Рішення № 80977496, 04.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/739/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільський район) від 21.09.2018 №205 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру";

- зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2018 року у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати, визначеної довідкою прокуратури Полтавської області від 02.08.2018 №18-411вих.18, без обмеження її максимального розміру, та здійснити відповідні доплати з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалався на те, що раніше призначену йому пенсію за вислугу років відповідно до статті 501 Закону України "Про прокуратуру" належить перерахувати у зв'язку зі змінами в оплаті праці працівників прокуратури. На переконання позивача, відсутність на момент звернення із заявою про проведення перерахунку пенсії чинного порядку, який би урегульовував відповідні відносини, не є підставою для відмови у проведенні такого перерахунку.

Ухвалою суду від 05.03.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

13.03.2019 судом одержано відзив Полтавського ОУПФ на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 34-38/. Звертав увагу на те, що на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України не затверджені умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, у зв'язку з чим у пенсійного органу відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Полтавському ОУПФ, що сторонами не заперечується, а також йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 501 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати за посадою.

02.08.2019 прокуратурою Полтавської області позивачу видана довідка №18-411/вих18 про розмір заробітної плати прокурора відділу станом на 06.09.2017 /а.с. 22/.

18.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського ОУПФ із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки /а.с. 44-46/.

Рішенням Полтавського ОУПФ від 21.09.2018 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії /а.с. 42/. Дане рішення відповідач мотивував посиланням на відсутність чинного порядку проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

Не погодившись з рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

На час призначення позивачу пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 501 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (надалі - Закон №1789-XII).

Відповідно до частини вісімнадцятої вказаної статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до статті 501 Закону №1789-ХІІ, зокрема, частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України згідно з переліком, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" (№1789-ХІІ).

З 15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (надалі - Закон №1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 462, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури передбачені статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Спір у даній справі стосується правомірності рішення відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру заробітної плати працівників прокуратури станом на вересень 2017 року. Так, в силу наведених вище положень частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд враховує, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (18.09.2018) положення статті 501 Закону №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.

Проте, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, названа постанова Кабінету Міністрів України не містить.

На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України не визначені умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати позивачу перерахунок пенсії на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

Положення Закону України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", якими частину вісімнадцяту статті 501 Закону №1789-XII та частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України.

Водночас, Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

А у Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними у пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Окрім того, суд зауважує, що з огляду на неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення спеціальних пенсій на загальних підставах, норма частини вісімнадцятої статті 501 Закону №1789-ХІІ є скасованою в силу приписів пункту 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".

Ураховуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що пенсії, призначені за статтею 501 Закону №1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Суд зауважує, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до компетентного органу. Зважаючи на те, що на момент звернення позивача із заявою про проведення перерахунку пенсії така підстава для його проведення як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не визначена та Кабінетом Міністрів України будь-яких умов для перерахунку не передбачено, відповідач не мав правових підстав для здійснення відповідного перерахунку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у спірних відносинах наведений у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №554/845/17, що враховується судом з огляду на приписи частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних відносин є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що Полтавське ОУПФ, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А відтак, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та не надання відповідачем доказів понесення судових витрат, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, ідентифікаційний код 40383769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко