Рішення № 80982662, 08.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6839/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4362 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 4362, яка полягає у не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та не виплаті компенсації за несвоєчасну виплату компенсації, зобов'язати Військову частину А 4362 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулася ОСОБА_1 до Військової частини А 4362 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 4362, яка полягає у не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та не виплаті компенсації за несвоєчасну виплату компенсації, зобов'язати Військову частину А 4362 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в період проходження військової служби у в/ч А4362 перебувала на фінансовому забезпеченні у в/ч А4362 та отримувала грошове забезпечення. Наказом командувача Військово - Морських сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.07.2018 року була звільнена з військової служби у запас. 17.07.2018 року наказом командира військової частини А 4362 (по строковій частині) позивача виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 17.07.2018 року. Позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року своєчасно виплачена не була. Позивач звернулася до в/ч А4362 із заявою про виплату невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та просила виплатити компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року. Відповідач листом відмовив позивачу у задоволенні її заяви. Позивач вважає бездіяльність в/ч А4362 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення та компенсації за своєчасно не виплачену індексацію грошового забезпечення протиправною, а наказ військової частини А 4362 (по стройовій частині) від 17.07.2018 року в частині виключення позивача зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 17.07.2018 року передчасним та протиправним, у зв'язку з чим звернулася до судуу з цим позовом.

Представник відповідача 05.02.2019 року за (вхід.№4218/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Військова частина А4362 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, директивами Міністра оборони та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, іншими правовими актами. Так, відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі-Порядку № 1078) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Вищезазначений Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року. Відповідач зазначає, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться лише їх компенсація відповідно до законодавства, а не виплата компенсації втрати частини доходів. Згідно ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України - не було.

Ухвалою суду від 29.12.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

18.02.2019 року ухвалою суду зупинено провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4362 про визнання дій Військової частини А 4362 протиправними, зобов'язати Військову частину А 4362 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року, до моменту надання представником відповідача до суду доказів направлення клопотання про залишення позову без розгляду на адресу позивача.

Представником відповідача надано до суду листа, а саме: опис Укрпошти (Од-44) про відправлення на адресу ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 61184 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 01.02.2019 року за №15/2/Ц/196.

02.04.2019 року провадження по справі №420/6839/18 було поновлено.

В судове засідання 02.04.2019 року на визначений час до залу судового засідання №27 Одеського окружного адміністративного позивач не прибув, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 4362 в частині позовних вимог про визнання протиправним з дати видання наказу командира військової частини А 4362 від 17.07.2018 року №136 в частині виключення позивача зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 17.07.2018 року - залишено без розгляду.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

Позивач - ОСОБА_1 за період проходження військової служби на посаді офіцера політолога у в/ч А4362, перебувала там на фінансовому забезпеченні та отримувала грошове забезпечення. Згідно наказу командувача Військово - Морських сил Збройних Сил України (по особовому складу) №52-РС від 11.07.2018 року ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас. До дня виключення позивача зі списку особового складу частини, в/ч А4362 не здійснила з позивачем розрахунок за усіма видами забезпечення, зокрема з фінансового забезпечення. На підставі наказу командира військової частини А 4362 (по строковій частині) №136 від 17.07.2018 року позивача виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 17.07.2018 року. Позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року своєчасно виплачена не була. 12.11.2018 року позивач звернулася до в/ч А4362 із заявою про виплату невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та просила виплатити компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року. Відповідач листом від 11.12.2018 року за №15/2/Ц/2188 відмовив позивачу у задоволенні зазначеної заяви, вказавши, що індексація не виплачується у зв'язку з відсутністю коштів.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III - індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Поряд із цим, позивачу у період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року індексація не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується наявним у матеріалах справи роздруківкою нарахувань і виплат (а.с.10).

Що стосується посилання представника відповідача на відсутність фінансових ресурсів для виплати у період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року індексації, то суд зазначає таке.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Враховуючи вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року.

Про те, як вже зазначалося, позивачу за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить не про неправомірність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, ним не вчинялися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом саме визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 4362 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року включно.

Оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину А 4362 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення військовослужбовця не є регулярною виплатою, яка включається до складу його грошового забезпечення, компенсація за її несвоєчасну виплату не передбачена законом, а тому не підлягає виплаті.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А 4362 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А 4362, яка полягає у не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та не виплаті компенсації за несвоєчасну виплату компенсації, зобов'язати Військову частину А 4362 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.07.2018 року, підлягають частковому задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 4362 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року.

3. Зобов'язати Військову частину А 4362 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 08.04.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.