Рішення № 80982949, 02.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/328/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представника відповідача - Муравйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2019 року ОСОБА_3 /надалі - позивач, ОСОБА_3./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного військового комісаріату /надалі - відповідач, Полтавський ОВК/ про:

- визнання протиправною та скасування відмови Полтавського обласного військового комісаріату від 07.11.2018 за №12/2733 у складенні висновку щодо виплати ОСОБА_3, як інваліду другої групи з 15.11.2012, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України;

- зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату скласти висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, як інваліду другої групи з 15.11.2012, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити його на розгляд комісії Міністерства оборони України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період проходження військової служби він брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. Рішенням Полтавської МСЕК ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності з 15.11.2012 у зв'язку з травмою, пов'язаною із виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, а тому позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статей 16, 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військового резерві". Відповідач відмовив позивачу у складенні висновку про наявність у ОСОБА_3 права на отримання такої допомоги та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/328/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

01 березня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 59-60/, у якому представник Полтавського ОВК просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не подав копію довідки МСЕК про встановлення йому інвалідності вперше, у зв'язку з чим відповідач не був уповноважений подати до розпорядника бюджетних коштів висновок щодо призначення позивачу допомоги.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року суд вирішив перейти до розгляду адміністративної справи №440/328/19 у спрощеному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено по даній справі судове засідання на 12:00 02 квітня 2019 року, витребувано докази.

26 березня 2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив у якій зазначено, що під час проведення повторного огляду Полтавською МСЕК всі попередні документи вилучені, інші довідки у ОСОБА_3 відсутні.

Позивач у судове засідання 02 квітня 2019 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про прочини неявки в судове засідання не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 02 квітня 2019 року проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_3 проходив службу у ЗСУ з 05.08.1981 по 26.04.2004, у тому числі проходив службу в ДРА з 08.01.1986 по 21.04.1988 на посаді командира взводу, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 39-40/.

16.06.1987 старший лейтенант ОСОБА_3 отримав контузію, що підтверджується довідкою в/ч, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 66/.

З 01.10.2006 ОСОБА_3 повторно встановлено третю групу інвалідності, травма пов'язана з виконанням обов'язків в/служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, що підтверджується копією довідки серії СМЕ №0127679 /а.с. 62/.

З 15.11.2012 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА №171009, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 63/.

15.08.2018 позивач звернувся до Полтавського ОВК із заявою (вх. №К-487/3 від 15.08.2018), у якій просив направити його документи на розгляд комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги для призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так як йому встановлена інвалідність другої групи внаслідок війни /а.с. 61/.

Як вбачається зі змісту заяви, до вказаної заяви позивачем було додано, зокрема, копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності, копію постанови 9 ВЛК МО України, копію довідки про причини та обставини поранення, копії сторінок паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, витяг з наказу Лубенсько-Оржицького МВК про звільнення в запас.

Листом Полтавського ОВК від 23.08.2018 №12/1952 /а.с. 68/ позивача повідомлено, що ОСОБА_3 звільнено з військової служби 26.04.2004 до набуття чинності Закону України від 04 квітня 2006 року №3697-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний обов'язок і військову службу", яким запроваджену виплату одноразової грошової допомоги. Зазначено, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто дія Постанови КМУ від 25.12.2013 №975 поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01 січня 2014 року. У відповідності до наданих документів, при черговому переогляді друга група інвалідності причиною якої є травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, встановлена з 25 листопада 2012 року. Виходячи з вищезазначеного право на призначення одноразової грошової допомоги не вбачається.

23 жовтня 2018 року позивач звернувся до Полтавського ОВК із заявою (вх. №4469 від 31.10.2018), у якій просив в найкоротший строк направити його документи в Департамент фінансів Міністерства оборони України і дати відповідь у встановлений законом строк, посилаючись на те, що відповідач прийняв рішення, яке не має права приймати, оскільки рішення про призначення або про відмову у призначенні приймає комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум згідно наказу Міністерства оборони України №564 від 26.10.2016 /а.с. 78-79/.

Листом Полтавського ОВК від 07.11.2018 №12/2733 /а.с. 80/ позивача повідомлено, що ОСОБА_3 звільнено з військової служби 16.03.2004 та 01.10.2006 позивач повторно визнаний інвалідок третьої групи, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку. На день звільнення діяла стаття 16 Закону України "Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов'язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги. Законом України від 04 квітня 2006 року №3697-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний обов'язок і військову службу", який набув чинності 10 травня 2006 року, введено виплату одноразової грошової допомоги. Закон не має зворотної дії в часі, тому ОСОБА_3 мав право на отримання страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції, що діяла до 01 січня 2007 року. У зв'язку з вищезазначеним право на призначення одноразової грошової допомоги не вбачається.

Не погодившись з відповіддю Полтавського ОВК, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За змістом статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Розділом ІІ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги встановлені частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 11 Порядку визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 12 Порядку визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, в силу положень пункту 13 Порядку складення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги є компетенцією відповідача. Водночас, як визначено абзацом другим пункту 13 Порядку, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів.

Отже, відповідач Полтавський обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями приймати рішення по суті поданої заяви, зокрема рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а має лише скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити його разом з поданими особою документами до Міністерства оборони України.

При цьому, суд зауважує, що законодавством України не встановлено права відповідача відмовити у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі відсутності у особи права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як і не встановлено і обов'язку відповідача складати та надсилати розпорядникові бюджетних коштів виключно позитивний висновок.

Більш того, як зазначено судом вище, відповідно до приписів пункту 13 Порядку, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, до повноважень якого відповідно і відноситься оцінка наявності чи відсутності у особи права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори для проходження служби у військовому резерві.

Відтак, відмова Полтавського обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлена листом Полтавського обласного військового комісаріату від 07.11.2018 №12/2733, вчинена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є протиправною.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У листі Полтавського обласного військового комісаріату від 07.11.2018 №12/2733 та у листі Полтавського обласного військового комісаріату від 23.08.2018 №12/1952 відповідач не зазначав про необхідність подання позивачем довідки про встановлення ОСОБА_3 інвалідності вперше, відтак, з огляду на приписи частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач не подав копію довідки МСЕК про встановлення йому інвалідності вперше, у зв'язку з чим відповідач не був уповноважений подати до розпорядника бюджетних коштів висновок щодо призначення позивачу допомоги.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати відмову Полтавського обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлену листом Полтавського обласного військового комісаріату від 07 листопада 2018 року №12/2733, та зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) скласти за заявою ОСОБА_3 від 15 серпня 2018 року висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити даний висновок до Міністерства оборони України.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Полтавського обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Полтавського обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлену листом Полтавського обласного військового комісаріату від 07 листопада 2018 року №12/2733.

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78-А, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) скласти за заявою ОСОБА_3 від 15 серпня 2018 року висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити даний висновок до Міністерства оборони України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя С.С. Сич