Рішення № 80978302, 05.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2019 року № 826/4846/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техномет»

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техномет», в якому просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техномет» (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 7, код ЄДР: 30386480) на користь Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527, р/р 25607301234875 в ОПЕРУ ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість в розмірі 47340,13 грн. (сорок сім тисяч триста сорок гривень 13 коп.).

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов’язок відповідача вчасно сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 та № 2, передбачений приписами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі – Закон України № 1058-IV).

З огляду на те, що зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач з огляду на положення п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 18.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Разом з тим, вказана ухвала не була вручена відповідачу під час доставки з незалежних від суду причин. При цьому, така ухвала була надіслана на адресу відповідача, зазначену у ЄДР, а саме: 02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 7,

Відтак, виходячи з положень ч. 11 ст. 126 («у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином»), ч. 4 ст. 124, ч. 1 ст. 127, п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України повідомлення про виклик до суду, яке не вручене у зв’язку з відсутністю особи за місцем реєстрації, вважається врученим належним чином, а відповідач – повідомленими про розгляд справи, у т.ч. з дотриманням строку, встановленого ч. 3 ст. 126 КАС України.

Такий же підхід у застосуванні положень ч. 11 ст. 126 КАС України, застосовано і Верховним Судом (Великою Палатою Верховного Суду) у постанові від 10.04.2018 у справі № 800/482/17 (номер рішення в ЄДРСР 73500801).

При цьому, судом також враховується, що ухвала розміщена в Єдиному державної реєстрі судових рішень.

Виходячи з наведеного, у відповідності до ч. 6 ст. 162 та ч. 2 ст. 175 КАС України суд вирішує даний спір за наявними матеріалами справи.

Однак, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим та на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України справа розглядається на підставі наявних матеріалів.

Ухвалою суду від 15.05.2018 здійснено заміну позивача – Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР: 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техномет» перебуває на обліку у позивача та є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За період з вересня 2017 року по березень 2018 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 47 340,13 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (том 1 а.с. 14-24, 30-37) та картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та відповідним розрахункам (том 1 а.с. 25-28).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як видно з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу вказані розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як форму рішення, де зазначений розрахунок сум, які підлягають відшкодуванню.

Проте, відповідач не вніс до управління Пенсійного фонду України зазначені в розрахунках суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чим порушив пп. 6.7 п. 6 Інструкції № 21-1, відповідно до якого підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, зважаючи на те, що станом на день розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період вересень 2017 року – березень 2018 року у розмірі 47 340,13 грн., яку у встановлений законодавством строк не сплатив, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення вказаної суми у судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техномет» (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 7, код ЄДР: 30386480) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) заборгованість у розмірі 47340,13 грн. (сорок сім тисяч триста сорок гривень 13 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Відповідно до п. 2 ч. 5. ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, визначених п/п. а), б), в), г) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін