Рішення № 80982519, 01.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Справа № 160/9741/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С.

при секретарі судового засідання – Трайдук С.В.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу в режимі відеоконференції за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АТБ-маркет" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.09.2018 року №UА500060/2018/000040/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2018 року №UА500060/2018/08525.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою митного оформлення поставленого йому товару від NINGBO GLOBALWAY ІМР.& ОСОБА_3., LTD (ОСОБА_4) він подав до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500060/2018/027132 від 04.09.2018 року, разом із іншими документами, передбаченими ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі – МКУ) на підтвердження декларантом заявленої митної вартості, яка розрахована ним за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, та у сукупності по всіх трьох товарах склала 57 940,78 доларів США. Але, 04.09.2018 року відповідачем було надіслано повідомлення, в якому він вимагав надати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Позивач зазначає, що ним додатково було подано всі необхідні документи, проте, відповідачем 05.09.2018 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000040/. Також, згідно із рішенням відповідача від 04.09.2018 року, ним було надіслано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500060/2018/08525. З отриманими рішеннями Одеської митниці ДФС позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, пред’явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA500060/2018/027132 від 04.09.2018 року, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) було сформовано форми контролю, які у зв’язку із можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч.6 ст.54 МК України - прийняття рішення про коригування вартості.

Представник відповідача зазначає, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначеної митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UА500060/2018/027132 від 04.09.2018 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В специфікації від 16.07.2018 року до Контракту від 02.03.2015 року зазначені умови поставки товарів FOB-Нингбо, та не зазначений перелік витрат, які входять ціни товару, в тому числі не зазначено того, чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Також, у пункті 1.4 страхового сертифікату №40-0197-18-00011/1022 від 26.07.2018 року зазначена страхова сума 1481562,10 грн., у пункті 1.5 страхового сертифікату зазначена страхова сума 1481562,10 грн., у пункті 1.6 страхового сертифікату зазначене відношення страхової суми до страхової вартості - 100%, що не відповідало розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10% (тобто 110%) відповідно до Умов страхування вантажів. Крім того, в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту №2901-NB/CH від 02.03.2015 року передбачено, що оплата товару здійснюється у валюті доларів США, тобто згідно валютою договору є долар США, проте, в страховому сертифікаті страхова сума наведена у гривні України. Таким чином, валюта страхової суми не відповідала валюті зовнішньоекономічного договору. Також, представник відповідача зазначає, що у інвойсі та сертифікаті якості б/н від 16.07.2018 року була відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлювало перевірку вартісних характеристик.

Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2018/000040/2 від 05.09.2018 року, а також, виходячи із положень ч.6 ст.54, ч.ч.1-3 ст.256 МКУ, відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2018/08525 від 05.09.2018 року, та роз’яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації. Представник відповідача вважає рішення правомірними, тому просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «АТБ-маркет» у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.03.2015 року між ТОВ «АТБ-маркет» та NINGBO GLOBALWAY ІМР.& ОСОБА_3., LTD (ОСОБА_4) було укладено контракт на поставку продукції №2901-NB/CH (надалі - контракт), відповідно до умов п.1 якого, продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у контракті. Товар, що поставлявся, повинен був бути виготовлений і поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в додатках і специфікаціях до контракту, які є його невід'ємною частиною. (а.с.46-50).

На виконання умов контракту, згідно з інвойсом від 16.07.2018 року №HY3-ATB18074_1 та специфікацією від 16.07.2018 pоку №169NG, на умовах поставки FOB-Нингбо, КНР, згідно з Incoterms® 2000, на адресу позивача була поставлена продукція, а саме: товар №1 - парасольки із складним стрижнем; товар №2 - покриття пластмасові для підлоги; товар №3 - взуття на підошві з полімерних матеріалів та з верхом з текстильних матеріалів: APT GW0354 капці кімнатні чоловічі відкриті. Кольори та розміри в асортименті. Матеріал: поліестер, ЕВА., - 19920 пар. Виробник: NINGBO GLOBALWAY ІМР.& ОСОБА_3., LTD. Країна виробництва: СN (а.с.52-53).

Зазначені товари виготовлені NINGBO GLOBALWAY ІМР.& ОСОБА_3., LTD в ОСОБА_4, сертифіковані згідно сертифіката якості від 16.07.2018 року б/н та сертифіката походження від 16.07.2018 року (а.с.91).

Товар був поставлений відповідно до умов контракту, загальна вартість поставленої партії товару склала 55 641,60 доларів США (а.с.55).

Матеріалами справи підтверджується, що з метою митного оформлення поставленого позивачу товару, він подав до відповідача декларацію митної вартості №UA500060/2018/027132 від 04.09.2018 року, разом з контрактом на поставку продукції, специфікацією, сертифікатом походження товару, сертифікатом якості, інвойс, пакувальний лист, коносаменти, товарно-транспорту накладну, рахунки про надання транспортних-експедиційних послуг, договір транспортного експедирування, договір страхування та страховий сертифікат.

Митна вартість товарів у поданій митній декларації № UA500060/2018/027132 від 04.09.2018 року була розрахована позивачем згідно із ст.58 МК України за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та у сумі по трьох товарах склала 57 940,78 доларів США.

04.04.2018 року відповідачем було надіслано позивачу повідомлення, в якому запитувались додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, та у відповідь на повідомлення позивачем листом від 05.09.2018 року №0509/1 було надано наступні документи: копія митної декларації країни відправлення №310420180549627535 від 17.07.2018 року; прайс-лист виробника товару б/н від 02.07.2018 року; комерційна пропозиція б/н від 09.07.2018 року; паспорт продукту на товар арт.GW0354 (а.с.160-162).

Проте, 05.09.2018 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000040/2, яким митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з ст.64 МКУ на рівні: товар №3 - взуття на підошві з полімерних матеріалів та з верхом з текстильних матеріалів: -арт.GW0354 капці кімнатні чоловічі відкриті. Кольори та розміри в асортименті, матеріал: поліестер, ЕВА., - 19920 пар. Виробник: NINGBO GLOBALWAY ІМР.& ОСОБА_3., LTD. Країна виробництва: СN., вартість за одиницю - 2,0980 доларів США; 6,57 доларів США за кг (а.с.18).

Також, відповідно до зазначеного рішення відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08525 (а.с.20-21).

Вирішуючи заявлений спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи свої рішення відповідач зазначає, що подані документи позивачем не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 передбачено, що у Графі 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а)), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцеві, але мали місце у зв'язку з увезенням оцінюваних товарів на митну територію України та були сплачені або підлягають сплаті покупцем. У Пункт "в" Графи 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Як вже було зазначено вище, поставка товару здійснювалася на підставі контракту, відповідно до п.2.2. якого, ціна на товар розуміється згідно умовами FОВ- Нингбо, КНР (у відповідності до «Інкотермс-2000»), і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей у країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, умовами контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку із чим у позивача були відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості Товару.

Таким чином, суд вважає вищенаведені твердження відповідача необґрунтованими, оскільки ціна на товар включає в себе вартість пакування та маркування.

Суд зазначає, що відповідач мав можливість перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів на підставі поданих позивачем документів, отже, наведені доводи відповідача не є підставою для твердження про розбіжність у поданих позивачем документах.

Щодо посиланні в рішенні, що згідно з Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, суд зазначає, що відповідно до специфікації від 16.07.2018 року №169NG сторонами погоджено продаж товару на умовах поставки FOB-Нингбо, ОСОБА_4 (Інкотермс 2000).

Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2000 існують тільки два терміни (умови поставки), якими передбачені мінімальні розміри страхування-терміни CIF і СІР, відповідно до яких продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. Будь-які інші терміни (умови поставки) Інкотермс не передбачають обов'язкового страхування, а отже і не можуть визначати мінімальний розмір такого страхування.

Таким чином, мінімальне страхування, що має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) застосовується тільки якщо поставка здійснюється на умовах CIF і СІР, тобто, в інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Умови FOB, на умовах яких здійснювалась поставка товару позивачу, не мають зобов'язання до Договорів страхування, отже не визначають мінімальний розмір страхування.

Пунктом 8 ч.2 ст. 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів, Договір страхування від 01.03.2018 р. №40-0197-18-00011, укладений з ПАТ «Страхова компанія Українська страхова група», яким здійснив добровільне страхування товару, про що під час митного оформлення було надано страховий сертифікат від 26.07.2018 року №40-0197-18-00011/1022 та Генеральний договір страхування від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 (а.с.79-90).

Правилами №599 заповнення декларації митної вартості встановлено, що якщо додатковий аркуш А поповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на страхування товарів різних найменувань розподіляються між цими товарами пропорційно їх вартості, зазначеній у графі 15 ДМВ.

Отже, оскільки додатковий аркуш А заповнювався позивачем на товари декількох найменувань, а саме 3 товари, витрати на страхування цих товарів були розподілені між цими товарами пропорційно їх вартості, зазначеній у графі 15 ДМВ.

Таким чином, витрати позивача на страхування у розмірі 503,73 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 р. №40-0197-18-00011 та страховим сертифікатом від 26.07.2018 р. №40-0197-18-00011/1022, будь-які розбіжності у числових значення страхових витрат у наданих документах відсутні, а також ці документи були надані позивачем під час митного оформлення товару.

З урахуванням викладеного, суд вважає доводи відповідача, що мінімальне страхування має покривати значену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору не відповідають зазначеним умовам, є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

Щодо посилання відповідачем, що відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлює перевірити вартісні характеристики, суд зазначає наступне.

Інвойс - це односторонній документ, який складає особа, на користь якої повинен бути здійснений платіж. Затвердженої форми інвойса і вимог щодо його заповнення Законодавством України не передбачено. Інвойс, як документ, фактично підтверджує вартісні характеристики товару, тобто суму, що повинна бути сплачена за товар покупцем.

Суд вважає вимоги відповідача щодо зазначення в інвойсі матеріалу з якого виготовлений товар необґрунтованими, оскільки внесення такої інформації не передбачено чинним законодавством України, а суб’єкт владних повноважень не має права вимагати від декларанта інформацію або документи, які не передбачені Митним кодексом України.

Зокрема, в рішенні відповідачем не зазначено яким нормативно-правовим актом України передбачено внесення у сертифікат якості країни виробника відомостей про матеріал з якого виготовлений товар. В свою чергу відповідно до наданого сертифіката якості країни виробника від 16.07.2018 року зазначено, що товар виготовлено в ОСОБА_4, з матеріалів схвалених до використання, які безпечні для людського здоров'я.

Також, відповідачем не доведено, що позивачем завезено товар з іншого матеріалу, що могло б вплинути на вартісні показники визначення митної вартості товару.

Так, на вимогу відповідача, позивач листом від 05.09.2018 р. №0509/1 надав копію паспорта продукту на товар від 10.05.2018 року, в якому зазначено, що товар капці кімнатні чоловічі виготовлені з основного матеріалу поліестер+етиленвінілацетат. До того ж інформація щодо матеріалу, з якого виготовлено товар зазначена в митній декларації №UА500060/2018/027132 від 04.09.2018 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідач мав можливість упевнитись з якого матеріалу виготовлений товар, оскільки мав в наявності відповідні документи, але не прийняв їх до уваги.

Щодо зазначення в рішенні про ненадання зазначених у ч.3 ст.53 МКУ документів та про відмову декларанта надати інші додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Так, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Виходячи з положень ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, проте жодних договорів із третіми особами не укладалося; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), проте, платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), проте, оплата комісійних винагород не здійснювалася; 4) виписку з бухгалтерської документації, проте, виписка з бухгалтерії №63.2 станом на 01.11.2018 року була надана додатково, відповідно до заяви від 14.11.2018 р. №М-2018-4453; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, проте, жодних інших договорів, крім наданого під час митного оформлення контракту на поставку товару не укладалося; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, проте, прайс-лист від 02.07.2018 року №б/н, комерційна пропозиція б/н від 09.07.2018 року були надані відповідно до листа від 05.09.2018 року №0509/1; 7) копію митної декларації країни відправлення - експортна декларація країни відправлення (з перекладом) №310420180549627535 від 17.07.2018 року було надана відповідно до листа від 05.09.2018 року №0509/1; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, проте, висновок експерта ТПП від 08.11.2018 року №ГО-2433 був наданий додатково відповідно до заяви від 14.11.2018 року №М-2018-4453.

Таким чином, позивачем було надано всі витребувані відповідачем документи, які були у нього в наявності станом на 05.09.2018 року, тому твердження відповідача про відсутність вагомих пояснень щодо виявлених розбіжностей у документах, а також ненадання додаткових документів є необґрунтованими.

Щодо відсутності в експортній декларації країни відправлення пункту переходу відповідальності за умовами поставки FOB, суд зазначає, що відповідно до умов Інкотермс, умови поставки FOB (FOB FREE ON BOARD – ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) визначають, що Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Виходячи з п.2.2. контракту, специфікації від 16.07.2018 р. №169NG, заявки на перевезення морським транспортом від 20.07.2018 р. №27164/9178_2 до договору перевезення від 02.07.2015 р. №2-2015-7 визначено умови поставки FOB-Нингбо, ОСОБА_4.

Товари було перевезено морським транспортом у контейнері №OOLU8406400, згідно коносамента №SZ18070195A від 29.07.2018 року. Номер коносамента також вказаний у експортній митній декларації країни виробника №310420180549627535 від 17.07.2018 року.

Також, відповідно до ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МКУ передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.1 ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.ч.2-8 ст.57 МКУ, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Так, в рішенні від 05.09.2018 року №UА500060/2018/000040/2 не зазначені джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості, не зазначений перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості через відсутність у відповідача інформації, суперечить вимогам чинного законодавства України.

Суд також зазначає, що відповідачем у своєму рішенні не вказано послідовність застосування методів визначення митної вартості товару та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відсутність інформації щодо ціни товару для визначення митної вартості за ст.59, 60, 62, 63 МКУ, не може бути обґрунтованою причиною невикористання передбачених зазначеними пунктами методів визначення митної вартості. Розмитнення товару за більшою ціною, що передувало розмитненню товару за митною декларацією позивача не є підставою для незастосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Згідно із ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що позивачем було надано всі необхідні документи, які підтверджують правильність обраного методу для визначення митної вартості товару, надані документи підтверджують вартісні показники митної вартості товару, отже позивачем вірно визначена митна вартість за ціною товару згідно контракту, тому рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.09.2018 року №UА500060/2018/000040/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2018 року №UА500060/2018/08525 підлягають визнанню протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов ТОВ "АТБ-маркет" підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 4 212,81 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №851126 від 18.12.2018 року, яке наявне в матеріалах справи (а.с.3), отже, судовий збір підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.09.2018 року №UА500060/2018/000040/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2018 року №UА500060/2018/08525.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" судові витрати по справі у розмірі 4 212,81 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 11.03.2019 року.

Суддя ОСОБА_4