Рішення № 80983922, 08.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 квітня 2019 р. справа № 520/3100/19 Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- скасувати вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Єжова М.В. №159/11-В від 07.03.2019 року в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повідомити останньому, чи повідомляв позивач Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про отримання коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Суду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Рішенням Європейського Суду з Прав Людини від 31 липня 2014 року у справі Штефан та інші проти України задоволена заява позивача №4862 від 03.01.2013 року і визнано порушення державою відповідачем пункту 1 статті 6 Конвенції і статті 1 Першого протоколу, а також порушення статті 13 Конвенції. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова М.В. від 29.08.2014 року відкрите виконавче провадження ВП №44549599. Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі №820/18952/14 забов'язано Державну виконавчу службу України забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 31 липня 2014 року у справі Штефан та інші проти України за заявою позивача №4862 в частині виконання Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі №2002/2-а-464/11. Разом з тим, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у справі № 820/5260/17, яка набрала законної сили 29 січня 2018 року, визнано бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП №44549599, у якому протягом трьох років розмір заборгованості за Рішенням Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі Штефан та інші проти України щодо заяви позивача №4862 від 03.01.2013 року визначений без врахування вартості 10 видів продуктів. Зобов'язано Міністерство юстиції України у виконавчому провадженні ВП №44549599 вжити заходів відповідно до ст.9 Конституції України, Закону №1404-VIIІ, Закону №1403-VIII, Закону №3477- ІV та інших нормативно-правових актів щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України, за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі №2002/2-а-464/11 з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів, та виконати у повному обсязі Рішення Європейського суду з Прав Людини від 31.07.2014 у справі Штефан та інші проти України щодо заяви позивача №4862 від 03.01.2013 року. Позивач зазначив, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Незважаючи на це вимогою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Єжова М.В. №159/11-В від 07.03.2019 року, зобов'язано Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повідомити останньому, чи повідомляв позивач Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про отримання коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Суду. Позивач вважає, що Законом України «Про виконавче провадження» чи іншим нормативно-правовим актом не передбачений обов'язок стягувача повідомляти Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, яке навіть не є стороною у виконавчому провадженні ВП №44549599, про отримання коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Суду. Вказана вимога в цій частині виходить за межі повноважень головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Єжова М.В. у виконавчому провадженні ВП №44549599 і є збиранням конфіденційної інформації про позивача без його згоди, тобто втручанням в його особисте життя, чим порушені його права. З огляду на викладене позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що відповідно до листів Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області направлених на адресу відділу на вимоги державних виконавців, а також листи які отриманні безпосередньо позивачем, спостерігається, що позивач не повідомляє Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про отримання ним коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Європейського суду з прав людини (які сплачуються не боржником визначеним рішенням національного суду, а з Державного бюджету України), а тому при наданні Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області розрахунку жодного разу не врахували виплачені на користь ОСОБА_1 кошти за вищевказаним рішенням національного суду, як те передбачає резолютивна частина рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 №2002/2а-464/11. Відповідно, оскаржувана вимога державного виконавця винесена у повній відповідності до вимог законодавства, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно з положеннями ч.1, ч.3 та ч.9 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Предметом оскарження є вимога головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова М.В. № 159/11-В від 07.03.2019, винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 44549599, виключно в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повідомити останньому, чи повідомляв позивач Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про отримання коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Суду.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова М.В. від 29.08.2014 року відкрите виконавче провадження ВП №44549599.

Державним виконавцем, у провадженні якого перебуває виконавче провадження ВП №44549599, та за яким винесено оскаржувану вимогу є - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби - Єжов Максим Валерійович.

Відповідно до рішення № 36762/06, виданого 31.07.2014 Європейським судом з прав людини у справі «Штефан та інші проти України» необхідно виконати:

- постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 №2002/2а-464/11, відповідно до якої зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області. Міністерство соціальної політики України здійснити необхідні дії відповідно до вимог п. 14 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року №258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», направлені на забезпечення ОСОБА_1 продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, починаючи з 01 грудня 2010 року, за виключенням раніше виплачених з нього питання коштів.

06.12.2017 Харківським окружним адміністративним судом у справі №820/5260/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №44549599, у якому протягом трьох років розмір заборгованості за рішенням Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі «Штефан та інші проти України» щодо заяви ОСОБА_1 №4862 від 03.01.2013 визначений без врахування вартості 10 видів продуктів. Зобов'язано Міністерство юстиції України у виконавчому провадженні №44549599 вжити заходів відповідно до ст.9 Конституції України, Закону № 1404-VIII, Закону №1403-VIII, Закону №3477-ІV та інших нормативно-правових актів щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України, за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів, та виконати у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі «Штефан та інші проти України» щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує вимогу №159/11-В від 07.03.2019 року виключно в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повідомити останньому, чи повідомляв позивач Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про отримання коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Суду, оскільки вважає, що в цій частині дії відповідача вчинені за межами повноважень державного виконавця, вказані дії є збиранням інформації відносно позивача без його згоди.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначаються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно з ст.1 Закону України № 1403-VIII від 02.06.2016 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Як встановлено частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до вимог ч.1 ст.18 зазначеного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини 3 статті 18 цього Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Пунктами 3, 14, 15 та 20 частини 3 наведеної статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні;

- залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

- залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Частиною 4 ст.18 вказаного Закону встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

При цьому, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч.5 ст.18 Закону).

Відповідно до п.9 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З огляду на зміст оскаржуваної вимоги, суд приходить до висновку, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Єжов М.В., під час зобов'язання Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повідомити, чи повідомляв ОСОБА_1 Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про отримання коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Суду, вийшов за межі своїх повноважень та витребував інформацію, що стосується особисто позивача.

Твердження відповідача, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч.4 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження"), жодним чином не впливають на неправомірність витребування у Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області запитуваної інформації, оскільки вказана норма містить вимогу щодо повідомлення державного виконавця, а не сторону виконавчого провадження. При цьому суд зазначає, що в межах виконавчого провадження №44549599 Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області не є стороною, відповідно виключно з метою захисту інтересів стягувача, а не їх порушення, державний виконавець може витребувати інформацію, яка сприятиме виконанню рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Єжова М.В. №159/11-В від 07.03.2019 року в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повідомити останньому, чи повідомляв позивач Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про отримання коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Суду є неправомірною, та як наслідок наявність підстав для скасування вказаної вимоги в оскаржуваній частині.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про скасування вимоги - задовольнити.

Скасувати вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Єжова М.В. №159/11-В від 07.03.2019 року в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повідомити останньому, чи повідомляв позивач Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про отримання коштів за рішенням національного суду в рамках рішення Суду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 08.04.2019 року.

Суддя Біленський О.О.