Рішення № 80978073, 25.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 березня 2019 р. № 520/10372/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Омельченко А.А.

представника відповідача Єрохіна І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватне підприємство "Юнісвіт" (просп. Московський, буд. 94, к. 307 А,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ40479838) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197) , Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить визнати противоправним та скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 25.09.2018 р. № 928547/40479838; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 14.09.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підприємством подано на реєстрацію податкову накладну, яку зупинено як таку, що відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, та одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після надання, на думку позивача, всіх необхідних пояснень та підтверджуючих первинних документів, відповідач відмовив у проведенні реєстрації вказаної податкової накладної з підстави ненадання платником податку копій документів. Однак, надані документи та пояснення безпідставно не враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що після надходження податкової накладної платника (позивача) до ДФС проведена перевірка відповідності такої податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації відповідно до вимог ПК України. За наслідками зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних такому платнику податку протягом операційного дня в автоматичному режимі була надіслана квитанція про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Після цього позивачем направлено повідомлення щодо подачі документів та пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, яких, на думку відповідача, виявилось недостатньо. За наведених мотивів вважає оскаржуване рішення комісії законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивачем складено податкову накладну № 21 від 14.09.2018 року, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після направлення податкової накладної для реєстрації Підприємством отримано квитанцію № 1 про прийняття податкової накладної № 1 та зупинення її реєстрації з підстав того, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.09.2018 року позивачем на виконання вимог податкового органу, подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено та надано пояснення, що податкова накладна сформована згідно часткової попередньої сплати покупцем 06 та 09 вересня 2018 року, товар отриманий від постачальника ФОП Погорелова 14.09.2018 року та надано відповідний пакет документів.

За результатами розгляду наданих документів, відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.09.2018 року № 928547/40479838.

Фактичною підставою відмови у реєстрації податкової накладної визначено ненадання підприємством первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність, яких передбачена договором та/або законодавством.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів «а», «б» п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10. ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.16 ст.216 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6,7 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).

Згідно з пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку», комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 п.16.1 ст.16 та абзацу першого п.49.2 , п.49.18 ст.49 ПК України ; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами копії документів суд встановив, наступне.

18 липня 2018 року між позивачем та ТОВ "Внешенергокомплект" укладено договір поставки № 018-31, згідно умов якого позивач здійснив поставку робочих колес ПП1-01.11.00-01А ротора DYMX10x12x14 та ПП1-01.11.00А ротора D.Y.M.X 10x12x14 в кількості 8 одиниць на загальну суму 1944000.00 грн. (з урахуванням податку на додану вартість-324000.00 грн.).

Із долучених до матеріалів справи банківських виписок встановлено, що 06.09 та 13.09.2018 року здійснено авансові платежі за комплектуючі частини до ротору насосу по договору 018-31 від 18.07.2018 року на суму 190000.00 грн. (в т.ч ПДВ 31666.67 грн.) та суму 101574.00 грн. ( в т.ч. ПДВ-16929.00 грн.) відповідно.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар за видатковою накладною від 14.09.2018 року № 343 та складено податкову накладну № 21, яку направлено в установлені законом строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна від 14.09.218 року № 21 складена на адресу ТОВ «Внешенергокомплект» виписана на загальну суму 1652426.00 грн., в тому числі ПДВ 275404.33 грн., що не відповідає сумі, яка вказана у видатковій накладній від 14.09.2018 року № 343 (а.с.19).

Кількість вказаного у податковій накладній товару «робочі колеса ПП1-01.11.00-01А ротора D.Y.M.X 10x12x14» - « 2,8» не відповідає кількісному показникові, зазначеному у договорі поставки від 18.07.2018 року № 018-31 та видатковій накладній від 14.09.2018 року № 343.

Пояснень з приводу вказаних розбіжностей представник позивача в судовому засіданні не надав. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що документи подані позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної не свідчать та не підтверджують факт настання події, з якою законодавство пов'язує виписку податкової накладної.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлено 04.04.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.