Рішення № 80982121, 01.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2019 року Справа № 280/794/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

до Центрального управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629)

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати Рішення відповідача від 09.11.2018 №85/2668/05 про відмову позивачу у призначенні пенсії;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із урахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу померлої за її реєстраційним номером платника податків НОМЕР_2, на підставі його заяви від 06.11.2018 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за зверненням до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 та наданням всіх необхідних документів відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 рішенням відповідача було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 у зв'язку із розбіжностями в написанні ім'я та по батькові в поданих документах. Зазначає, оскільки із змісту рішення неможливо було зрозуміти в яких саме документах містяться розбіжності та на яких правових підставах дане рішення прийнято, 18.12.2018 року до відповідача було направлено відповідний адвокатський запит №08/12. У відповідь на цей запит у листі від 22.12.2018 року №21196/02 відповідач повідомив, що позивач 06.11.2018 року звернувся до нього за призначенням пенсії по втраті годувальника на малолітніх дітей, надавши при цьому необхідні документи у відповідності до Порядку подання документів. При розгляді документів, поданих ОСОБА_1, виявлено розбіжність в написанні ім'я та по батькові в індивідуальних відомостях про застраховану особу померлого годувальника, а саме ці дані внесені російською мовою. Позивач вважає прийняте рішення супереч чинному законодавству, ґрунтується на безпідставних мотивах і не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, тому є протиправним та підлягає скасуванню із зобов'язанням призначити позивачу пенсію.

Ухвалою судді від 04.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 01.04.2019.

20.03.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№11140), в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що у листопаді 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 06.11.2018 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на малолітніх дітей. До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1 (далі-Порядок), а саме: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Вказує, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Зазначає, що при розгляді документів, поданих позивачем для призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2, виявлено розбіжності в написанні імені та по-батькові в індивидуальних відомостях про застраховану особу померлого годувальника, а саме, ці дані внесені російською мовою тому, відповідач не може використати вказані індивідуальні відомості про застраховану особу померлого годувальника для призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Пояснює, що комісія відмовила позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника, оскільки у померлого годувальника відсутній необхідний страховий стаж.

Ухвалою суду від 21.03.2019 відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 померла у віці 33 роки, 06.06.2018 року.

На утриманні померлого годувальника перебували малолітні сини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (свідоцтво про народження року серії НОМЕР_6 від 22.11.2007) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, (свідоцтво про народження року серії НОМЕР_5 від 13.11.2012).

ОСОБА_1 згідно до положень Сімейного кодексу України та в інтересах своїх малолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2.

Рішенням від 09.11.2018 № 85/2668/05 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника по причині внесення в індивідуальних відомостях про застраховану особу ім'я та по-батькові померлого годувальника російською мовою.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та у інших випадках, передбачених законом.

Згідно із положеннями абз. 22 ст. 1 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як пенсії розуміють щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім'ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846. Згідно з цим Порядком заяву про призначення пенсії по втраті годувальника подається особою, яка має на таку пенсію право, особисто (або через законного представника) у міське управління ПФУ за місцем проживання (реєстрації). У разі якщо особа, на яку призначається пенсія по втраті годувальника, є неповнолітньою або недієздатною, заява подається батьками або опікунами за місцем їх проживання (реєстрації).

Обов'язковою умовою для призначення пенсій по втраті годувальника за нормами згаданого України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є наявність страхового стажу померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті. Згідно статті 32 Закону кількість необхідного страхового стажу померлого годувальника має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності. Якщо годувальник помер від 32 до 33 року - 5 років.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК -5 у померлого годувальника наявний стаж 5 років, що дає право на призначення пенсії. Проте, підставою для відмови в призначені позивачу пенсії по втраті годувальника стало те, що ім'я та по батькові останнього в індивідуальних відомостях про застраховано особу зазначено на російській мові.

Суд не погоджується із зазначеною підставою та зазначає наступне.

За визначеннями, наведеними у частині першій статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від08.07.2010 року №2464-VI (далі Закон №2464-VI), Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1); застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3); Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Законувести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом (пункт 7); страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10).

Статтею 14-1 Закону№2464-VI визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані: 1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру органам доходів і зборів, фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; 3) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; 4) надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.

Згідно зі статтею 18 Закону№2464-VI, джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад; органів доходів і зборів та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску; інших джерел, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України формує та веде Реєстр застрахованих осіб, що містить відомості про страховий стаж.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості:

умовно-постійна частина картки :унікальний номер електронної облікової картки; прізвище, ім'я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент; дата народження; стать;

частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: ідентифікаційний номер платника, рік, за який внесено відомості; розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць.

Судом встановлено, що на ОСОБА_2 заведена персональна електронна облікова картка. Відповідно до якої містяться відомості, зокрема, ідентифікаційний номер платника - НОМЕР_2, за яким і обліковувалась сплата нею страхових внесків, серія та номер паспорта НОМЕР_3, та прізвище ім'я по батькові на українській мові - ОСОБА_2.

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (надалі - Положення №10-1), відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Пунктами 4 та 5 розділу І "Загальні положення" Положення №10-1 встановлено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб /пункт 4/. Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування /пункт 5/.

Пунктом 1 розділу ІІІ "Створення облікової картки" Положення №10-1 визначено, що з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.

Згідно з пунктом 2 цього розділу облікова картка відкривається у разі: надходження у складі звітності від страхувальника відомостей про застраховану особу, дані про яку відсутні в Реєстрі застрахованих осіб; надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; сплату добровільних внесків особами, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; надходження відомостей від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; в інших випадках, передбачених Законом.

Відповідно до пункту 3 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення №10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 розділу VII «Контроль даних облікових карток» Положення №10-1 з метою забезпечення достовірності, точності персональних даних застрахованих осіб та їх внесення/зміни/уточнення, визначених метою їх обробки, Пенсійний фонд України здійснює комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення контролю та верифікації даних Реєстру застрахованих осіб, моніторингу змін індивідуальних відомостей про застраховану особу.

При внесенні відомостей до Реєстру застрахованих осіб або зміні будь-яких відомостей облікової картки засобами реєстру забезпечується автоматичний контроль нових відомостей з наявними в Реєстрі застрахованих осіб.

Пенсійний фонд України забезпечує збереження інформації про зміни/уточнення відомостей про застраховану особу в обліковій картці.

На думку суду, різне помилкове написання ім'я по батькові померлого годувальника в індивідуальних відомостях про застраховану особу не свідчить про те, що різні особи.

Крім того, суд вважає, що саме пенсійним органом мало бути здійснення контроль написання прізвища ім'я та по батькові померлої ОСОБА_2 та здійснення заходів із внесенням відповідних змін. Також, слід відмітити, що облікова картка застрахованої особи ОСОБА_2 має відомості про страховий стаж без сплати страхових внесків з 2002 року по 2003 рік та страховий стаж з 2005 року, що свідчить про неодноразове надання відомостей до реєстру, при цьому різними страхувальниками, та можливості внесення відповідних змін Пенсійним органом до неї.

Враховуючи, вищезазначені обставини, суд вважає безпідставною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Відтак, рішення №85/2668/05 від 09.11.2018 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а права малолітніх підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із урахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу померлої за її реєстраційним номером платника податків НОМЕР_2, на підставі його заяви від 06.11.2018 року, що відповідає приписам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Скасувати Рішення Центрального управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 09.11.2018 №85/2668/05 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;

Зобов'язати Центральне управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із урахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу померлої за її реєстраційним номером платника податків НОМЕР_2, на підставі його заяви від 06.11.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2019.

Суддя А.В. Сіпака