Рішення № 80982596, 05.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6549/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" до Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо накладення арешту на майно боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" шляхом винесення 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650, та 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888, постанов про опис та арешт майна боржника - нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська,45; визнання протиправними та скасування постанов від 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650 про арешт майна боржника, та від 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888 про опис та арешт майна боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія",-

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправними дії Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо накладення арешту на майно боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" шляхом винесення 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650, та 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888, постанов про опис та арешт майна боржника - нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська,45; визнати протиправними та скасувати постанови Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650 про арешт майна боржника, та від 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888 про опис та арешт майна боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на примусовому виконанні Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває зведене виконавче провадження №55836888, в межах якого 25.05.2018р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, та 22.08.2018р. - постанову про опис та арешт майна боржника, а саме - нежитлові приміщення загальною площею 5815,1кв.м., котрі знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська,45, належать державі, та закріплені за ДП «СКБ «Молнія» лише на праві господарського відання. Крім того, за фактом вчинення посадовими особами Другого Малиновського ВДВС та ТОВ «Приватна експертна служба» службового підроблення документів щодо оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «СКБ Молнія» 01.10.2018р. ВП Одеського гарнізону до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 КК України. Під час досудового розслідування Київським районним судом м.Одеси 12.10.2018р. задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майновий комплекс ДП «СКБ «Молнія». Водночас, незважаючи на обізнаність службових осіб Другого Малиновського ВДВС щодо наявного арешту нерухомого майна ДП «СКБ «Молнія» ними вчинено дії щодо продажу вищевказаного майнового комплексу на електронних торгах державного підприємства «СЕТАМ».

Державний концерн "Укроборонпром" просив суд позовні вимоги задовольнити повністю, з підстав викладених у письмових пояснення (від 04.03.2019р. вхід.№7660/19), наголошуючи, що накладення арешту на все майно ДП «СКБ «Молнія» не відповідає загальній сумі всіх виконавчих проваджень, котрі зазначено у спірній постанові державного виконавця про арешт майна боржника від 25.05.2018р. ВП №55265650. Також, вартість оборотних активів, що відображена на балансі ДП «СКБ «Молнія» у 2,43 рази перевищує суму, котра зазначена в пункті 1 резолютивної частини постанови державного виконавця про арешт майна боржника від 25.05.2018р. ВП №55265650, та у 3,5 рази перевищує суму фактичної заборгованості, що відображена в описовій частині спірної постанови, у зв'язку з чим звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна є передчасним, та порушує вимоги статті 52 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, в межах спірних правовідносин, примусовому продажу підлягає нежитлове приміщення, загальною площею 5815,1кв.м., котре розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська,45. Вказана площа нерухомого майна відповідає площі, котра зазначена в Ухвалі Малиновського районного суду м.Одеси від 20.07.2009р., що також зазначена як підстава для оформлення права власності. Таким чином, проведений арешт та подальший продаж описаного майна державним виконавцем здійснюється з урахуванням майна, котре, згідно з актом від 12.01.2007р., передане в управління до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій. Між тим, постановою про арешт майна боржника від 25.05.2018р. ВП №55265650, та постановою про опис та арешт майна від 22.08.2018р., державним виконавцем допущено накладення арештів на майно ДП «СКБ «Молнія», котре не перебуває на балансі боржника, та не закріплене за ним на праві господарського відання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/6549/18 за позовом заступника військового прокурора Південного регіону України Немашкало Р. в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" до Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо накладення арешту на майно боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" шляхом винесення 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650, та 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888, постанов про опис та арешт майна боржника - нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська,45; визнання протиправними та скасування постанов від 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650 про арешт майна боржника, та від 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888 про опис та арешт майна боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія".

Ухвалою суду від 06.02.2019р. зупинено провадження у справі №420/6549/18, відповідно до п.2 ч.1 ст.236 КАС України, до вступу у справу законного представника.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2019р., у зв'язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження по справі, з урахуванням приписів ч.1 ст.237 КАС України, провадження по справі №420/6549/18 поновлено.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачем - Другим Малиновським відділом Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області відзив на позовну заяву не надано, незважаючи на те, що Ухвалу суду від 28.01.2019р. отримано 01.02.2019р., про що свідчать наявний у матеріалах справи звіт про надіслання судового рішення на електронну адресу суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, дану адміністративну справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 29.11.2017р. за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 щодо примусового виконання судового наказу №1519/13388/2012 щодо стягнення з ДП СКБ «Молнія» заробітної плати, виданого Малиновським районним судом м.Одеси 25.07.2012р., головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Татару Д.Д. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55265650, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Малиновського районного суду м.Одеси від 25.07.2012р. по справі №1519/13388/2012 щодо стягнення з ДП СКБ «Молнія» заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2018р. головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Татару Д.Д. винесено Постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП №55265650, якою виконавчі провадження №55265608, №55265650 об'єднано у зведене виконавче провадження №55836888.

Судом з'ясовано, що 25.05.2018р. головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Татару Д.Д. винесено Постанову про арешт майна боржника ВП №55265650, якою накладено арешт все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ДП СКД «Молнія» (Одеська обл., м.Одеса, Прохоровська,45) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 4473990,41грн.

22.08.2018р. головним державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Татару Д.Д. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №55836888, кількістю 245 виконавчих проваджень, щодо стягнення з ДП СКД «Молнія» на користь фізичних та юридичних осіб грошових коштів у розмірі 7846557,16грн., винесено Постанову про опис та арешт майна боржника ВП №55836888, якою описано та накладено арешт на майно, яке належить ДП СКД «Молнія», розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Прохоровська,45, та складається з нежитлових приміщень, загальною площею 5815,1кв.м.

Невиконання Кабінетом Міністрів України повноважень щодо захисту інтересів держави щодо державного нерухомого майна, котре закріплене за Державним підприємством "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" на праві господарського відання, Заступник військового прокурора Південного регіону України Немашкало Р. звернувся з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія".

Так, на думку суду, позовні вимоги Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" про визнання протиправними дій Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо накладення арешту на майно боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" шляхом винесення 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650, та 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888, постанов про опис та арешт майна боржника - нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська,45; визнання протиправними та скасування постанов Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650 про арешт майна боржника, та від 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888 про опис та арешт майна боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія", є правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії Статуту Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія", затвердженого Наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 17.06.2013р. №196, Державне підприємство "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" є державним комерційним підприємством, реорганізованим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2012р. №223 «Про реорганізацію казенних підприємств» шляхом перетворення Казенного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія». Підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків Казенного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія». Підприємство знаходиться в управлінні Державного концерну «Укроборонпром».

Судом з'ясовано, що нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул.Прохоровська (вул.Хворостіна),45, на праві державної власності належать Державі, в особі Верховної Ради України, в особі Казенного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія», що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.09.2009р. №23935101.

З матеріалів справи також вбачається, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2017р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017р., у справі №815/2089/17 адміністративний позов Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" задоволено. Визнано протиправними дії Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанови від 01.10.2015року при примусовому виконанні виконавчого листа №815/1761/14 від 13.05.2014року про арешт майна боржника державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро" "Молнія" та оголошення заборони на його відчуження, щодо винесення постанови від 15.09.2015року №В-6/857 у виконавчому провадженні №В-22/68/16 про арешт майна боржника державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро" "Молнія" та оголошення заборони на його відчуження, щодо винесення постанови від 08.02.2017року у виконавчому провадженні №47404792 про опис та арешт майна боржника державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро" "Молнія". Скасовано постанови Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області: від 01.10.2015року при примусовому виконанні виконавчого листа №815/1761/14 від 13.05.2014року про арешт майна боржника державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро" "Молнія" та оголошення заборони на його відчуження; від 15.09.2015року №В-6/857 у виконавчому провадженні №В-22/68/16 про арешт майна боржника державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро" "Молнія" та оголошення заборони на його відчуження; від 08.02.2017року у виконавчому провадженні №47404792 про опис та арешт майна боржника державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро" "Молнія".

У межах розгляду вказаної справи судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" ДП "СКБ "Молнія" включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Тобто, Державне підприємство "СКБ "Молнія" є об'єктом права державної власності, що не підлягає приватизації, і, відповідно до приписів абз.1 ч.9 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" стосовно нерухомого майна даного Підприємства не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження такого майна. Крім того, згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (лист від 09.10.2014р. за вих.№02/5334/11) та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації (лист від 25.05.2010р. №05/20-32-22/548), у 2010році до електронної бази даних захисних споруд цивільного захисту Одеської області внесено три об'єкти нерухомого майна, які належать ДП "СКБ "Молнія", та розташовані за адресою: місто Одеса, вул.Прохорівська,45.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1,2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч.1, 5, 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Згідно ч. 1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

При цьому, статтею 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" №185-V встановлено обмеження щодо розпорядження об'єктами державної власності.

Відповідно до ч.9 ст.11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та об'єктів незавершеного капітального будівництва у комунальну власність (крім об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України) та на відчуження шляхом приватизації, а також на рішення державних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, про відчуження житла працівникам таких підприємств, установ, організацій та господарських товариств шляхом продажу, що здійснюється на виконання умов укладених колективних договорів без застосування конкурентних засад.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що стосовно нерухомого майна об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

До того ж, суд вважає за доцільне наголосити, що статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, Державне підприємство "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" є державним комерційним підприємством, реорганізованим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2012р. №223 «Про реорганізацію казенних підприємств» шляхом перетворення Казенного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія». Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Статуту Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія", затвердженого Наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 17.06.2013р. №196.

Також, судом з'ясовано, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14.11.2012р. задоволено частково апеляційну скаргу Директора Південного регіонального центру страхового фонду документації. Заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 24 липня 2008року, скасовано. Відмовлено в задоволенні позову Держави, в особі Верховної Ради України, в особі казенного підприємства Спеціальне конструкторське бюро «Молнія» про виділ в натурі нежилих приміщень з будівлі, та визнання права власності на них.

Зокрема, в межах розгляду означеної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з п.10 Статуту КП СКБ «Молнія» нерухоме майно, яке розташоване на вул.Прохорівській,45 у м.Одесі, та належить Державі, належить підприємству на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, підприємство володіє і користується зазначеним майном. Підприємство має право розпоряджатися майном лише з дозволу Міністерства промислової політики України.

Крім КП СКБ «Молнія», співвласниками приміщень будинку є фізичні та юридичні особи, що підтверджується відповідними довідками приватного нотаріуса про продаж частини даних приміщень фізичним особам.

Спільним наказом Міністерства України з надзвичайних ситуацій та Міністерства промислової політики України за №807/483 від 21.12.2006року, нежитлові приміщення 5-го поверху загальною площею 879,8кв.м. передано з управління Міністерства промислової політики України до сфери управління Міністерства України з надзвичайних ситуацій.

Актом приймання-передачі від 12.01.2007року нежитлові приміщення 5-го поверху загальною площею 728,1кв.м. передано з балансу КП СКБ «Молнія» на баланс Південного регіонального центру страхового фонду документації.

Частиною 1 статті 364 ЦК України визначено, що, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Отже, нежитлове приміщення, окрім сторін у справі, належить на праві оперативного управління, та знаходиться на балансі Південного регіонального центру страхового фонду документації.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані Постанови Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650 про арешт майна боржника, та від 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888 про опис та арешт майна боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія", державним виконавцем винесено передчасно, та без встановлення і з'ясування усіх фактичних обставин.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. №15-рп/2004, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008року), право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейським судом з прав людини зазначено, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що приймаючи спірні Постанови від 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650 про арешт майна боржника, та від 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888 про опис та арешт майна боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія", державний виконавець діяв не на підставі, поза межами повноважень, та не у спосіб, що передбачений Конституцією України, та Законом України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим позовні вимоги заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" є цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника військового прокурора Південного регіону України Немашкало Р. в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Заступника військового прокурора Південного регіону України (65012, м.Одеса, вул.Пирогівська,11) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського,12/2), Державного концерну "Укроборонпром" (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська,36), Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" (65005, м.Одеса, вул.Прохорівська,45) до Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Бабеля,6) про визнання протиправними дій щодо накладення арешту на майно боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" шляхом винесення 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650, та 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888, постанов про опис та арешт майна боржника - нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська,45; визнання протиправними та скасування постанов від 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650 про арешт майна боржника, та від 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888 про опис та арешт майна боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія", задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо накладення арешту на майно боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" шляхом винесення 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650, та 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888, постанов про опис та арешт майна боржника - нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська,45.

3. Визнати протиправними та скасувати Постанови Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25.05.2018р. у межах виконавчого провадження №55265650 про арешт майна боржника, та від 22.08.2018р. у межах зведеного виконавчого провадження №55836888 про опис та арешт майна боржника - Державного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Молнія".

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.287 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.287 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.