не виконав вимоги п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (із змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно п. 2.2.2 п. 2.2 цієї ж статті за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру належить до сплати – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 1921,00 грн.

Позивачем в позові заявлено одну вимогу майнового характеру: про стягнення 4580665,79 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги ті факти, що позов містить одну майнову вимогу, враховуючи норми матеріального та процесуального права, позивач повинен надати суду докази сплати судового збору в установлених законом розмірі та порядку – в сумі 68709,99 грн. (4580665,79 грн. х 1,5%).

Заявником до матеріалів позовної заяви надано докази сплати судового збору за позовну вимогу на суму 68709,10 грн. (платіжне доручення № 2501 від 25.03.2019). Інших доказів сплати судового збору позивачем не додано.

Отже, позивач не доплатив суму 0,89 грн. судового збору.

З огляду на вищевикладене слідує, що позивач не дотримався положень Закону України «Про судовий збір» та Господарського процесуального кодексу України, а саме не надав до позову доказів сплати судового збору в установленому Законом розмірі.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 5 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Приписами ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у позовній заяві ТОВ «Комо Україна» зазначає про порушення відповідачем порядку розрахунку, встановленого договором поставки № 030317 від 03.03.2017, внаслідок чого у останнього існує заборгованість по сплаті за поставлений товар на суму 4241751,44 грн. Заявляючи вимогу про стягнення 4241751,44 грн. основного боргу, позивач посилається на поставку товару згідно видаткових накладних в період з жовтня 2018 року по 08.02.2019 на суму 6258216,38 грн., часткові розрахунки (оплати) у сумі 5288805,31 грн. згідно банківських виписок та видаткових накладних на повернення, існування у відповідача заборгованості станом на 28.02.2018 грн. згідно акту звірки у сумі 4241751,44 грн., проте, обґрунтованого розрахунку суми основного боргу не надає.

Посилання позивача на акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2019 по 12.03.2019 не підтверджує існування у відповідача заборгованості у визначеному позивачем розмірі. Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. В розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вказані акти є лише зведеними обліковими документами, які відображають стан розрахунків між сторонами на певну дату.

Відсутність обґрунтованого розрахунку суми основного боргу з посиланням на конкретні первинні бухгалтерські документи щодо поставки товару (видаткова накладна, номер, дата, сума), за якими заявлено позовні вимоги, суми та дати часткової оплати вартості поставленого товару за конкретними поставками (в тому числі на документи щодо зарахування зобов’язань), з наданням відповідних документів на підтвердження позбавляє суд можливості перевірити, чи є такі вимоги обґрунтованими.

Отже, позивачу необхідно надати докладний обґрунтований розрахунок суми основного боргу у табличному вигляді із зазначенням:

1) підстав виникнення боргу (видаткова накладна, номер, дата);

2) сума нарахування згідно видаткової накладної з урахуванням коригування суми згідно акту розбіжностей (у разі наявності);

3) дати, з якої починається прострочення платежу по кожній видатковій накладній;

4) документів, якими підтверджуються часткові оплати (взаємозалік, платіжні доручення, банківські виписки тощо, їх дата/номер/сума);

5) залишок заборгованості по кожній видатковій накладній;

6) загальні суми: поставки за видатковими накладними, оплат/взаємозаліків, залишку заборгованості.

У наданих позивачем розрахунках санкцій позивачем перелічено видаткові накладні у період з 18.10.2018 по 08.02.2019, проте видаткових накладних у період з 01.11.2018 по 06.12.2018 (12 позицій) позивачем до позовної заяви не додано. Крім того, слід зазначити, що у зазначених розрахунках сума боргу по деяких накладних зазначена без урахування коригування суми згідно актів розбіжностей до цих накладних (зокрема, по видатковим накладним № 77932 від 05.11.2018, № 79677 від 12.11.2018, № 93393 від 28.12.2018, №1473 від 09.01.2019, № 3545 від 17.01.2019, № 9620 від 08.02.2019), що може впливати на правильність здійснення розрахунків.

Крім того, позивач посилається на направлення на адресу відповідача шести претензій у проміжок часу з червня 2018 року по січень 2019 року, проте доказів направлення зазначених претензій не надає.

Виходячи з зазначеного слідує, що позовні матеріали не містять належних доказів дотримання позивачем вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як вбачається з позовної заяви № 60 від 26.03.2019, ТОВ «Комо Україна» в додатках до позову перелічені всі документи, які були надані ним разом з позовною заявою до суду.

Проте, в порушення вищевказаних вимог пункту 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ні в позовній заяві, ні в додатках до неї не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» та надання позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків у термін 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 23.04.2019.

Згідно ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 176, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» 458665,79 грн. залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 23.04.2019, шляхом надання суду:

- письмових уточнень щодо ідентифікаційного коду відповідача;

- надання доказів сплати судового збору у належному розмірі, доплативши судовий збір у розмірі 0,89 грн.;

- належним чином завірені копії видаткових накладних у період з 01.11.2018 по 06.12.2018 (12 позицій);

- обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу;

- докази направлення претензій відповідачу у період з червня 2018 року по січень 2019 року;

- письмової інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви,

- оригінали доказів направлення відповідачу запитуваних документів у зв’язку з усуненням недоліків позовної заяви (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати до суду у вказаний вище строк.

3. Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.

Контактні дані господарського суду Запорізької області: веб-сайт https://zp.arbitr.gov.ua; е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua; телефони: контакт-центр: 0-800-501-492 (безкоштовно по всій території України).

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана 08.04.2019.

Суддя В.В. Носівець