Ухвала суду № 80983476, 08.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

08 квітня 2019 року м. Київ № 640/1617/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Євсюкової Дар’ї Миколаївни, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук Катерини Сергіївни про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Євсюкової Дар’ї Миколаївни, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук Катерини Сергіївни про:

- визнання протиправним та скасування рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Євсюкової Дар’ї Миколаївни від 16 лютого 2018 року №РВ-8000116302018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- визнання протиправним та скасування рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук Катерини Сергіївни від 02 січня 2019 року №РВ-8000176622019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у місті Києві здійснити державну реєстрацію земельної ділянки шляхом внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру за заявою ОСОБА_2 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, розташованої на вулиці Генерала Родимцева, 4а у Голосіївському районі міста Києва, в натурі (на місцевості) та файлу формату ХML створеному на її основі;

- зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у місті Києві присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, розташованій на вулиці Генерала Родимцева, 4а у Голосіївському районі міста Києва, та видати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

В обґрунтування позову зазначила, що державними кадастровими реєстраторами неправомірно відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку звернення до суду на оскарження рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Євсюкової Дар’ї Миколаївни від 16 лютого 2018 року №РВ-8000116302018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. В обґрунтування заяви зазначено про намагання в досудовому порядку врегулювати питання отримання кадастрового номеру земельної ділянки та повторне звернення до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві з заявою про внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру в грудні 2018 року. Однак рішенням Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук Катерини Сергіївни від 02 січня 2019 року №РВ-8000176622019 позивачу повторно відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав не виправлення в повній мірі зауважень рішення від 16 лютого 2018 року №РВ-8000116302018. З урахуванням протиправності таких рішень, ОСОБА_1 просила поновити строк звернення до суду.

Суд, розглянувши подану заяву, при її вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, процесуальними нормами закріплено обов'язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Судом враховано, що як на підставу для відмови у внесенні відомостей (змін до них) про земельну ділянку до Державного земельного кадастру (рішення від 02 січня 2019 року №РВ-8000176622019) державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у місті Києві посилається на невиконання вимог попереднього рішення (від 16 лютого 2018 року №РВ-8000116302018). Окрім того, ОСОБА_1 зазначила про заходи врегулювання спору у досудовому порядку.

Відтак, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та враховуючи, що позов подано власне в інтересах малолітньої особи, суд дійшов висновку про можливість поновлення позивачу строку звернення до суду з метою забезпечення доступу ОСОБА_2 до правосуддя шляхом судового розгляду справи.

Позовна заява і додані до неї матеріали, після усунення недоліків, є достатніми для відкриття провадження у справі.

Пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

За приписами пункту 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначається, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

З урахуванням предмета спору, складу учасників справи, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 171, 257, 261, 262 КАС України,

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Євсюкової Дар’ї Миколаївни, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук Катерини Сергіївни про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69), Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Євсюкової Дар’ї Миколаївни (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69), Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Самчук Катерини Сергіївни (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Роз'яснити учасникам справи, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Запропонувати позивачу надати суду інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Встановити учасникам справи строки для подання заяв по суті справи:

- відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та належним чином посвідченої копії кадастрової справи щодо земельної ділянки, розташованої на вулиці Генерала Родимцева, 4а у Голосіївському районі міста Києва;

- позивачу протягом десяти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив;

- відповідачам протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив - для подання заперечень.

Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення разом з доказами, якими підтверджуються обставини, на яких вони ґрунтуються, та документами, що свідчать про їх надіслання іншим учасникам справи, надати (надіслати) до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб - порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку з питань підсудності за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.

Суддя О.М. Чудак

Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.