Рішення № 80977245, 05.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2019 р. № 400/380/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 провизнання протиправним та скасування наказу від 07.02.2019 № 248,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 07.02.2019 №248 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що перевірку, призначену зазначеним наказом, призначено за відсутності визначених законодавством підстав, а наказ про її проведення є протиправним. Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Стаття 73 ПК України містить обов'язкові реквізити такого запиту, а також застереження, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

У запиті, направленому відповідачем на адресу позивача, некоректно сформульовані причини направлення запиту, а саме контролюючий орган обмежився посиланням лише на п.73.3 ст.73 ПК України, разом з тим, зазначений пункт Кодексу містить декілька абзаців, які є самостійними підставами для направлення запиту. З яких підстав контролюючим органом було направлено запит у цьому випадку позивачу є незрозумілим.

Крім того, в запиті ГУ ДФС посилається як на підставу для отримання інформації на «здійснення функцій, визначених законом, проведення контролю за правомірністю декларування суми від'ємного значення ПДВ та відсутність інформації щодо подальшої реалізації придбаних товарів». Проте, жоден з абзаців п.73.3 ст.73 ПК України (як і будь-яка інша норма права) не містить таких підстав для надіслання платнику податків запиту про отримання інформації. При цьому, позивач вважає, що відсутність будь-якої інформації у контролюючого органу, не може бути виною платника податків, який подає у встановлені строки всі звітні документи. Таким чином, на думку позивача, запит №3952 не відповідає нормам п.73.3 ст.73, пп.78.1.4, п.78.1 ст.78 ПК України та п.10 Порядку періодичного подання інформації органами державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністру України від 27.12.2010 №1245.

Згідно аналізу норм чинного законодавства та судової практики, орган ДФС має право провести позапланову перевірку на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України за одночасної наявності наступних умов у сукупності: 1) направлення платнику податків запиту, у випадках, встановлених абзацами 7-14 п.73.3 ст.73 ПК України, та оформленого з дотримання вимог Порядку; 2) запит відповідає вимогам ст.78 ПК України, тобто в запиті зазначено в чому полягає недостовірність конкретної податкової декларації; 3) платник податків не надав пояснень та їх документальних підтверджень протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Оскільки, в запиті №3952 не зазначено підстави для його надіслання платнику податків та не зазначено норму права, на підставі якої здійснення таке надіслання, в Запиті №3952 не зазначено, в чому полягає недостовірність податкових декларацій, а позивачем надано у законодавчо встановлений строк витребувану інформацію та її документальне підтвердження в повному обсязі, підстави для проведення позапланової документальної перевірки згідно п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України в зв'язку з ненаданням відповіді на Запит №3952 відсутні.

Позивач звертає увагу, що призначення позапланової документальної перевірки всупереч норм чинного законодавства порушує нормальну роботу позивача, що є наслідком порушення його права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, яке гарантовано ст.42 Конституції України.

Також, позивач послався на позитивну практику на користь платників податків по аналогічним спорам, викладену у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №810/1923/17, від 20.03.2018 по справі №815/6267/15.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, свою позицію виклав у відзиві. На адресу позивача надсилалося два запити: перший від 12.10.2017 №7603 про надання пояснень та підтверджуючих документів з питання наявних розбіжностей щодо отриманого доходу відповідно податкового розрахунку за Ф.1 ДФ за ознакою « 157» за 2016 рік. Платником не надано пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу. Отже, вже після не отримання відповіді на перший запит від 12.10.2017, у контролюючого органу виникли підстави для проведення документальної позапланової перевірки. Другий запит, надіслано на адресу позивача 06.12.2018 №3951 щодо надання пояснень та підтверджуючих документів з питання виникнення від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 листом від 19.12.2018 надано відповідь не у повному обсязі. Платником не надано запитану інформацію про залишки товарно-матеріальних цінностей, за рахунок яких сформовано від'ємне значення, не в повному обсязі надано платіжні документи. Крім того, існує ризик неповного декларування податку на доходи фізичних осіб, оскільки платник у своїй діяльності використовує 7 вантажних автомобілів та працює у нього лише 4 наймані особи.

Відповідач не погоджується з твердженням позивача, що запит ГУ ДФС від 06.12.2018 №3952 не відповідає вимогам п.73.3 ст.73 ПК України. Відповідно до п.73.3. ст.73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків зокрема:

- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Згідно із абз. 2 п.76.1 ст.76 ПК України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Отже, як зазначено у запиті ГУ ДФС у Миколаївській області від 06.12.2018, при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року, встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше ніж 100 тис. гривень, є зокрема, наявність залишків від'ємного значення, яке виникло у попередніх звітних періодах (2017-жовтнеь 2018 за рахунок придбання палива та запчастин в обсягах, що перевищують обсяги наданих послуг.

Отже, твердження позивача про те, що запит не містить інформації про підстави надіслання такого запиту не відповідає дійсності. Також, відповідачем у запиті вказано звітні періоди, щодо яких запитана інформація, що безпосередньо вказує на відповідну звітність платника податку на додану вартість.

Також, відповідач зазначив, що в теперішній час наказ про призначення перевірки, який оскаржує позивач взагалі вичерпав свою дію, оскільки 12.02.2019 позивач допустив ревізорів до перевірки, але відмовився від надання документів. На підставі зазначеного наказу складено акт від 25.02.2019 №254/14-29-13-06/НОМЕР_1.

В судових засіданнях 04.03.2019 та 20.03.2019 представники сторін підтвердили свої позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи.

Представник позивача додатково пояснив, що запит від 12.10.2017 позивач взагалі не отримував, та про його існування дізнався лише з відзиву відповідача по цій справі. Також, представник позивача зауважив, що ФОП ОСОБА_1 не допустив ревізорів до проведення позапланової перевірки, оскільки вважав, що перевірка призначена безпідставно. Той факт, що позивач ознайомився з направленням та наказом, а також поставив свій підпис про ознайомлення, не означає допущення ревізорів до перевірки.

В свою чергу, відповідач наполягав на тому, що оскільки позивач розписався у направленні на перевірку, це означає, що він допустив до її проведення.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 05.04.2019 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 24.12.2012. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; вантажний автомобільний транспорт (основний); консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є 57440, Миколаївська обл., Березанський район, село Яблуня.

12.10.2017 Головне управління ДФС у Миколаївській області направило ФОП ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 запит за №7603, в якому вимагало протягом 10 робочих днів з дня отримання даного запиту надати пояснення ГУ ДФС у Миколаївській області щодо отримання доходу відповідно податкового розрахунку за ф.1 ДФ за ознакою « 157» за 2016 рік.

Зазначений лист не був вручений ФОП ОСОБА_1 та був повернутий з відміткою пошти «за незапитом».

06.12.2018 ГУ ДФС у Миколаївській області направлено на адресу ОСОБА_1 новий запит №3952, в якому зазначено, що за жовтень 2018 року встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень, є зокрема, наявність залишків від'ємного значення, яке виникло у попередніх звітних періодах (2017-жовтнеь 2018 року) за рахунок придбання палива та запчастин в обсягах, що перевищують обсяги наданих послуг.

Також, у запиті зазначено, що у зв'язку зі здійсненням функцій, визначених законом, проведенням контролю за правомірністю декларування суми від'ємного значення ПДВ та відсутністю інформації щодо подальшої реалізації придбаних товарів, ГУ ДФС у Миколаївській області, керуючись п.п.20.1.2, п.п.20.1.3, п.п.20.1.6, п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 Кодексу, просить надати пояснення та їх документальне підтвердження за період 2017 рік-жовтень 2018 року стосовно: придбання оборотних засобів в обсягах, що перевищують обсяги наданих послуг; укладених договорів з постачальниками на придбання робіт (послуг) ТМЦ; актів виконаних робіт (послуг); руху та залишків товарно-матеріальних цінностей та основних фондів; документів (банківські виписки, платіжні доручення та ін.), що підтверджують сплату грошових коштів постачальникам за вчиненими правочинами, стан розрахунків на кінець періоду; інформацію щодо наявності власних та/або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень, договори оренди складських та офісних приміщень, інформацію щодо наявності власних трудових ресурсів; умови зберігання (наявність власних або орендованих складських приміщень) та транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів) товарно-матеріальних цінностей; наявність відповідних виробничих потужностей, матеріальних і фінансових ресурсів, наявність необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями для здійснення виробництва (надання послуг, виконання робіт) тощо.

19.12.2018 ФОП ОСОБА_1 надіслав ґрунтовну відповідь на зазначений запит та надав копії документів, що запитувалися.

06.02.2019 начальник управління податків і зборів з фізичних осіб, подає доповідну записку начальнику ГУ ДФС у Миколаївській області, в якій інформує про ненадання ФОП ОСОБА_1 відповіді на інформаційний запит від 12.10.2017. Також ненадання інформацію на запит від 06.12.2018 в частині залишків про товарно-матеріальних запаси, не в повному обсязі надано платіжні документи. Також у доповідної записці зазначається, що існує ризик неповного декларування податку на доходи фізичних осіб, оскільки платник у своєї діяльності використовує 7 вантажних автомобілів та працює у нього лише 4 наймані особи.

07.02.2019 начальником ГУ ДФС видано наказ №248 «Про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1». В якості підстав проведення перевірки, в наказі зазначено посилання на п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, ч.1 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1., ст.78 розділу ІІ Податкового кодексу України.

12.02.2019 ревізор-інспектор ГУ ДФС Синєгубко Н.В. вийшла на документальну позапланову перевірку, та ознайомила ФОП ОСОБА_1 з наказом про її призначення та направленням на перевірку.

ФОП ОСОБА_1 розписався у направленні та наказу про призначення перевірки, але до її проведенні не допустив, вважаючи її призначення безпідставним.

ГУ ДФС у Миколаївській області розцінило такі дії платника податків допуском до перевірки, але відмовою надати первинні документи.

25.02.2019 ревізор-інспектором було складено Акт №254/14-29-13-06/НОМЕР_1 за результатами позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1

Відповідно до п.73.3. Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.9, 10 Порядку Органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З приводу запиту №7603 від 12.10.2017, то суд приходить до висновку, що зазначений документ не може бути підставою для призначення податкової перевірки, оскільки, по-перше, з моменту не отримання відповіді на зазначений запит контролюючим органом до видання наказу про призначення перевірки пройшло більше року. Податковий кодекс України не визначає строк, протягом якого контролюючий орган має право призначати позапланову перевірку, у разі ненадання платником податків відповіді на запит, але у цьому випадку необхідно керуватися принципами розумності та юридичної визначеності. За таких обставин, призначення позапланової перевірки, як повноважний захід реагування на неправомірну поведінку платника податків, повинен відбуватися відразу після такої поведінки, а не відкладатися на не визначений час. Платник податків не може перебувати під тягарем невизначеної у часі можливості контролюючого органу призначати стосовно нього позапланову перевірку з підстав, які виникли у віддаленому минулому. По-друге, відповідно до ст.73 ПК України, запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. А відповідно до ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків. Але, що стосується запиту від №7603 від 12.10.2017, він направлявся не за податковою адресою позивача (57440, Миколаївська обл., Березанський район, село Яблуня), а за іншою адресою, яка відсутня у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (АДРЕСА_2). Тому неможливість пошти вручити запит позивачу у цьому випадку, не може вважатися належним чином повідомленням відповідно до ст.42 ПК України.

Що стосується запиту №3952 від 06.12.2018, то суд, перевіряючи його на відповідність вимогам ст.73 Кодексу, п.10 Порядку, вбачає, що він підписаний повноважним керівником контролюючого органу, містить печатку контролюючого органу, та перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати.

Разом з тим, є незрозумілими підстави надсилання зазначеного запиту, які є необхідним реквізитом відповідно до пп.1 п.73.3 ст.73 Кодексу.

В самому запиті відповідача є посилання лише на п.73.3 ст.73 Кодексу, але відсутнє посилання на конкретні підпункти п.73.3 ст.73 в яких вказано безпосередньо підстави призначення перевірки.

Щодо фактичних підстав то в запиті підстава згадується у такому формулюванні: при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 р. встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень, є наявність залишків від'ємного значення, яке виникло у попередніх звітних періодах за рахунок придбання палива та запчастин в обсягах, що перевищують обсяги наданих послуг; контроль за правомірністю декларування суми від'ємного значення ПДВ та відсутністю інформацію щодо подальшої реалізації придбаних товарів.

В своєму відзиві на позовну заяву, відповідачем в якості правових підстав направлення запиту зазначаються пп.1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; та 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Суд не може прийняти таке пояснення відповідача щодо підстав направлення запиту на інформацію.

В фактичних обставинах, викладених в запиті, взагалі не йдеться про будь-які виявленні факти, що свідчать про правопорушення, або недостовірність даних у деклараціях. Та обставина, що платник податків придбавав паливо та запчастини в обсягах більше наданих послуг, жодним чином не є податковим правопорушенням. Відсутність у податкового органу відповідної інформації, також не є правопорушенням з боку платника податків.

Оскільки, в запиті згадується про камеральну перевірку податкової декларації за жовтень 2018 року, то можливо прийти до висновку, що камеральної перевіркою встановлено якесь правопорушення. Але, в запиті відсутня інформація, що актом камеральної перевірки виявлено будь-яке правопорушення. Не надано таких відомостей про виявленні правопорушення під час проведення камеральної перевірки і під час судового розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст.73 Кодексу, п.10 Порядку, у запиті №3952 від 06.12.2018 відсутні підстави його направлення, а під час судового засіданні відповідач не довів, що в нього взагалі були такі для направлення інформаційного запиту.

У будь-якому разі, ФОП ОСОБА_1 не відмовив контролюючому органу у наданні пояснень та документів на інформаційний запит №3952 від 06.12.2018, а задовольнив його, направивши 19.12.2018 відповідні пояснення та копії первинних документів.

У наказі про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №248 від 07.02.2019 та доповідній записці про необхідність її призначення, зазначається про підстави, передбачені пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Кодексу.

Відповідно до пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В обох підставах законодавець пов'язує право контролюючого органу на призначення позапланової перевірки лише з ненаданням платником податків пояснення та їх документальних підтверджень на відповідний запит контролюючого органу.

Але, ФОП ОСОБА_1 надав як пояснення, так і їх документальне підтвердження, що виключає право контролюючого органу на призначення перевірки.

Щодо того, що, на думку контролюючого органу, платником податків були надані підтверджуючи документи не у повному обсязі, то суд виходить з того, що, по-перше, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України надає право на призначення позапланової перевірки лише у разі ненадання пояснень та підтверджуючих документів, а не ненадання їх у повному обсязі. По-друге, формулювання переліку інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати у запиті №3952 від 06.12.2018 є настільки загальним та абстрактним, що дозволяє будь-яку надану відповідь тлумачити як надану не повно. З урахуванням відсутності у запиті визначення конкретних документів, яких необхідно було надати, контролюючий орган позбавлений можливості стверджувати, що саме яких конкретних документів не було надано. Відповідь надана платником податків саме у такій формі, як його запитував контролюючий орган.

Таким чином, у цьому випадку не було факту ненадання пояснень та підтверджуючих документів з боку платника податків на запит контролюючого органу, а за таких обставин і не було підстав для призначення позапланової перевірки.

Щодо вичерпаності наказу №248 від 07.02.2019 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з тим, що відповідачем вже проведено перевірку та складено Акт №254/14-29-13-06/НОМЕР_1 від 25.02.2019, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.5 КАС Україна кожан особа має право в порядку встановленому Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням діє чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушенні її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до 17.1.7. ст.17 ПК України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Таким чином, згідно наведених норм податкового законодавства та Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення, і не ставиться в залежність від наслідків його реалізації.

Позов задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 07.02.2019 №248 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1921,00 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.02.2019 №248 "про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн.).

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко