Ухвала суду № 80982670, 08.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1955/19

УХВАЛА

08 квітня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Державної аудиторської служби України до Одеського національного медичного університету про стягнення коштів, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду засобами поштового зв’язку 02.04.2019 року надійшов адміністративний позов Державної аудиторської служби України до Одеського національного медичного університету, у якому позивач просить:

- стягнути з відповідача 468583,28 грн у дохід Державного бюджету України;

- зобов’язати відповідача усунути порушення, зазначені у пунктах 11 і 13 вимоги Держаудитслужби щодо усунення виявлених ревізією порушень від 31.08.2018 № 04-14/859.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характер

З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921грн.

Позивачем заявлений позов з вимогами майнового та немайнового характеру. За вимогу майнового характеру повинно бути сплачено судовий збір у сумі 7028,35грн (1,5% від 468583,28грн), за вимогу немайнового характеру 1921,00грн, загальна сума складає 8949,35грн (7028,35грн +192,00грн).

Позивачем наданий до позову документ про сплату ним судового збору у розмірі 7976,74грн, тобто судовий збір не сплачений у повному обсязі.

Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивач вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду та вважає днем виникнення підстави для подання позову є дата останнього листа Медуніверситету від 26.12.2018 року №01-08/150 (вказаний лист до позову не наданий), яким він повідомив Держаудитслужбу про стан усунення порушень. Оскільки з 26.12.2018 року по день подання позову подальшої інформації про стан усунення порушень Медуніверситет на адресу Держаудитслужби не надсилав, строк на звернення до адміністративного суду слід обчислювати з цієї дати, тобто він спливає 26.03.2018 року.

Проте суд вважає вказану позицію позивача необґрунтованою.

Пунктом 7 ст. 10 Закону України від 26.01.1993 року «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Таки вимоги позивачем пред’явлені відповідачу листом від 31.08.2018 № 04-14/859, у якому зазначено, що вичерпну інформацію, про вжиті заходи з усунення порушень і недоліків разом із завіреними копіями підтвердних документів первинних, розпорядчих та інших документів надати Держаудитслужбі до 08.10.2018 року.

Оскільки вимоги є обов'язковими до виконання, що включає и строк їх виконання, днем виникнення підстав для звернення до суду для суб’єкта владних повноважень є невиконання вимог у строк встановлений ним. Таким чином, тримісячний строк звернення до суду обчислюється з 08.10.2018 року та сплинув 08.01.2019 року.

При таких обставинах позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску цього строку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - зміст позовних вимог;- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач просить стягнути з відповідача 468583,28 грн у дохід Державного бюджету України, сума коштів, яка зазначена як шкода у пунктах 1-6 вимог, та яка є не невідшкодованою.

Позивач наводить обставини щодо завдання цієї шкоди, які встановлені актом ревізії та відображені у пунктах 1-6 вимог.

Також позивач просить зобов’язати відповідача усунути порушення, зазначені у пунктах 11 і 13 вимоги Держаудитслужби щодо усунення виявлених ревізією порушень від 31.08.2018 № 04-14/859.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Викладення змісту вимог - зобов’язати відповідача усунути порушення, зазначені у пунктах 11 і 13 вимоги Держаудитслужби щодо усунення виявлених ревізією порушень від 31.08.2018 № 04-14/859, не відповідає чіткості та зрозумілості, враховуючи, що п.11 та п.13 листа від 31.08.2018 № 04-14/859 фактично не містить будь-яких вимог, а лише констатує факт порушень встановлених актом ревізії.

Крім того, вказані п.11. та п.13 Вимог стосується фактично виконання Медуніверситетом цивільних договорів укладених з іншими суб’єктами та не виконані працівниками університету, шо на думку ревізорів до неотримання Медуніверситетом коштів.

Між тим, сам позивач у позові зазначає с посиланням на норми законодавства та практику Верховного Суду, що органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань саме збереження і використання державної власності та фінансів.

Що стосується вимоги про стягнення коштів у сумі 356644,75грн позивач зазначив, що відповідачем не проведено претензійно-позовної роботи, не надані відповідні документа, які б підтвердили її проведення щодо забезпечення відшкодування випускниками Медуніверситету (3 особи) вартості навчання та отриманої стипендії зі строком виникнення цих зобов’язань понад три роки (сплинув строк позовної давності).

Медуніверситет подав заперечення на Акт ревізії в цієї частині та зазначив, що позовна давність – це інститут матеріального права та Медуніверситетом не втрачено змогу подати позови. Також зазначено, що ці позови подані та прийняті судом до провадження.

Проте згідно з висновками за заперечення вказані зауваження не прийняти Держаудитслужбою та до суду поданий позов про стягнення вказаних сум.

Проте згідно з даними Державного реєстру судових рішень з трьох справ, провадження в яких відкрито за позовом Медуніверситету та зазначених ним в запереченнях на акт ревізії, дві справи вже розглянути по суті. Так, по справі №310/6082/18 рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2018 року стягнуто на користь Державного бюджету витрати на навчання в розмірі 61925,00грн та виплачену стипендію в розмірі 34492,62грн., по справі №522/13898/18 рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.02.2019 року стягнуто на користь Державного бюджету витрати на навчання в розмірі 62193,00грн та виплачену стипендію в розмірі 43060,13грн. Третя справа про стягнення коштів знаходиться у провадженні Приморського районного суду міста Одеси, дані про її розгляд в ЄДРСР відсутні.

Таким чином, на час звернення позивача до суду про стягнення коштів у сумі 356644,75грн з відповідача частина вказаних коштів вже стягнута рішеннями судів, а питання щодо стягнення іншої частині знаходиться на розгляді районного суду.

Позивач не висвітлює вказані обставини та не наводить з урахуванням них доводів та правових підстав щодо стягнення цих коштів з відповідача.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз’ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім’я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв’язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв’язку повідомити суд на його електрону адресу, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв’язку судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Державної аудиторської служби України до Одеського національного медичного університету про стягнення коштів, зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у п’ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва