Рішення № 80981629, 18.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
18.03.2019
Номер справи
160/8947/18
Номер документу
80981629
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Справа № 160/8947/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Техносервісінформ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Техносервісінформ» (далі – ПП «Техносервісінформ», позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0002621402 на суму 6544914,00 грн., №0002651402 на суму 5895630,00 грн., №0002641402 на суму 12815,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ПП «Техносервісінформ» не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки та прийнятими на підставі цього податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх помилковими, такими, що виникли в результаті невірного тлумачення наданих документів та чинного законодавства України. Крім того, визначення порушень без посилання на певні обставини, факти, правочини, дії або документи, з якими такі порушення пов’язані, доводить повну безпідставність висновків про такі порушення, та, крім того, доводить їх необґрунтованість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

25.02.2019 до суду від представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно, оскільки перевіркою встановлено взаємовідносини ПП «Техносервісінформ» з контрагентами постачальниками щодо яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій. У зв’язку з викладеним, представник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області просила відмовити в задоволенні позовної заяви

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовну заяву, з огляду на викладені в ній обставини.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позовної заяви, з огляду на викладені у відзиві обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Техносервісінформ», щодо додержання податкового законодавства за період з 01.04.2016 року по 30.06.2018 року, валютного – за період з 01.04.2016 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 року по 30.06.2018 року.

За результатом перевірки складено акт №63617/04-36-14-02/32608829 від 02.11.2018 року, на підставі якого податковим органом були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

- податкове повідомлення - рішення №0002621402 від 05.02.2019 року, яким на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового Кодексу V застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) та згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 6544914 грн. (в тому числі основний платіж 4 363276 грн., штрафні санкції 2181638 грн.)

- податкове повідомлення - рішення №0002651402 від 05.02.2019 року, яким на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового Кодексу "V застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) та згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств на 5895630 грн. (в тому числі основний платіж 3930420 грн., штрафна санкція 1965210 грн.);

- податкове повідомлення - рішення №0002641402 від 05.02.2019 року, яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового Кодексу України зменшено розмір від’ємного значення податку на додану вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 12815 грн.

Представником відповідача зазначено, що контролюючим органом не встановлено будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям між ПП «Техносервісінформ» та його контрагентами. Порушення містять господарські операцій щодо придбання товарів контрагентами-постачальниками ПП «Техносервісінформ», саме: ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» код ЄДРПОУ 41077038), ТОВ «ОСОБА_5 Інвест» (код ЄДРПОУ 40400257) ТОВ «Укрмет Фінанс» (код ЄДРПОУ 41553372), ТОВ «Продукт Групп» (код ЄДРПОУ 41445134), ТОВ «Неймар» (код ЄДРПОУ 39834100), ТОВ «Сонкей» (код ЄДРПОУ 39282681), ТОВ «Атлант-ЛТД» (код ЄДРПОУ 41553393); ТОВ «Бізнес Шарм» (код ЄДРПОУ 41641699), ТОВ «Наутилтрейд» (код ЄДРПОУ 1782584), ТОВ «Скорпион Груп» (код ЄДРПОУ 41553414), ТОВ «Акцент Лайн» (код ЄДРПОУ 40160266), ТОВ «Селена Фінанс» (код ЄДРПОУ 1578287), ТОВ «Прот ОСОБА_6" (код ЄДРПОУ 40370393), ТОВ «ОСОБА_7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 40153002), ТОВ «Кангерт» (код ЄДРПОУ 41642514) ТОВ «Антаррес-Груп» (код ЄДРПОУ 41449013), ТОВ «Ейдж Консалтинг» (код ЄДРПОУ 41562785), ТОВ «Соллер ЛТД» (код ЄДРПОУ 41550429); ТОВ «Ліф Ейнер» (код ЄДРПОУ 41553110), ТОВ «Айрон Ефейр» (код ЄДРПОУ 1553189), ТОВ «Модерн Компани» (код ЄДРПОУ 41550544), ТОВ «Кйю Консалт"» (код ЄДРПОУ 41553058), ТОВ «Кепітал Фаундейшн» (код ЄДРПОУ 41561556), ТОВ «Хром Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 41572086) ТOB «Лагуна Койл" (код ЄДРПОУ 42018539).

Представником відповідача вказано, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 у справі №201/4522/18 у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України» відносно ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс». Також ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано пояснення гр. ОСОБА_7, яка повідомила про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс».

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даною позовною заявою

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п.75.1ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно із п.86.10ст.86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (852-15), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може зчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що між ПП «Техносервісінформ» (Покупець), та ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» код ЄДРПОУ 41077038), ТОВ «ОСОБА_5 Інвест» (код ЄДРПОУ 40400257) ТОВ «Укрмет Фінанс» (код ЄДРПОУ 41553372), ТОВ «Продукт Групп» (код ЄДРПОУ 41445134), ТОВ «Неймар» (код ЄДРПОУ 39834100), ТОВ «Сонкей» (код ЄДРПОУ 39282681), ТОВ «Атлант-ЛТД» (код ЄДРПОУ 41553393); ТОВ «Бізнес Шарм» (код ЄДРПОУ 41641699), ТОВ «Наутилтрейд» (код ЄДРПОУ 1782584), ТОВ «Скорпион Груп» (код ЄДРПОУ 41553414), ТОВ «Акцент Лайн» (код ЄДРПОУ 40160266), ТОВ «Селена Фінанс» (код ЄДРПОУ 1578287), ТОВ «Прот ОСОБА_6" (код ЄДРПОУ 40370393), ТОВ «ОСОБА_7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 40153002), ТОВ «Кангерт» (код ЄДРПОУ 41642514) ТОВ «Антаррес-Груп» (код ЄДРПОУ 41449013), ТОВ «Ейдж Консалтинг» (код ЄДРПОУ 41562785), ТОВ «Соллер ЛТД» (код ЄДРПОУ 41550429); ТОВ «Ліф Ейнер» (код ЄДРПОУ 41553110), ТОВ «Айрон Ефейр» (код ЄДРПОУ 1553189), ТОВ «Модерн Компани» (код ЄДРПОУ 41550544), ТОВ «Кйю Консалт"» (код ЄДРПОУ 41553058), ТОВ «Кепітал Фаундейшн» (код ЄДРПОУ 41561556), ТОВ «Хром Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 41572086) ТOB «Лагуна Койл" (код ЄДРПОУ 42018539) (Постачальник) було укладено типові договори, відповідно до умов яких, продавець зобов’язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його вартість на умовах цих договорів в строк, в кількості, якості та на умовах даного договору у відповідності з видатковими накладними, які є невід’ємною частиною даних договорів.

На товар, який постачальник повинен передати покупцю, постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок на оплату, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної право суб’єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Таким чином, з метою встановлення ділової мети зазначених вище господарських операцій необхідно з'ясувати дійсний економічний зміст господарської операції, а також проаналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників.

Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Факт укладення правочинів та їх виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами у справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.

Досліджені судом первинні бухгалтерські документи не містять дефектів форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів.

Отже, оглянуті судом первинні документи позивача та його контрагентів відповідають вимогам чинного законодавства України, містять необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також, у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов’язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов’язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і ОСОБА_4 Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

При цьому слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 у справі № К/9991/59145/12.

Як встановлено судом, зобов'язання за договорами, укладеними між позивачем та контрагентами виконувались у повному обсязі, а також доведена і їх реальність, що підтверджується належним чином оформленими документами, що містяться в матеріалах справи.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 по справі №201/4522/18, оскільки судом встановлено, що вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 у справі №201/4522/18 на час розгляду даної справи, скасовано ухвалою Дніпровського апеляційного суду № 201/4522/18 від 13.11.2018 року, підтвердження чого надано представником позивача до матеріалів справи.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 11.01.2017 року, керівником ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» є ОСОБА_8, а засновником підприємства ОСОБА_9, дані відносно ОСОБА_7 та її причетності до вказаного підприємства – відсутні. Виходячи з даних про ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» до пояснень ОСОБА_7 суд ставиться критично, оскільки відсутні підставі вважати вказані пояснення правдивими.

Судом встановлено, що діяльність ПП «ТЕХНОСЕРВІСІНФОРМ» полягає у технічному обслуговуванні та ремонті автотранспортних засобів.

За результатами господарської діяльності, ПП «ТЕХНОСЕРВІСІНФОРМ» придбано у контрагентів запчастини різних найменувань.

Транспортування вказаного товару здійснювалось засобами та за рахунок позивача, за допомогою орендованого автомобіля мерседес бенц АЕ1161ЕК, копію нотаріально посвідченого договору оренди ТЗ, надано до матеріалів справа.

Також матеріалами справи підтверджено, що у ПП «ТЕХНОСЕРВІСІНФОРМ» перебуває в оренді ремонтний бокс, для проведення ремонтних робіт за адресою, м. Дніпро, вул. Березинська 52А, загальною площею 600 м2.

В той же час, до матеріалів справи надано копії бланків обліку придбаних у контрагентів запчастин, та докази їх зберігання на складі позивача. Також документально підтверджено використання саме придбаних у контрагентів позивача запасних частин та їх подальшого встановлення на автомобілі, що ремонтувались на сервісі позивача.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.02.2019 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 прийняті необґрунтовано, тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зважаючи на сукупність викладених обставин та висновків, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 05.02.2019 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 визнанню протиправними та скасуванню.

Також, суд відповідно до вимог статті 139 КАС України, стягує з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Техносервісінформ» (код ЄДРПОУ 32608829) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 20972,00 грн. відповідно до платіжних доручень №1016 від 26.11.2018 та №1225 від 11.02.2019.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 78, 243-246, 250, 255 , 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Техносервісінформ» (Полтавське шосе, 619, м. Дніпро, 49082, код ЄДРПОУ 32608829) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0002621402 на суму 6544914,00 грн., №0002651402 на суму 5895630,00 грн., №0002641402 на суму 12815,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Техносервісінформ» (код ЄДРПОУ 32608829) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 20972,00 грн. відповідно до платіжних доручень №1016 від 26.11.2018 та №1225 від 11.02.2019.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 80981629 ?

Документ № 80981629 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 80981629 ?

Дата ухвалення - 18.03.2019

Яка форма судочинства по судовому документу № 80981629 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 80981629 ?

В Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Попередній документ : 80981625
Наступний документ : 80981631