Рішення № 80982885, 02.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/6309/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Львів

12 год. 26 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представників позивача Хробак Г.В., Стречнюк В.В., представника відповідача Звіра Р.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, -

у с т а н о в и в:

Державне підприємство «Львіввугілля» (далі - позивач, ДП «Львіввугілля») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 2496 «Про проведення документальної позапланової перевірки» від 26.12.2018.

Одночасно із позовною заявою, 28.12.2018, позивач подав заяву про забезпечення позову у цій справі за вх. № 72022, шляхом зупинення дії наказу № 2496 від 26.12.2018 та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, що пов'язані з виконанням наказу № 2496 від 26.12.2018.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом відповідача № 2496 від 26.12.2018 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 32323256)» зобов'язано начальника Львівського управління Офісу великих платників податків провести документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Львіввугілля» тривалістю 5 робочих днів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених ст. 201 та пунктом 120-1.2. статті 120-1 Податкового кодексу України за період з 01.07.2015 по 31.12.2017.

Підставою для проведення перевірки зазначено п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Про проведення перевірки з 27.12.2018 за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35, каб. 639, на адресу позивача скеровано повідомлення № 54808/10-48-07 від 26.12.2018 та зареєстроване у канцелярії ДП «Львіввугілля» 27.12.2018 за вх. № 31-67527.

Позивач вважає вказаний наказ протиправним та прийнятим з порушенням приписів чинного законодавства. Пунктом 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.14, 78.1.8, 78.1.11, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки охоплювались попередніми перевірками платника.

Офісом ВПП ДФС за наказом за № 683 від 13.04.2018 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Львіввугілля» з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України за період з 01.07.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт № 84/28-10-48-08/32323256 «Про результати документальної позапланової перевірки ДП «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 32323256)». В подальшому, за результатами встановлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення № 0005274808 від 20.06.2018, яким попереджено про необхідність зареєструвати податкові накладні у строк, визначений п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України та застосовано штраф у сумі 83281336,83 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене як в адміністративному, так і судовому порядку (справа № 1340/4500/18). Рішення станом на момент звернення до суду із цим позовом у вказаній судовій справі не прийняте.

З позиції позивача, проведення повторної перевірки з питань, які оскаржуються у судовому порядку та вважаються неузгодженими, є безпідставним та грубим порушенням норм чинного законодавства, а платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж саме правопорушення, яке вже було відображене в акті попередньої перевірки.

Ухвалою суду від 02.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.01.2019 відмовлено у задоволенні позивача про забезпечення позову.

17.01.2019 за вх. № 1732 (а.с.62-64) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що дійсно контролюючим органом проведено перевірку ДП «Львіввугілля» з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України за період з 01.07.2015 по 31.12.2017 за результатами якої складено акт № 84/28-10-48-08/32323256 від 06.06.2018. Вказаною перевіркою встановлено, що позивачем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних), складені з 0.07.2015 по 31.12.2015 чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. В подальшому, винесено податкове повідомлення-рішення, яким відповідачем до позивача застосовано штраф, також платника-позивача попереджено про необхідність протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, що визначений пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Вказане податкове повідомлення-рішення скеровано засобами поштового зв'язку та вручено 23.06.2018.

Разом з тим, станом на 19.11.2018 платником податку-позивачем зареєстровано з порушенням десятиденного терміну, з дня отримання податкового повідомлення-рішення податкові накладні з податку на додану вартість: за період з 01.07.2015-31.12.2015 - 60258599,66 грн.; за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 233981,89 грн.; за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 0 грн.

Офіс ВПП ДФС скерував позивачу запитза № 48638/10/28-10-48-07 «Про надання інформації та її документального підтвердження та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2015 - грудень 2017» від 21.11.2018, яким повідомив про необхідність надати у законодавчо встановлені строки обґрунтовані письмові пояснення, а також документальні підтвердження щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у строк визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На вказаний запит ДП «Львіввугілля» листом від 17.12.2018 за № 7/2059 фактично інформації не надало, а зазначило, що надасть таку після завершення розгляду справи у суді щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018 (справа № 1340/4500/18) законної сили.

У зв'язку з наведеним, складено доповідну записку від 22.12.2018 щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України та 26.12.2018 та прийнято на її підставі, оскаржуваного у межах цієї справи наказ.

З позиції відповідача, предметом цієї перевірки охоплюються інші питання, які не охоплені попередньою перевіркою, у контролюючого органу були усі правові підстави для проведення відповідної перевірки позивача, його належно повідомлено про час і місце її проведення, а відтак такий наказ є правомірним.

За результатами проведення перевірки складено акт № 2/28-10-48-08/32323256 від 08.01.2019 та встановлено порушення, що зафіксовано у акті.

Відповідач також зауважив, що наказ втратив свою чинність, у зв'язку із закінченням строку, на який призначено перевірку.

22.01.2019 за вх. № 2261 від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.81-86), згідно з яким зазначено, що предметом перевірки за наказом № 2496 від 26.12.2018 та від 14.04.2018 за № 683 є одинаковий період за який здійснювалась перевірка, а також норми Податкового кодексу України на підставі яких здійснюватиметься перевірка. Зазначено, що покликання відповідача на попередження у податковому повідомленні-рішення від 20.06.2018 про необхідність вчинити дії по реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних суперечать нормам чинного законодавства, оскільки наслідком невчинення таких дій платником податку є застосування штрафу, який до позивача вже застосований відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018.

Щодо ненадання інформації позивачем на запит відповідача, зазначено, що у запиті відповідач вказав про те, що ДП «Львіввугілля» до Львівського окружного адміністративного суду подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018, а позивач у відповіді на запит повідомив, що надасть обґрунтовані пояснення та документальні письмові підтвердження після завершення розгляду справи.

Щодо втрати чинності оскаржуваним наказом від 26.12.2018 позивач зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо узгодженості податкового повідомлення-рішення зазначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування-рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, відтак, проведення повторної перевірки з питань, які оскаржуються у судовому порядку та вважаються неузгодженими є безпідставним та грубим порушенням закону. Платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення, яке вже було відображене у акті попередньої перевірки.

26.02.2019 за вх. № 6444 від Офісу великих платників податків ДФС надійшли додаткові пояснення (ас.110-118), відповідно до яких, в тому числі, вказано про те, що позивач, отримавши 23.06.2018 податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018, було зобов'язане протягом 10 календарних днів зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригувань, зазначені у податковому повідомленні-рішенні до 03.07.2018 включно, однак позивачем не зареєстровані.

У відповіді на запит відповідача, ДП «Львіввугілля» повідомило, що надасть обґрунтовані письмові пояснення щодо вказаного, після завершення розгляду справи з оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018. В даному випадку, пояснення платником податків на запит контролюючого органу щодо обставин нереєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.07.2015 по 31.12.2017 відповідно до термінів визначених у п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України не надано.

У винесеному оскаржуваному наказі від 26.12.2018 предметом перевірки є інші питання - відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначеної у абх. 1 цього пункту після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, ніж у наказі від 13.04.2018 - відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач вказує, що безпідставними є твердження позивача, що ним вживались заходи для своєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки ним не надано жодних доказів, квитанцій № 1 та № 2 про реєстрацію податкових накладних протягом 10 календарних днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018, тобто з 23.06.2018 по 03.07.2018 включно, оскільки відповідні податкові накладні почали реєструватись лише з 25.07.2018.

28.03.2019 за вх. № 10330 від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення (а.с.161-166), відповідно до яких, у тому числі, вказано таке.

Щодо права платника податків оскаржувати рішення контролюючого органу незалежно від того чи фактично здійснено перевірку, зазначено, що недотримання встановлених статтями 75-81 податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платників податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах. У разі призначення документальної перевірки платник податків має право оскаржити відповідні рішення, у тому числі накази про проведення перевірки, дії чи бездіяльність контролюючого органу незалежно від того, чи фактично здійснено таку перевірку. Доводи відповідача щодо того, що у зв'язку з проведенням перевірки оскаржуваний наказ вичерпав свою дію, а відтак, наказ не може бути скасований є помилковими. За фактичної відсутності у наказі чіткої інформації від контролюючого органу про причини,, які стали фактичною передумовою для прийняття рішення про призначення перевірки, згідно з вимогами ст. 78 Податкового кодексу вказує на прийняття наказу з порушенням визначеної Податковим кодексом України процедури призначення. Таким чином існують усі передумови для скасування такого наказу та визнання дій контролюючого органу протиправними щодо проведення такої перевірки, створює вагомі передумови для подальшого скасування застосованих санкцій.

Щодо законності підстав для проведення перевірки зазначено, що у запиті відповідача не зазначено в чому саме полягає недостовірність даних та про які порушення податкового законодавства це свідчить. Зміст запиту не відображав мотивів та правових підстав для отримання інформації від платника податків.

Позивач також наголосив, що у наказі від 26.12.2018 про проведення перевірки не зазначено жодної з підстав, визначених п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що свідчить про неправомірність дій податкового органу.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та запереченні на додаткові пояснення. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з'ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

ДП «Львіввугілля» зареєстроване як юридична особа 17.01.2003, код ЄДРПОУ: 32323256 (а.с.23-26, 27), діє на підставі статуту (а.с.48-51).

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено наказ № 683 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 32323256)» 13.04.2018, відповідно до якого керуючись підпунктом 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та враховуючи доповідну записку від 10.04.2018 за № 22118/28-10-48-08, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства зобов'язано організувати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Львіввугілля» з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, за період з 01.07.2015 по 31.12.2017 (а.с.65).

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у період з 16.04.2018 по 22.05.2018 проведено таку перевірку, за результатами якої складено акт № 84/28-10-48-08/32323256 від 06.06.2018 (а.с.13-17).

На підставі вказаного акта перевірки від 0.06.2018, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 166562673,65 грн., Офісом великих платників податків ДФС винесено податкове повідомлення-рішення № 0005274808 від 20.06.2018, яким попереджено ДП «Львіввугілля» про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України та згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 83281336,83 грн. (а.с.12).

Позивач не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням оскаржив таке у судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду, справа № 1340/4500/18 (а.с.18).

Станом на момент звернення до суду із цим позовом та постановлення рішення у цій справі, судове рішення у справі № 1340/4500/18 не прийнято.

21.11.2018 за № 48638/10/28-10-48-07 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби ДП «Львіввугілля» скеровано запит «Про надання інформації та її документального підтвердження по реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2015 - грудень 2017» (а.с.66). Відповідно до цього запиту, відповідач на підставі підпунктів 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.3, 20.1.7, 20.1.42, 20.1.43, 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 та підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, повідомив пор необхідність у законодавчо встановлені строки надати обґрунтовані письмові пояснення, а також документальні підтвердження, засвідчені підписом посадової особи платника податків та скріплені печаткою копії документів, щодо несвоєчасної реєстрації та нереєстрації податкових накладних у строк, визначений пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України (а.с.66-67).

17.12.2018 за № 7/2059 ДП «Львіввугілля» у відповідь на цей запит повідомило, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 1340/4500/18 за позовом ДП «Львіввугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005274808 від 20.04.2018 від 20.06.3028.

Відповідно до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України до завершення розгляду справи та набрання сили рішенням суду, дане податкове повідомлення-рішення є неузгодженим. Враховуючи вищенаведене, ДП «Львіввугілля» надасть обґрунтовані пояснення та документальні підтвердження після завершення розгляду справи у суді (а.с.68).

22.12.2018 за № 78135/28-10-48-07 заступником начальника управління, начальником відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Львівського управління Офісу ВПП ДФС, за погодженням з начальником Львівського управління Офісу ВПП ДФС подано першому заступнику начальника Офісу великих платників податків ДФС доповідну записку (а.с.69), відповідно до якої на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України просили розглянути питання щодо проведення документальної невиїзної перевірки ДП «Львіввугілля» щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, за період з 01.07.2015 по 31.12.2017.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено наказ № 2496 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Львіввугілля» 26.12.2018, відповідно до якого на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України зобов'язано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Львівугілля» з 27.12.2018 тривалістю 5 робочих днів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України, з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених ст. 201 та пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, за період з 01.07.2015 по 31.12.2017 (а.с.70).

Офісом великих платників податків ДФС скеровано ДП «Львіввугілля» повідомлення від 26.12.2018 за № 54808/10/28-10-48-0 про проведення вказаної перевірки з 27.12.2018 за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35, каб. 639. Вказане повідомлення зареєстроване на підприємстві 27.12.2018 (а.с.11).

Позивач не погоджуючись із вказаним наказом від 26.12.2018, вважаючи такий протиправним та таким, що слід скасувати, звернувся до суду із цим позовом.

Разом з тим, вказану перевірку проведено та за результатами такої складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Львіввугілля» (ЄДРПОУ 32323256) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених ст. 201 та пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України за період з 01.07.2015 по 31.12.2017» за № 2/28-10-48-07/32323256 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000484807 від 29.01.2019 (а.с.71-77, 127).

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п. 19-1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Пунктом 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок №1245) також визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (п. 10 Порядку №1245).

Згідно із п. 12 Порядку №1245 письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми слідує, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

В свою чергу, невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Правова позиція про те, що платник податків має право оскаржити наказ податкового (контролюючого) органу про проведення перевірки платника податків, незалежно від її виду та від того, чи проведена така перевірка, міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 27 січня 2015 року №21-425а14, від 9 лютого 2016 року у справі № 826/5689/13-а, від 16 лютого 2016 року у справі № 826/12651/14 та Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2016 року у справі № К/800/61414/14, від 29 листопада 2016 року К/800/53451/15.

Вищевказана правова позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 21 березня 2018 року у справі №812/602/17, відповідно до якого «право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення, і не ставиться в залежність від наслідків його реалізації, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14».

Оцінюючи підстави позову та відзиву на позовну заяву, предметом розгляду у цій справі є правомірність винесеного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача № 2496 від 26.12.2018, при цьому суд не досліджує жодних обставин, що стали підставою для прийняття оскаржуваного у межах адміністративної справи № 1340/4500/18 податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018, ні для податкового повідомлення-рішення від 29.01.2019. Дослідженню у межах цієї справи підлягають виключно підстави та обставини у зв'язку з якими виникли оскаржувані у межах цієї справи правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з запитом контролюючого органу від 21.11.2018 (а.с.66-67), відповідач зазначив, що за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), за період з 01.07.2015 по 31.12.2017 встановлено нереєстрацію в повному обсязі у ЄРПН на операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою 7% та податкових накладних на податкові зобов'язання, нараховані відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно з актом перевірки № 84/28-10-48-08/32323256 від 06.06.2018 з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених ст. 201 Податкового кодексу України за відповідний період встановлено порушення платником податків вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме нереєстрацію в ЄРПН, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість на суму 118864007,82 грн. за період з 01.07.2015 по 31.12.2016; на суму 47698635,83 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017. За результатами цієї перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0005274808 від 20.06.2018 на суму 83281336,83 грн., яке позивачем оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду. При винесенні цього податкового повідомлення-рішення № 0005274808 від 20.06.2018 платника попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України (податкове повідомлення-рішення вручене платнику засобами поштового зв'язку 23.06.2018).

ДП «Львіввугілля» не дотримано вимоги пункту 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України.

Зокрема, станом на 19.11.2018 платником зареєстровано з порушенням 10 денного терміну з дня отримання податкового повідомлення-рішення відповідні податкові накладні.

Таким чином, контролюючий орган на підставі підпунктів 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.3, 20.1.7, 20.1.42, 20.1.43, 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 та підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, повідомив про необхідність у законодавчо встановлені строки надати обґрунтовані письмові пояснення, а також документальні підтвердження, засвідчені підписом посадової особи платника податків та скріплені печаткою копії документів, щодо несвоєчасної реєстрації та нереєстрації податкових накладних у строк, визначений пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України (а.с.66-67).

17.12.2018 за № 7/2059 ДП «Львіввугілля» у відповідь на цей запит повідомило, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 1340/4500/18 за позовом ДП «Львіввугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005274808 від 20.04.2018 від 20.06.3028.

Відповідно до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України до завершення розгляду справи та набрання сили рішенням суду, дане податкове повідомлення-рішення є неузгодженим. Враховуючи вищенаведене, ДП «Львіввугілля» надасть обґрунтовані пояснення та документальні підтвердження після завершення розгляду справи у суді (а.с.68).

Суд зазначає, що формою реалізації повноважень податкового органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

Вказане відповідає правовій позиції викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 813/4376/17 (адміністративне провадження № К/9901/55573/18).

Судом встановлено, що запит від 21.11.2018 містив вказівку на фактичну (несвоєчасність реєстрації та нереєстрації податкових накладних у ЄРПН у строк, визначений пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України) і правову підстави (пункт 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.3, 20.1.7, 20.1.42, 20.1.43, 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 та підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України) направлення запиту.

За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання відповідної інформації. При цьому, позивач відповідних документів на запит податкового органу не надав. Відтак, у податкового органу виникло право на призначення перевірки з підстав, передбачених пунктами 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

З огляду на наявні в матеріалах справи письмовий запит, суд не встановив його невідповідність вищенаведеним вимогам законодавства, що надавало б позивачу можливість не надавати відповідь на такий обов'язковий запит та відмовити у наданні інформації за таким запитом.

В той же час, в основу оскаржуваного наказу про проведення перевірки покладено підстави та умови для прийняття саме ненадання позивачем пояснень та документів на письмовий запит контролюючого органу.

Також слід звернути увагу і на те, що Податковим кодексом України не передбачено необхідності зазначати в наказі про проведення перевірки іншої ніж визначена у пункті 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України інформації, натомість наказ про проведення перевірки від 26.12.2018 містить вказівку на підставу проведення перевірки - підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Суд вважає обґрунтованими покликання представника відповідача на те, що у наказах від 13.04.2018 та від 26.12.2018 збігаються періоди, за які така перевірка проводилась (01.07.2015 - 31.12.2017), однак не предмет: у наказі від 13.04.2018 - відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а у наказі від 26.12.2018 - відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018.

Щодо покликань не неузгодженість податкового повідомлення-рішення, суд зазначає таке.

Дійсно, за змістом пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 цього Кодексу).

Таким чином, з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов'язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття

Оскаржуване у межах справи № 1340/4500/18 податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 містить попередження про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні розрахунки коригування у строк визначений пунктом 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, окрім застосованого до позивача штрафу.

В ході судового розгляду не надано аргументів щодо неузгодженості податкового повідомлення-рішення за яким позивача попереджено про необхідність вчинення дій.

Крім того, з позиції суду позивач є непослідовним у своїх аргументах: стверджуючи про неузгодженість вказаного податкового повідомлення-рішення, вчиняє дії з реєстрації та/або складення відповідних податкових накладних.

Вказане, як зазначив відповідач, починає вчиняти з 25.07.2018, що підтверджує копіями реєстрів податкових накладних. Однак, суд не надає оцінки питанням щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, оскільки вказане не охоплюється предметом спору.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими покликання відповідача на те, що оскаржуваний наказ вичерпав свою дію і не порушує права позивача.

Позивач ніяк не міг скористуватись своїм правом на недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки, передбаченим пунктом 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України, оскільки була призначена невиїзна перевірка.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене, судові витрати у вигляді судового збору ДП «Львіввугілля» відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26; ЄДРПОУ: 32323256) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г; ЄДРПОУ: 39440996) в особі Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу № 2496 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Львіввугілля» від 26.12.2018 - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2019.

Суддя Качур Р.П.