Ухвала суду № 80983339, 08.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 квітня 2019 року м. Київ № 320/469/19

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Важкого вагобудування "Точмаш"

про стягнення заборгованості у розмірі 30021,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Важкого вагобудування "Точмаш" про стягнення заборгованості у розмірі 30021,16 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019р. адміністративна справа № 320/469/19 передана за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2019р. справа № 320/469/19 розподілена на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2019р. адміністративний позов залишений без руху з наданням позивачу триденного строку на усунення недоліків шляхом подання квитанції про сплату судового збору в розмірі 1921,0 грн. сплаченого на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету та доказів направлення розрахунків відповідачу за період з червня по грудень 2018р.

21.03.2019р. до суду від позивача надійшла заява про продовження строків на усунення недоліків "апеляційної скарги". В зазначеній заяві позивач просить продовжити строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору з огляду на те, що фінансування позивача щодо судового збору не проводилось, а фінансування щодо сплати судового збору проводиться в декілька етапів. Так, зокрема, протоколом консультативно-дорадчої комісії № 9 від 11.03.2019р. Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі вирішено питання щодо доцільності сплати судового збору в цій справі, і зазначений протокол направлений до ГУ ПФУ в м. Одесі для розгляду. З огляду на вищевикладене, позивач просить продовжити строк на усунення недоліків.

Також, зазначає, що вимоги суду щодо надання доказів направлення розрахунків відповідачу за період з червня по грудень 2018р. будуть виконані одночасно з наданням доказів сплати судового збору.

Суд проаналізувавши матеріали справи та подану заяву, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Разом з тим, положення наведеної статті процесуального закону надає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов’язку сплачувати судовий збір, серед яких органи доходів і зборів відсутні (стаття 5 цього Закону).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ПФУ та його територіальні органи є державними органами.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов’язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Таким чином, клопотання позивача про продовження процесуального строку, встановленого судом не підлягає задоволенню.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду викладеною в ухвалі від 27.03.2019р. у справі №811/1521/18 касаційне провадження №К/9901/5511/19.

Більше того, причини з яких позивач не усунув інші недоліки адміністративного позову, зокрема, не надав доказів направлення розрахунків відповідачу за період з червня по грудень 2018р., до суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення адміністративного позову, що не перешкоджає позивачу звернутись до суду повторно після усунення підстав, з яких вона була повернута.

Керуючись п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

2. Позовну заяву повернути.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з адміністративним позовом та доданими до нього матеріалами надіслати позивачу.

4. Роз’яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 293-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська