Рішення № 80977500, 05.04.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

05 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3402/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом:

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; паспорт серії НОМЕР_2, Ленінським ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області 26.06.2007 року; адреса: (реєстрації) АДРЕСА_1, (фактичного місця проживання) АДРЕСА_2)

до відповідача:

Головного управління Національної поліції України Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 40108709, адреса: вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, 25006)

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009)

про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України Кіровоградської області (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (далі - третя особа), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформити всі необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду - 23 липня 2002 року);

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області провести розрахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" статті 12 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду - 23 липня 2002 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, перебував на службі в органах внутрішніх справ, за період роботи здобув стаж у загальному вимірі 24 роки 6 місяців 12 днів (із них: 20 років 00 місяців 05 днів; фактично відпрацьованого пільгового стажу 4 роки 06 місяців 12 днів), вважаючи, що має право на призначення пенсії за вислугою років для осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ відповідно до положення статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» звернувся із відповідними заявами до Головного управління Національної поліції України у Кіровоградській області, натомість, відповідачем відмовлено у її задоволенні. Вважає таку відмову протиправною та просить суд задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду від 14.12.2019 року було відкрито спрощене провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Вказана ухвала сторонам була направлена відповідно до вимоги Кодексу адміністративного судочинства України засобами поштового зв'язку, та отримана сторонами, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с.36-42).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому наголошено на правомірності дій відповідача та вказує, що у ОСОБА_1 відсутнє право на отримання такого виду пенсії та наголошує, що відповідач діяв у межах та спосіб визначений законодавством (а.с.46-50).

Представником третьої особи на виконання процесуальних вимог Кодексу адміністративного судочинства України надано до суду письмові пояснення щодо даного адміністративного позову, в яких наголошено на відмові в задоволенні позовних вимог, так як у позивача на день звільнення відсутній відповідний страховий стаж необхідний для призначення такого виду пенсії.

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд враховує наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 1998 року по 31 серпня 2018 року, що посвідчується копією послужного списку (а.с.51-59).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 31.08.2018 року №403 о/с по особовому складу згідно Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) звільнено майора поліції ОСОБА_1 з посади начальника Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (а.с.60).

В матеріалах справи наявна довідка т. в. о. начальника УКЗ ГУНП в Кіровоградській області на військовозобов'язаного, звільненого з органів (кадрів) МВС, про те, що у період з 25.08.1998 року по 06.11.2015 року перебував в органах (кадрах) МВС України, а в період з 07.11.2015 року по 31.08.2018 року перебував на службі в Національній поліції (а.с.68).

10.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції чинній на час призначення на посаду) (а.с.13-15).

30.10.2018 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про оформлення документів та призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.16-18).

На такі заяви, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області листом від 14.11.2018 року надало позивачу відповідь, за змістом якої, посилаючись на пункти «а», «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосило, що на день звільнення позивача - 21.08.2018 року вислуга років в календарному обчисленні становила 20 років 00 місяців 05 днів, та на день звільнення не досягнуто 45-річного віку та відсутній страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба в органах внутрішніх справ, в тому числі і Національній поліції, можливість оформлення матеріалів для призначення позивачу пенсії за вислугою років відсутня (а.с.19).

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом, за захистом порушеного, на його думку, права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На виконання зазначених конституційних приписів Законом України „Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393) унормовано, зокрема, порядок звернення громадян до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявами або клопотанням та скаргами про їх порушення та встановлено порядок і строки надання відповідей на такі звернення відповідними суб'єктами.

Так, згідно зі статтею 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону №393 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №393 звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною першою статті 18 Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

У свою чергу, відповідно до статті 15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови.

При цьому, стаття 20 Закону №393 зобов'язує вищезазначених суб'єктів розглядати і вирішувати звернення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З метою надання правової оцінки діям відповідача, суд проаналізував зміст заяви (звернення) ОСОБА_1 та дійшов висновку про те, що заявник не вимагав від відповідача безпосередньої оцінки фактів та обставин, викладених у заяві, а наводив такі доводи для аргументації прохання сприяння у вирішенні його питання щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За таких умов відповідь відповідача, відображену у листі 14.11.2018 року №Н-378/01/15-18 (а.с.19), суд вважає належним виконанням вимог Закону України „Про звернення громадян".

Водночас, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Умови призначення пенсій за вислугу років визначені у статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 17 вказаного Закону до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Разом з тим, стаття 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду - 23 липня 2002 року, була такого змісту: «право на пенсію за вислугу років:

а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше;

б) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ».

Отже, виходячи із аналізу вказаних законодавчих приписів, суд зазначає, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено, що пенсія за вислугу років може бути призначати особам при наявності 23 років вислуги (20 років і більше у редакції 2002 року), обчисленої на пільгових умовах, натомість вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 років вислуги, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

На виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України, з метою об'єктивного розгляду справи від відповідача судом було витребувано оригінал розрахунку вислуги років на пенсію майора поліції ОСОБА_1 - начальника Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Так, з вказаного розрахунку, наявного в матеріалах справи, вбачається, що вислуга років для призначення пенсії станом на 31 серпня 2018 року становить 24 роки 06 місяців 17 днів (а.с.106-107).

Відтак, виходячи із вищевказаних чинних законодавчих положень, враховуючи надану під час розгляду справи Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області довідку з розрахунку вислуги років на пенсію позивача, суд приходить до висновку про наявний страховий стаж у ОСОБА_1 для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі абзацу 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління ПФУ від 22.12.2014 року № 28-2, Головне управління Пенсійного Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Разом з тим, за змістом пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 року №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

В свою чергу, Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Відтак, обов'язок скласти, оформити документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 покладається, в даному випадку на Головне управління Національної поліції України в Кіровоградській області.

Так, судом встановлено, що Головним управлінням Національної поліції України в Кіровоградській області відмовлено позивачу у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення всіх необхідних документів для призначення позивачу пільгової пенсії за вислугою років у відповідності до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.19).

Отже, враховуючи вимоги вищенаведеного чинного законодавства, суд приходить до висновку, що Головне управління Національної поліції України в Кіровоградській області протиправно не здійснило зібрання та оформлення документів ОСОБА_1 про здійснення обрахунку, оформлення документів для призначення пільгової пенсії за віком на підставі його розрахунку вислуги років на пенсію.

При розгляді справи «Кечко проти України», Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, з врахуванням наведеного, суд вважає, що для повного захисту порушених прав позивача, необхідно зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області провести розрахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду - 23 липня 2002 року).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, встановлені судом обставини справи і наведені норми чинного законодавства свідчать, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім було відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення на користь позивача.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України, судові витрати ОСОБА_1 у вигляді 704,80 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; паспорт серії НОМЕР_2, Ленінським ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області 26.06.2007 року; адреса: (реєстрації) АДРЕСА_1, (фактичного місця проживання) АДРЕСА_2) до Головного управління Національної поліції України Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 40108709, адреса: вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, 25006), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення всіх необхідних документи для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду - 23 липня 2002 року).

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області провести розрахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду - 23 липня 2002 року).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; паспорт серії НОМЕР_2, Ленінським ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області 26.06.2007 року) судові витрати з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 40108709 у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько