Рішення № 80977387, 04.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6341/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Круглякової Г.А. (згідно ордеру),

представника відповідача - Збаржевецького О.Л. (за довіреністю),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA125100/2018/000032/1 від 21.09.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA125100/2018/000032/1 від 21.09.2018 року.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» залишено без руху, надано 5-денний термін на усунення недоліків позову та вказано, що недоліки повинні бути усунені шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням ціни позову а також доказів сплати судового збору.

19 грудня 2018 року ухвалою суду продовжено товариству з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» строк для усунення недоліків позовної заяви, надано 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали. Зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3596,86 грн.

Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» (вх.№39150/18), відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу, призначено підготовче судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначає, що Київською митницею ДФС було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA125100/2018/000032/1 від 21.09.2018 року щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ». Позивач вважає вказане рішення протиправним, таким, що підлягає скасуванню. Позивачем будо укладено контракт №9-09UА від 23.08.2018 року. Відповідно до розділу 1 контракту фірма «Nova ETS» LTD продає TOB «ЇВВА САПЛАЙ» товар в кількості і номенклатурі, що вказана в інвойсах. Продавець завчасно пересилає сканкопію інвойса покупцю. У випадку відсутності взаємних зауважень і протиріч, продавець передає підписаний інвойс покупцю. Відповідно до Розділу 5 Контракту продавець відвантажує товари по контракту на умовах DDU-Київ, Україна, згідно міжнародних правил Інкотермс. Після підписання сторонами вказаного контракту продавець поставив покупцю товар на умовах, передбачених контрактом. Покупцем було подано митну декларацію №UA125100/2018/325885, в якій зазначено ціну товару 7860,96 USD, яка встановлена контрактом сторонами. Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за товари «Nova ETS» LTD. Позивачем було отримано протокол обробки №264640, підписаний ОСОБА_3. У вказаному повідомлені було зазначено наступне: «Відповідно до сформованих форм митного контролю системою АСАУР, Вам необхідно: - На підставі ч.5 ст.54 МКУ прошу надати документи, передбачені ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару. Також зазначаю, що ст.53 МКУ передбачає можливість подання будь-яких наявних документів із наведеного переліку в статті кодексу для підтвердження митної вартості товарів». Позивач надав всі необхідні документи, що підтверджують вартість товару, а саме: контракт №9-09UA від 23.08.2018 року; лист №0429-inf від 12.09.2018 року від ТОВ «Експоцентр Одеса» щодо інформації про вартість. Відповідно до вказаного листа ТОВ «Експоцентр Одеса» підтверджує, що рівень цін встановлений контрактом відповідає звичайним встановленим цінам; прайс-лист на товар, що постачається за контрактом; інвойс за контрактом. Проте незважаючи на надані документи позивачем було отримано рішення про коригування митної вартості товарів №UA125100/2018/000032/1 від 21.09.2018 року. Вказаним рішенням було скореговано вартість товару за резервним методом. Ненадання позивачам при декларуванні товару договору (контракту) з третіми особами, пов'язаного з контрактом про поставку товару для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів не може бути підставо для оформлення рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач наголошує, що такий договір чи контракт з третіми особами не є технічним, товарно-супровідним документом або документом, що засвідчує ціну товару, що декларується. Позивач надав лист від третьої особи, яка аргументовано підтвердила об'єктивність та реальність ціни за товар за контрактом та відповідно реальність заявленої митної вартості товару. Вбачається, що в основу рішення відповідач поклав відомості, що містяться в авіаційній накладній №235-76927546. Тобто, відповідач повну ціну авіаційної накладної порівняв з вартістю товару, що декларувався. Відповідачем взагалі не досліджувались подані позивачем документи, зокрема не враховано умов контракту та зокрема умов поставки товару за контрактом. Відповідно до умов контракту поставка здійснюється на умовах DDU UA Kiev. За офіційним тлумаченням торгівельних правил Інкотермс DDU контрактна (інвойсна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного місця призначення. Отже, заявлена позивачем митна вартість у розмірі 7860.9600 дол. США включає в себе вартість доставки та відповідно посилання на авіаційну накладну є недоречним, адже відомості що занесені в авіаційну накладну вміщують в себе відомості про весь товар, що транспортується шляхом авіаперевезення, а не тільки про вантаж позивача. Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене в свою чергу свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

22 січня 2019 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі та призначено підготовче засідання. Клопотання представника відповідача задоволено. Доручено Бориспільському міськрайонному суду Київської області забезпечити проведення підготовчого засідання з розгляду адміністративної справи №420/6341/18.

23 січня 2019 року до суду від відповідача за вх.№2564/19 надійшов відзив на позов (а.с.101-113), у якому зазначає, що 12.09.2018 декларантом позивача товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІМЕКС ПІВДЕНЬ» (далі - декларант) заявлено до митного оформлення за електронною митною декларацією (далі - ЕМД) типу ІМ 40 АА №UA125100/2018/325871 товар 1.: «Частини лічильників електроенергії: 687254-119-02 РСВА for enerdgy meter - 14832 шт. у вигляді друкованих плат з встановленими елементами. Торговельна марка: NOVA ETS. Виробник: ZHONG GAO CHENG SCIENCE PARK CO., LTD. Країна виробництва: CN. Місць - 103 СТ/103». У графі 44 вищевказаної ЕМД, відповідно до Порядку 651, декларантом позивача зазначено перелік документів, які були надані декларантом позивача для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення а саме: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за ЕМД детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що вони не містили об'єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно ч.2 та 3 ст. 53, 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеному в електронному повідомленні, а саме: договір (угода, контракт) із третіми особами пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається договором; копію митної декларації країни відправлення; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Підставою такого витребування стало те, що у поданих до митного контролю документах застосовуючи метод визначення митної вартості за ціною договору, щодо товарів, що імпортуються, було заявлено митну вартість на умовах DDU UA KIEV - 7860,96 дол. США. Але у авіаційній накладній, яка відповідно до Міжнародних правил авіаційних перевезень є договором на перевезення, зазначено вартість перевезення - 99793,10 HKD (12713,32 дол. США), що значно перевищує обчислену декларантом митну вартість». Перелік витребуваних документів сформовано з урахуванням умов поставки товарів та обставин продажу. Однак у строк встановлений п.2. ч.2 ст. 255 МК України, декларантом надані додатково документи (прайс-лист, декларація країни відправлення, лист ТОВ «Експоцентр Одеса» «Информация о цене») не підтверджують об'єктивно та достовірно числові складові заявленої митної вартості, зокрема в наданому від виробника прас-листі зазначено вартість товару без урахування витрат на транспортування. Також, не було надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором. Тому, відсутність договору (угоди, контракту) із третіми особами не на надала можливість перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. Також, не було надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості на підставі поданих декларантом документів відповідно до ч.2 ст.58 МК України, проведено процедуру консультації з декларантом ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» на виконання ч.4 ст. 57 МК України. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МК України від декларанта не надходило. У митниці відсутні звернення ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» щодо проведення письмової консультації. Результати проведеної консультації викладено у гр. 33 прийнятого рішення про коригування митної вартості від 21.09.2018 №UА125100/2018/000032/1. В спірному випадку у митного органу та декларанта була відсутня інформація щодо митного оформлення ідентичних товарів за ціною договору, що не давало змогу застосувати другорядний метод (2а) визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. У Київської митниці ДФС наявна інформація для застосування другорядного методу 2ґ (резервного методу) відповідно до ст. 64 МК України. Розрахунок митної вартості товару: до вартості, зазначеної у прас-листі додано витрати на транспортування згідно з авіаційною вантажною накладною. Тому митну вартість скориговано на вартість перевезення, яка зазначена у авіаційній накладній, наданій декларантом до митного оформлення в якості транспортного документа. Митну вартість по товарам скориговано пропорційно вазі, а саме: товар №1 - 7860,96 USD (вартість згідно прайс-листа) + 12713,32 USD/1957,82 кг. (вартість перевезення) = 10,51 USD/кг. Враховуючи наведене, застосування резервного методу в даному випадку повністю відповідає вимогам чинного законодавства з питань державної митної справи. Рішення про коригування митної вартості товарів повністю відповідає вимогам ст. 55 МК України та Порядку 598, оскільки містить обґрунтування причин, через які заявлена митна вартість не може бути визнана, наявну у митного органу інформацію про рівень митної вартості подібного товару, права декларанта здійснити випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та оскаржити спірне рішення про коригування. Всі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань державної митної справи. Позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про порушення митним органом вимог нормативно-правових актів, в той час, як правомірність дій та вимог митного органу повністю відповідає положенням чинного законодавства та підтверджується відповідними доказами.

Враховуючи викладене відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

31 січня 2019 року до суду від позивача за вх.№3658/19 (а.с.133-136) надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідачем взагалі не враховано умов поставки товарів та обставин продажу, а саме не враховано того факту, що поставка здійснюється за умовами Інкотермс DDU Київ UA. Витрати, що вказані у авіаційній накладній це є витрати виключно на доставку товару до місця призначення, тобто Київ (Україна). Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, у зв'язку з тим, що авіанакладна містить відмінну суму є необґрунтованими. У відзиві відповідач також зазначає: «Однак у строк встановлений п.2. ч2. ст. 255 МК України, декларантом надані додатково документи (прайс-лист, декларація країни відправлення, лист ТОВ «Експоцентр Одеса» «Информация о цене») не підтверджують об'єктивно та достовірно числові складові заявленої митної вартості, зокрема у наданому від виробника прайс-листі зазначено вартість товару без урахування витрат на транспортування». Така позиція відповідача є необґрунтованою та такою, що викладена без врахування умов поставки. Так дійсно прайс-лист містить в собі тільки вартість самого товару, яка і декларувалася, адже авіанакладна є окремим документом, витрати по якій ніс продавець. Тобто посилання контролюючого органу на те, що надані документи не дають змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України не заслуговує уваги.

01 лютого 2019 року до суду від відповідача за вх.№ЕП/824/19 надійшли заперечення (а.с.141-145), у яких зазначає, що позивач у відповіді на відзив зазначив стосовно умови поставки наступне: «DDU DELIVERED DUTY UNPAID». Проте, в п.5 Контракту №9-09UA чітко вказано, що (мовою оригіналу) «продавец отгрузит товары по настоящему Контракту на условиях DDU-Киев Украина, согласно международных правил ИНКОТЕРМС-2010». Але, відповідно до листа Державної митної служби України від 29.12.2010 р. №11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010», «Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів та запроваджено терміни DAT (delivered at terminal (поставка на терміналі)) та DAP (delivered at place (поставка в місці)). Вказаними термінами замінені терміни DAF, DES, DEQ та DDU Інкотермс 2000». Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за ЕМД детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що вони не містили об'єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. У поданих до митного контролю документах застосовуючи метод визначення митної вартості за ціною договору, щодо товарів, що імпортуються, було заявлено митну вартість - 7860,96 дол. США. Але у авіанакладній, яка відповідно до Міжнародних правил авіаційних перевезень є договором на перевезення, зазначено вартість перевезення - 99973,1 НКD (12713,32 дол. США), що значно перевищує обчислену декларантом митну вартість». Тобто, продавець поніс витрати на перевезення більші, ніж вказана ціна в інвойсі за товар. Надані декларантом додатково документи (прайс-лист, декларація країни відправлення, лист ТОВ «Експоцентр Одеса» «Информация о цене») не підтверджують об'єктивно та достовірно числові складові заявленої митної вартості, зокрема в наданому від виробника прас-листі зазначено вартість товару без урахування витрат на транспортування. Також, не було надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором. Тому, відсутність договору (угоди, контракту) із третіми особами не на надала можливість перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. Також, не було надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року відкладено розгляд даної справи та доручено Бориспільському міськрайонному суду Київської області забезпечити проведення підготовчого засідання з розгляду адміністративної справи №420/6341/18 в режимі відеоконференції.

25 лютого 2019 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі, відкладено розгляд даної справи та доручено Бориспільському міськрайонному суду Київської області забезпечити проведення підготовчого засідання з розгляду адміністративної справи №420/6341/18 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15.03.2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/6341/18 до судового розгляду по суті на 28 березня 2019 року на 14:10 год. Доручено Бориспільському міськрайонному суду Київської області забезпечити проведення судового засідання з розгляду адміністративної справи №420/6341/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA125100/2018/000032/1 від 21.09.2018 року в режимі відеоконференції о 14:10 год. на 28.03.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

23 серпня 2018 року між ТОВ «ЇВВА СПАЛАЙ» (покупець) та фірмою NОVA ETS LTD. (продавець) було укладено контракт №9-09UA (а.с.27-29, 120-122).

За умовами контракту продавець продає, а покупець купує товар в кількості та номенклатурі, вказаних в інвойсах. Продавець завчасно направляє скан-копію інвойса покупцеві. У випадку відсутності обопільних зауважень та розбіжностей, продавець передає підписаний інвойс покупцеві. Виробником вантажу є ZHONG GAO CHENG SCIENCE PARK CO. LTD. Відправником вантажу є NOVA ETS LTD. (п.1). Детальний опис та вартість товарів вказується в інвойсах, підписаних та переданих продавцем покупцеві (п.3). Продавець відвантажить товари по даному контракту на умовах DDU-Київ Україна, згідно міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010. По обопільній згоді сторін умови поставки товару можуть змінитись. Відповідні зміни фіксуються в інвойсі, переданому продавцем покупцеві (п.5).

З метою митного оформлення товару декларантом, який діяв від імені ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» на підставі договору №180906 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів від 06.09.2018 року (а.с.33-35, 123-125), а саме ТОВ «ТРІМЕКС ПІВДЕНЬ» для підтвердження митної вартості товару замовника до Київської митниці ДФС була подана електронна митна декларація №UA125100/2018/325885 від 12.09.2018 року (а.с.19-20, 116), де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту № 9-09UA від 23.08.2018 року.

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією №UA125100/2018/325885 декларант надав наступні документи:

1. контракт № 9-09UA від 23.08.2018 року;

2. інвойс №10UA від 06.08.2018 року (а.с.30, 117);

3. авіаційну вантажну накладну BST667 від 07.09.2018 року (а.с.118, 39);

4. авіаційну вантажну накладну №235-76927546 від 07.09.2018 року (а.с.38, 119);

5. прайс-лист (а.с.31,128);

6. лист ТОВ «ЕКСПОЦЕНТР ОДЕСА» від 12.09.2018 року вих.№0429-inf «Інформація про ціну» (а.с.26, 127);

7. інвойс №9UA від 03.08.2018 року;

8. договір №180906 про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів від 06.09.2018 року;

9. інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації;

10. лист ТОВ «ТРІМЕКС-ПІВДЕНЬ» вих.№180915/1 від 19.09.2018 року (а.с.32, 126);

11. копію митної декларації країни відправлення №08/185/F7156 від 06.08.2018 року (а.с.129).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 257 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент складання митної декларації) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Під час здійснення Київською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA125100/2018/325885 від 12.09.2018 року відповідачем було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Київською митницею ДФС було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125100/2018/00273 від 12.09.2018 року (а.с.22-23, 131) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA125100/2018/000032/1 а.с.17-18, 130-131), у зв'язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено: «На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 65, 335 Митного кодексу України (далі - МК України), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 12.09.2018 № UA125100/2018/325871 встановлено, що надані декларантом до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: витрати на транспортування вантажу по міжнародній авіаційній накладній №235-76927546, яка відповідно до Міжнародних правил авіаційних перевезень є договором на перевезення, зазначено вартість перевезення - 99793,10 HKD (12713.32 дол. CША), що значно перевищує обчислену декларантом митну вартість (DDU UA Kiev - 7860,9600 дол. CШA). З метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст.53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Подані декларантом документи (прайс-лист, декларація країни відправлення, лист ТОВ «Експоцентр Одеса» «информация о цене») не містять належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, а лише підтверджують фактурну вартість товару, тому підтвердити заявлену митну вартість за основним методом з урахуванням вимог п. 2, п. 9 ст. 58 МКУ неможливо. Не надано (згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні) договір (угоду,контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором. При цьому надані додатково документи не підтверджують об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість, зокрема у наданому прайс-листі від виробника товару зазначено вартість товару без урахування витрат на транспортування. У зв'язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці Інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару, що є необхідною умовою для використання таких методів. До митного оформлення такої інформації надано не було. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ- резервного методу. Розрахунок митної вартості товару, до вартості, зазначеної у прайс-листі додано витрати на транспортування згідно з авіаційною вантажною накладною (12713.32 USD/2214кг - 5,74 USD/кг). Тому митну вартість скориговано на вартість перевезення, яка зазначена у авіаційній накладній, наданій декларантом до митного оформлення в якості транспортного документа, а саме: товар №1-7860,9600 USD (вартість згідно прайс-листа) + 12713.32 USD /1957,824 кг (вартість перевезення) = 10.51 USD/кг. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МК України, на письмове прохання суб'єкта ЗЕД (лист від 19.09.2018 № 180915/1). Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України».

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125100/2018/000032/1, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного рішення Київської митниці ДФС з наступних підстав.

Суд зазначає, що сторонами надано копії авіаційної вантажної накладної №235-76927546 від 07.09.2018 року.

Так, з вказаної авіаційної накладної вбачається: кількість товарів 103 шт. загальною вагою 2214,0 кг., вартістю 85571,10 HDK (гонконгських доларів), та що здійснено загальну передоплату 99793,10 HDK.

Суд зазначає, що відповідач у оскаржуваному рішенні посилається на те, що вартість перевезення, зазначена у вказаній авіаційній накладній 99793,10 HDK (12713,32 дол. США) значно перевищує обчислену декларантом митну вартість товару 7860,96 дол. США.

При цьому судом визначено, а позивачем не заперечується, що відповідачем застосовано такий курс долару США до гонконгського долара, а саме 1 дол. США = 7,86 HDK (99793,10/12713,32).

Таким чином суд приходить до висновку, що вартість товару, зазначена у авіаційній вантажній накладній №235-76927546 від 07.09.2018 року, а саме 10886,91 дол. США (85571,10 HDK / 7,86) значно відрізняється від вартості товару, задекларованої позивачем у митній декларації №UA125100/2018/325885, а саме 7860,96 доларів США.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на зазначені у контракті №9-09UA від 23.08.2018 року умови перевезення вантажу DDU згідно міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010, оскільки вказані умови DDU (поставка без сплати мита), які передбачені у ІНКОТЕРМС-2000, у ІНКОТЕРМС 2010 було виключено.

Суд зазначає, що інвойс (рахунок-фактура) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Крім того, інвойс (рахунок-фактура) може бути використаний як супровідний документ.

З суті вказаного документа випливає, що інвойс повинен бути сформований разом або після укладання договору щодо купівлі-продажу товару.

Позивачем до суду надано копію інвойсу №10UA від 06 серпня 2018 року, складеного на підставі контракту №9-09UA, в той час як позивачем укладено з контрагентом контракт №9-09UA 23 серпня 2018 року, тобто через 17 днів після формування інвойсу.

Сторонами до суду не надано копії інвойсу №9UA від 03 серпня 2018 року, при цьому на запитання суду представнику позивача чи надані усі документи, що мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи, ним зазначено, що позивачем надано усі докази на підтвердження позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митним органом правомірно та у межах законодавчо наданих йому повноважень з дотриманням митного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA125100/2018/000032/1 від 21.09.2018 року.

Позивачем до суду а також до контролюючого органу не надано достатніх та достовірних доказів на підтвердження заявленої митної вартості товарів. Суд не приймає до уваги лист ТОВ «ЕКСПОЦЕНТ ОДЕСА» №0429-inf від 12.09.2018 року, оскільки інформацію щодо правомочності вказаного суб'єкта здійснювати експертну оцінку вартості товарів до суду не надано.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ЇВВА САПЛАЙ» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA125100/2018/000032/1 від 21.09.2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЇВВА САПЛАЙ» (вул.Середня, буд.10А, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 39546888).

Відповідач - Київська митниця ДФС (Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м.Бориспіль, Київська обл., 08307, код ЄДРПОУ 39470947).

Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко

.