Рішення № 80982460, 27.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3932/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом

ОСОБА_1 до Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області про визнання протиправними дій, незаконними рішень, зобов"язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (81734, Львівська область, Жидачівський район, с. Пчани) до Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Вільхівці) у якій позивач просить визнати протиправними дії відповідача у прийнятті рішень та визнати незаконними рішення Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області:

- Рішення Х сесії VІІ скликання №558 від 24.05.2017 року про перенесення розгляду її заяви на чергову сесію сільської ради у зв'язку з тим, що не визначено вільних земельних ділянок для надання в користування для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Пчани»;

- Рішення ХІІ сесії VІІ скликання від 11.10.2017 року №663, яким сесія вирішила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0,25 га в межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Пчани;

- Рішення від 02.03.2018 року ХІУ сесії УІІ скликання№789.

- зобов'язати відповідача повторно розглянути її заяву від 26.04.2017 року №103 на умовах та в межах законодавства, яке існувало на момент подання нею даної заяви. Ухвалою суду від 04 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою від 25 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 24.10.2018 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у відповідача належним чином завірені копії протоколів від 24.05.2017 року, від 11.10.2017 року та від 02.03.2018 року.

Ухвалою від 22.11.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків.

Протокольною ухвалою від 22 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.05.2017 року у присутності позивача депутатами Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області було проголошено за задоволення заяви позивача частково про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради в розмірі 01 га., замість 2 га, які позивач просила у заяві. Позивач вказує про те, що жодного рішення від відповідача вона не отримувала, лише у березні 2018 року їй було видано рішення від 24.05.2017 року в якому було вирішено перенести розгляд даної заяви позивача на чергову сесію. На думку позивача депутатами сільської ради дане рішення не приймалося, оскільки позивач особисто була присутня на сесії. Проте, 11 жовтня 2017 року відбулося засідання сесії на якій повторно розглядалася заява позивача та яким було вирішено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0, 25 га в межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Пчани. Позивач зазначає, що при винесенні рішень Вільховецькою сільською радою Жидачівського району Львівської області не було взято до уваги той факт, що саме 24.05.2017 року депутати сільської ради вже голосували стосовно виділення землі позивача та яким було вирішено надати 1 га, а не 0, 25 га. З метою відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, на адресу суду подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують повністю.

Вільховецькою сільською радою Жидачівського району Львівської області на адресу суду подано відзив, який обґрунтований тим, що рішення було прийнято правомірно, у відповідності норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Просять відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Свідки жодного разу в судове засідання не з"явились.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з"ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обгрунтовуються, встановов наступне.

26.04.2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Голови Вільховецької сільської ради Ілюк В.І., в якій просила у відповідності до ст. 121 Земельного кодексу України надати в користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2, 0 гектари на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області.

24 травня 2017 року Вільховецька сільська рада Жидачівського району Львівської області прийняла рішення № 558 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1», яким було вирішено перенести розгляд даної заяви на чергову сесію сільської ради у зв'язку щ тим, що не визначено вільних земельних ділянок для надання у користування для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункті села (а.с. 11).

11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до сесії сільської ради, в якій просила вирішити питання щодо виділення їй земельної ділянки, яке ще не було вирішено.

11 жовтня 2017 року Вільховецька сільська рада Жидачівського району Львівської області прийняла рішення № 663 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1 », яким було вирішено:

1.1. Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0, 25 га в межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Пчани.

1.2. Замовити проект землеустрою в ліцензованій землопорядній організації.

2. Виготовлений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою представити на розгляд та затвердження сесії сільської ради згідно чинного законодавства.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань планування місцевого бюджету, фінансів, соціального та культурного розвитку села, земельної реформи та охорони навколишнього середовища.

Дане рішення було прийнято на підставі заяви жительки села Пчани ОСОБА_1 від 26.04.2017 року № 103 та від 11.09.2017 року № 250.

19 лютого 2018 року ОСОБА_1, звернулася із заявою до Голови Вільховецької сільської ради Ілюка В.І. Дана заява була обґрунтована тим, що 26.04.2017 року заявниця - ОСОБА_1, звернулася із заявою про виділення земельної ділянки площею 2,0 га на території Вільховецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства. В заяві вказує на те, що заява була розглянута на сесії Вільховецької сільської ради 24.05.2017 року у її присутності і депутати проголосували задоволити її заяву, але частково, тобто замість 02 га землі, вирішили виділити 01 га землі. З даним рішенням сесії заявниця погодилися. Однак, 24.05.2017 року було видано на руки рішення, яке депутатами не приймалося та було вказано, що Х сесія VII скликання перенесла розгляд заяви на чергову сесію сільської ради у зв'язку з тим, що не визначено вільних земельних ділянок для надання у користування для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту села Пчани. В прохальній частині заяви просила голову видати на руки те рішення, яким депутати виділили 01 га землі.

02 березня 2018 року Вільховецька сільська рада Жидачівського району Львівської області розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 від 20.02.2018 року № 44 про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,000 га, вирішила рішення ХІІ сесії VII скликання Вільховецької сільської ради № 663 від 11.10.2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1 » залишити без змін.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Як встановлено судом, позивач реалізовуючи своє право на отримання земельної ділянки звернулася до Голови Вільховецької сільської ради Ілюк В.І. із заявою щодо надання у користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2, 0 гектара на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області.

В позовній заяві позивач стверджує, що 24.05.2017 року депутатами Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області у присутності позивача було проголошено задоволити заяву позивача, частково про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради в розмірі 01 га., замість 2 га, які позивач просила у заяві. Вказує про те, що жодного рішення від відповідача вона не отримувала, щодо вирішення даного питання вона не отримувала.

Однак, рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 24 травня 2017 року № 3 було вирішено перенести розгляд даної заяви на чергову сесію сільської ради у зв'язку щ тим, що не визначено вільних земельних ділянок для надання у користування для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункті села. (а.с. 11).

Як встановлено судом, 11.09.2017 р. позивач повторно звернулася із заявою до сесії сільської ради із проханням вирішити питання по виділенню земельної ділянки для ведення селянського господарства, за результатами розгляду якого, 11.10.2017 р. рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області № 663 було розглянуто заяви жительки села Пчани ОСОБА_1 від 26.04.2017 року № 103 та від 11.09.2017 року № 250 та вирішено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0, 25 га в межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Пчани.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року було витребувано від Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (адреса: 81733, Львівська обл., Жидачівський район, с. Вільхівці, вул. Шевченка, буд №2, ЄДРПОУ 04374594) належним чином завірені копії: протоколу Х сесії УІІ скликання від 24.05.2017 року; протоколу ХІІ сесії УІІ скликання від 11.10.2017 року; протоколу ХІУ сесії УІІ скликання від 02.03.2018 року.

Відповідно до протоколу позачергової Х сесії сільської ради VІІ скликання від 24 травня 2017 року, в порядку денному в п.46. було внесено питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1), а також було прийнято відповідне рішення, щодо перенесення розгляду даної заяви на чергову сесію сільської ради, рішення приймається одностайно.

В подальшому, рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 24 травня 2017 року № 3 було вирішено перенести розгляд даної заяви на чергову сесію сільської ради у зв'язку щ тим, що не визначено вільних земельних ділянок для надання у користування для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункті села.

Земельним кодексом України (надалі - ЗК України) у частині 1 статті 12 встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки безоплатно у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені у ст. 118 ЗК України орган уповноважений розглядати ці питання надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Крім того, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

З наведених законодавчих норм вбачається, що Вільховецька сільська рада зобов'язана була розглянути заяву позивача у місячний строк, та винести обґрунтоване рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради гр. ОСОБА_1, чи відмову у наданні такого дозволу.

Суд встановив, що рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 24 травня 2017 року № 558 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1 », було вирішено перенести розгляд даної заяви на чергову сесію сільської ради у зв'язку з тим, що не визначено вільних земельних ділянок для надання у користування для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункті села. При цьому, в ході розгляду справи судом встановлено, що в протоколі засідання Х сесії сільської ради VІІ скликання від 24 травня 2017 року, не було вказано жодних підстав для перенесення розгляду заяви гр. ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу перенесено розгляд даної заяви на чергову сесію сільської ради у зв'язку з тим, що не визначено вільних земельних ділянок для надання у користування для ведення особистого селянського господарства, тобто з підстав не передбачених Земельним кодексом України, що в свою чергу свідчить про протиправність дій Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області при винесені рішення від 24 травня 2017 року № 558.

Зважаючи на те, що відповідачем не було вжито відповідних заходів, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, та не наведено будь-яких доказів про належний розгляд заяви ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що дії вчинені відповідачем є протиправними.

Щодо рішення Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 11 жовтня 2017 року № 663 суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Як вже було встановлено судом, що ОСОБА_1 у заяві від 26.04.2017 року просила надати у користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2, 0 гектара на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області.

11 жовтня 2017 року Вільховецька сільська рада Жидачівського району Львівської області прийняла рішення № 663 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1 », яким було вирішено: 1.1. Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0, 25 га в межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Пчани. Дане рішення було прийнято на підставі заяви жительки села Пчани ОСОБА_1 від 26.04.2017 року № 103 та від 11.09.2017 року № 250.

Тобто, відповідач надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак самостійно зменшив розмір такої ділянки з 2, 0 га до 0,25 га.

При цьому, в протоколі засідання Х сесії Вільховецької сільської ради VІІ скликання від 11 жовтня 2017 року та і в рішенні від 11 жовтня 2017 року № 663 відсутні будь-які мотиви, якими керувалась Вільховецька сільська рада під час прийняття пункту 1.1 вказаного рішення №663 від 11.10.2017, яким, по суті, відмовлено позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме в розмірі 2,0 га.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не обґрунтував таку відмову позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме в розмірі 2,0 га.

Враховуючи те, що відповідач, до компетенції якого належить розгляд питання та прийняття рішення щодо надання дозволу щодо відведення земельної ділянки, необґрунтовано надав позивачу 0,25 га, яким, по суті, відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме в розмірі 2,0 га, будь-яких доказів про належний розгляд заяви ОСОБА_1, від 26.04.2017 року суду на надано, а відтак суд дійшов висновку, що дії вчинені відповідачем є протиправними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодекс адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги щодо визнання незаконними оскаржуваних рішень, водночас враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 5 Кодекс адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога підлягає задоволенню шляхом визнання оскаржуваних рішень протиправними та їх скасування.

У зв'язку з встановленням судом протиправності рішень Вільховецької сільської ради Жидачівськового району Львівської області № 558 від 24.05.2017 року та № 663 від 11.10.2017 року, які стали передумовою для прийняття рішення Вільховецької сільської ради Жидачівськового району Львівської області № 789 від 02.03.2018 року, суд дійшов висновку по наявність підстав для визнання вказаного рішення також протиправним та його скасування.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправними рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівськового району Львівської області № 558 від 24.05.2017 року, № 663 від 11.10.2017 року та № 789 від 02.03.2018 року, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за її заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним рішень щодо здійснення перенесення розгляду заяви на чергову сесію та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0,25 га. З огляду на вказані обставини справи, а також враховуючи те, що відповідач не зазначено жодних доводів та доказів на обґрунтування своєї позиції, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що інтереси позивача ОСОБА_1 представляє представник - Гивель Василь Петрович відповідно до договору про надання правової допомоги від 20.08.2018, який укладено між ОСОБА_1, (клієнт) та Гивель В.П. (адвокат).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 вказаного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних невизнаних його прав та законних інтересів.

На підтвердження понесених витрат, пов'язаних із сплатою професійної допомоги представником позивача надано до суду довідку - рахунок витрат на професійну правничу допомогу від 18.02.2019 та акт виконаних робіт від 18.02.2019 року, який складено адвокатом Гивель В.П., та підписано клієнтом - ОСОБА_1

У вказаному акті виконаних робіт вказано наступні види фактично понесених витрат та вказана їх вартість: оформлення повного пакету документів та написання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду - 1000 грн.; представництво інтересів ОСОБА_1 у Львівському окружному адміністративному суді за чотири судові засідання (вартість одного судового засідання становить 600 гривень). Сума до сплати становить 3400 грн.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України, а саме те, що відшкодування витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката за представництво інтересів позивача в суді у розмірі 3400 грн., є співмірним із обсягом виконаних адвокатом, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача в розмірі 3400 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2819,20 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (81734, Львівська область, Жидачівський район, с. Пчани, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Вільхівці, код ЄДРПОУ 04374594) про визнання протиправними дій, незаконними рішень, зобов"язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області при винесені рішень від 24 травня 2017 року № 558, від 11 травня 2017 року №663 та від 02 березня 2018 року №789.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області Х сесії УІІ скликання №558 від 24.05.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області ХІІ сесії УІІ скликання від 11.10.2017 року №663.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області ХІУ сесії УІІ скликання від 02.03.2018 року №789.

Зобов'язати Вільховецьку сільську раду Жидачівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.04.2017 року №103 на умовах та в межах законодавства, яке існувало на момент подання нею даної заяви, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Вільхівці, код ЄДРПОУ 04374594) на користь ОСОБА_1 (81734, Львівська область, Жидачівський район, с. Пчани, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)

витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Вільхівці, код ЄДРПОУ 04374594) на користь ОСОБА_1 (81734, Львівська область, Жидачівський район, с. Пчани, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 2819,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна