Ухвала суду № 80983424, 04.04.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2276/18

УХВАЛА

04 квітня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участі:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача ОСОБА_1, представника відповідача Вірстюка Д.Д. розглянувши клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення боргу по заробітній платі та компенсації за її несвоєчасну виплату.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Представник відповідача у судовому засіданні клопотання підтримав, та просив суд його задовольнити.

Позивач у судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечила та просила відмовити в задоволенні клопотання. Вважає, що нею не було пропущено строк звернення до суду.

Суд, розглянувши подане клопотання, заслухавши думку позивача, представника відповідача, вважає що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України далі-КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять наступні складові.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013року №8-рп/2013 роз'яснив, що положення ч.2 ст. 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

В позовній заяві позивач просить стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на її користь 41390 грн. 83 коп. заборгованості по заробітній платі за період з 01 лютого 2007 року по 31 грудня 2011 року включно та 71271 грн. 77 коп. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заборгованості по заробітній платі з березня 2007 року по березень 2018 року, всього 112662 грн. 60 коп.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд вважає, що до спірних правовідносин, у відповідності до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, не належить застосовувати строки звернення до суду, оскільки дана норма є спеціальною по відношенню до положень ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Суд враховує також те, що представник відповідача заявив клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду не у підготовчому засіданні у відповідності до ч.2 ст.183 КАС України, а вже після закриття підготовчого провадження, тобто під час розгляду справи по суті. Крім того, представником відповідача не надано пояснень щодо неможливості подання такого клопотання до розгляду справи по суті.

З урахуванням вищенаведеного, предмету позову, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складене 08 квітня 2019 року

Головуючий суддя П.М. Майстер