Рішення № 80982381, 08.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/629/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Рубіжанське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просить суд: визнати незаконними та протиправними дії відповідача щодо зниження позивачеві з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнту страхового стажу з розміру 1,35%, що дорівнює 0,51300 до розміру 1,0%, що дорівнює 0,38000; зобов'язати відповідача починаючи з 01.10.2017 здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що дорівнює 0,51300.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що з 01.10.2017 позивачу здійснено перерахунок пенсії, внаслідок чого її розмір зменшився. Вказане свідчить про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 на виконання прийнятого від 03.10.2017 Закону № 2148- VIII допущено звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача щодо збільшення розміру пенсії, що суперечить положенням ст. 22 Конституції України.

Позивач вважає дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.10.2017 із застосуванням оцінки одного року страхового стажу для обчислення пенсії у розмірі 1%, що дорівнює 0,38000, незаконними, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

Ухвалою суду від 18.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.03.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов (арк. спр. 21-24), в обґрунтування якого останній послався на таке. З 02.01.2017 позивач перебуває на обліку в Рубіжанському ОУПФУ Луганської області та отримує пенсію за віком, як учасник бойових дій, призначену згідно зі статтею 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

31.01.2019 до відповідача надійшов адвокатський запит про перерахунок пенсії позивачу. Листом від 06.02.2019 № 2539/02.2 представник позивача отримав відповідь відповідно до якої відповідач повідомив, що з 01.10.2017 у зв'язку зі внесенням змін до Закону № 1058-ІV проведено перерахунок усіх пенсій, у тому числі і пенсії позивача, із застосуванням індивідуального коефіцієнту страхового стажу у розмірі 1%.

В силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсії призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 грн.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Відповідно до п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2148-VІІІ у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином пенсія призначена позивачу відповідно до Закону № 1058-ІV до набрання чинності Законом № 2148-VІІІ. Відтак, остання підлягає перерахунку з 01.10.2017 з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Також зауважив відповідач, що позивач за призначенням пенсії (іншого виду) відповідно до Закону № 1058-ІV до відповідача не звертався.

Після проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.10.2017 зменшився лише основний розмір пенсії за віком, але сума пенсії з урахуванням доплат та підвищень не змінилася.

В даному випадку мав місце перерахунок раніше призначеної пенсії за нормами того ж закону, за яким і було призначено пенсію позивачу з 02.01.2017, а не призначення іншої пенсії за іншим законом у разі якої мала б застосовуватись величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Посилання позивача на те, що відповідно до ст. 22 Конституції України при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 на виконання прийнятого Закону № 2148-VІІІ допущено звуження змісту та обсягу його конституційних прав щодо збільшення розміру пенсії, є безпідставними, оскільки після перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 не призвело до зменшення суми пенсії, яку позивач отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Крім того, посилаючись на частину другу статті 122 КАС України, відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду 14.02.2019, хоча ставить питання про порушення своїх прав з моменту перерахунку пенсії, а саме - з 01.10.2017. Тобто, на думку відповідача, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Тому відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, безпідставними та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.03.2019 визначено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду в відкритому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив (арк. спр. 89).

Представник позивача просив розглядати справу без його участі (арк. спр. 91).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 88).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірним питанням в даній справі є правомірність дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Як установлено судом, про підстави проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 позивач дізнався з листа Рубіжанського ОУПФУ Луганської області від 06.02.2019 № 2539/02-2 (арк. спр. 10-11), до суду з даним позовом позивач звернувся 14.02.2019, тобто межах шестимісячного строку.

За таких обставин суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.

Судом установлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, перебуває на обліку в Рубіжанському ОУПФУ Луганської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж позивача складає 38 років 11місяців 22 дні (арк. спр. 6-11, 25 зв.).

Пенсію позивачу призначено з 02.01.2017 розпорядженням УПФУ в Кремінському районі Луганської області (після реорганізації Рубіжанське ОУПФУ Луганської області) від 13.01.2017 № 26 на підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 04.01.2017 (арк. спр. 25, 29 зв., 31).

Відповідно до розпорядження УПФУ в Кремінському районі Луганської області від 13.01.2017 № 26 при призначенні пенсії позивачу застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, коефіцієнт стажу позивача з урахуванням кратності 1,3 % склав 0,51188 (арк. спр. 25).

01.10.2017 позивачу здійснено перерахунок пенсії та застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, коефіцієнт стажу позивача з урахуванням кратності 1% склав 0,3800 (арк. спр. 73 зв., 74).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та іншими законами України.

Відповідно до ст. 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (статті 1 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.

Для обчислення розміру пенсії позивача до 01.10.2017 відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV враховано коефіцієнт страхового стажу, який визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%.

Як слідує з матеріалів справи, з урахуванням наведених норм при призначенні пенсії позивачу для обчислення розміру його пенсії враховано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону № 1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

З урахуванням внесених Законом № 2148-VIII змін до ст. 25 Закону № 1058-IV з 01.01.2017 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим ч. 3 ст. 24 цього Закону, - 0,85.

Також Законом № 2148-VІІІ Прикінцеві положення Закону № 1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Таким чином, оскільки пенсія позивачу була призначена у січні 2017 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», тому відповідач правомірно здійснив її перерахунок з 01 жовтня 2017 року відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з Преамбулою Закону № 1058-IV саме цей Закон регулює відносини щодо призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною першою статті 7 Закону № 1058-IV передбачено, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Частиною першою статті 58 Закону № 1058-IV передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій тощо.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону № 1058-IV виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи, до яких відносяться головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах.

Відповідно до частини другої статті 64 Закону № 1058-IV на виконавчу дирекцію Пенсійного фонду покладено обов'язок здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

За змістом вказаних норм органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок призначених пенсій виключно на умовах і у порядку, визначених законом.

Оскільки умови перерахунку пенсій з 01.10.2017, призначених відповідно до Закону № 1058-IV, врегульовано пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, відповідач правомірно застосував при перерахунку пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 та в подальшому із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Як встановлено судом, відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.10.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2148-VIII визначено, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Аналогічні положення містить також пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Відтак, після призначення пенсії позивачу, її розмір до виплати склав 6382,32 грн, після перерахунку з урахуванням Прикінцевих положень Закону № 1058-IV складає 6382,32 грн (арк. спр. 73 зв., 74).

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням більшого показника середньої заробітної плати, як при попередньому перерахунку. Також на виконання пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2148-VIII та пункту 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV розмір пенсії позивача не зменшився. Відтак, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем, а тому посилання позивача на звуження його права є необґрунтованим.

Крім того, суд зазначає, що згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, в Рішенні від 03 червня 2014 року (Заява № 43331/12, справа «Великода В.Н. проти України») Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Відтак, зменшення величини оцінки одного року страхового стажу, визначене законом, не порушує правових позицій Європейського Суду з прав людини.

Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним, відтак, у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними та протиправними дії відповідача щодо зниження позивачеві з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнту страхового стажу з розміру 1,35%, що дорівнює 0,51300 до розміру 1,0%, що дорівнює 0,38000 слід відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% здійснено відповідачем правомірно, розмір пенсії після перерахунку склав 6382,32 грн, тому у суду відсутні законні підстави для зобов'язання відповідача починаючи з 01.10.2017 здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що дорівнює 0,51300. Відтак, в задоволенні позовних вимог в цій частині також слід відмовити.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача звільнено від їх сплати в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун