Рішення № 80976984, 01.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2019 року Справа № 280/845/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Гагаріна, буд. 2-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 41248629)

про визнання дій протиправними та зобов'язання чинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати дії відповідача в частині припинення виплати пенсії позивачу протиправними.

зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по пенсії позивачу за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 в сумі сумі 7423 грн. 88 коп. та здійснити компенсацію втрати частини доходів позивачу, з 29 грудня 2017 року по місяць виплати заборгованості, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

допустити негайне стягнення в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що має статус внутрішньо переміщеної особи. Вказує, що відповідачем з 29.12.2017 по 31.07.2018 в сумі 7423 грн. 88 коп. не було виплачено позивачу пенсію. Зазначає, що з приводу невиплати вказаної суми пенсії неодноразово звертався до відповідача як усно так і письмово. Вказує, що з листа відповідача від 29.11.2018 № 763/М-9 йому стало відомо про те, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2018 року по справі № 331/987/18 проведено перерахунок страхового стажу, а саме зараховано період навчання в Донецькому індустріальному технікумі. В липні 2018 року на виконання рішення суду Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 по справі № 808/476/18 проведено перерахунок розміру пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за 60 місяців та на серпень місяць нараховано пенсію в розмірі 3153,02 грн., та доплату по перерахунку за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 в сумі 7423 грн. 88 коп. Також, в листі відповідач зазначає, що через не прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати, сума доплати пенсії, яка нарахована за рішенням суду за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 в сумі 7423 грн. 88 коп. обліковується на рахунку Пенсійного фонду України. Позивач вважаю дії відповідача щодо припинення виплати пенсії та невиплати заборгованості за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 протиправними у звязку з чим звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 04.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/845/19. Призначено судове засідання на 01.04.2019 року з викликом сторін.

20.03.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№11143), в якому просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог виходячи з того, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 29.12.2017 та отримує пенсію за віком за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 за №1706- VII. Пенсію позивач отримує щомісяця. Починаючи з моменту призначення пенсії відповідач не припиняв виплату пенсії позивачу, що підтверджується довідкою про розмір пенсії. Тому вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача в частині припинення виплати пенси позивачу є безпідставними та задоволенню не підлягають. У липні 2018 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 № 808/476/18 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки про заробітну плату позивача за період роботи в управлінні „Донецкмашснабсбыт". Доплата по перерахунку за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 склала 7423,88 грн. Пунктом 15 Постанови КМУ від 25.04.2018 № 335 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365" суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. До теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не прийнято вказаного порядку. Вказує, оскільки на теперішній час Кабінетом Міністрів України не прийнято окремого порядку виплати, сума доплати пенсії, яка нарахована за рішенням суду за минулий період в розмірі 7423,88 грн. обліковується на рахунку Пенсійного фонду України. Зазначає, що громадянам компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, тобто відповідно до чинного законодавства компенсація можлива лише за період з часу нарахування до фактичної виплати заборгованості, оскільки позивачу суму пенсії після перерахунку за рішенням суду нараховано, але не виплачено, то відповідно правових підстав на компенсацію втрати частини грошових доходів у нього немає. Пенсію позивач отримує щомісяця. Починаючи з моменту призначення пенсії відповідач не припиняв виплату пенсії позивачу.

Відповідно до положень ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведеного, суд розглядає справу за наявними документами, без участі сторін, в порядку письмового провадження.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що підтверджується наданим до матеріалів справи пенсійним посвідченням серії ААІ №732462 від 17.01.2018.

Відповідно до довідки №4788 від 12.01.2017 був взятий на облік в Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району як внутрішньо переміщена особа.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року по справі №808/476/18 позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задоволено у повному обсязі. Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в зарахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 страхового стажу періодів роботи з 09.02.1989 по 02.02.1997 в Управлінні "Донецкмашснабсбыт", яке у подальшому перейменовано в 1989 році в Управління "Донецкмашоптторг", в 1992 році в ТСФ Орендне підприємство "Донецкмашоптторг", в 1993 році в Колективне підприємство "Донмашоборудование", в 1994 році в Закрите акціонерне товариство "Донмашоборудование", в 2011 році в Приватне акціонерне товариство "ДОНМАШОБОРУДОВАНИЕ". Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя переглянути призначену ОСОБА_1 пенсію за віком з зарахуванням страхового стажу періодів роботи з 09.02.1989 по 02.02.1997 в Управлінні "Донецкмашснабсбыт", яке у подальшому перейменовано в 1989 році в Управління "Донецкмашоптторг", в 1992 році в ТСФ Орендне підприємство "Донецкмашоптторг", в 1993 році в Колективне підприємство "Донмашоборудование", в 1994 році в Закрите акціонерне товариство "Донмашоборудование", в 2011 році в Приватне акціонерне товариство "ДОНМАШОБОРУДОВАНИЕ" та заробітної плати з 29.12.2017.

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року по справі №808/476/18 проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки про заробітну плату позивача за період роботи в управлінні "Донецкмашснабсбыт". Доплата по перерахунку за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 складає 7423,88 грн.

Як зазначено в позовній заяві пенсію за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 відповідач позивачу не виплатив.

За зверненням позивача до відповідача стосовно пенсійної виплати за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 отримав відповідь, в якій позивача повідомлено про те, що в липні 2018 року на виконання рішення від 07.03.2018 по справі №808/476/18 проведено перерахунок розміру пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за 60 місяців та на серпень місяць нараховано пенсію в розмірі 3153,02 грн. та доплату по перерахунку за період з 29.12.2017 по 31.07.2018, сума якої склала 7423,88 грн. Відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 365 зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 335 встановлено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Оскільки на теперішній час Кабінетом Міністрів України не прийнято окремого порядку виплати, сума доплати пенсії, яка нарахована за рішенням суду за минулий період в розмірі 7423,88 грн. обліковується на рахунку Пенсійного фонду України.

Позивач не погодившись з зазначеними діями відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Щодо позовної вимоги про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, позивачу пенсію нараховано, кошти виплачуються з моменту її призначення. Тому, суд не визнає протиправною бездіяльність відповідача в частині припинення виплати пенсії позивачу, оскільки дана вимоги є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 в сумі 7423 грн. 88 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7 Закону визначає, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року за №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296). Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (у подальшому Порядок №365), який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 Порядку №365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Згідно з пунктом 15 Порядку №365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, вбачається, що відповідачем здійснено на виконання рішення суду перерахунок пенсії з 29.12.2017 по 31.07.2018, згідно якого сума доплати по пенсії складає 7423,88 грн. та яка не виплачена у зв'язку з відсутністю відповідного порядку Кабінету Міністрів України.

Однак, суд не може погодитись із вищенаведеними діями відповідача з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.1 ст.7 даного Закону, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Пунктом 9 ч.1 ст.16 цього ж Закону передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти до висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, відмовляючи позивачу у виплаті доплати по перерахунку за рішенням суду пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З урахуванням викладеного, для відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії, відповідача слід зобов`язати здійснити позивачу виплату нарахованої за рішенням суду пенсії за вказаний вище період.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1, з 29 грудня 2017 року по місяць виплати заборгованості, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 цього ж Закону встановлює, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

За змістом п. 2, 3 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17).

Тобто, первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Вина відповідача у невиплаті позивачу доплати по перерахунку пенсії за рішенням суду з 29.12.2017 була встановлена в ході розгляду справи, факт невиплати позивачу доплати по перерахунку пенсії за рішенням суду не заперечувався і відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати до суду у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2019 позивачеві відстрочено сплату судового збору у розмірі 2305,20 грн. до ухвалення судового рішення по справі.

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2305,20 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Гагаріна, буд. 2-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання дій протиправними та зобов'язання чинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з 29.12.2017 по 31.07.2018 року в сумі 7423 грн. 88 коп.

Здійснити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, з 29 грудня2017 року по місяць виплати заборгованості, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Звернути постанову суду до негайного виконання в межах суми стягнень за один місяць.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Гагаріна, буд. 2-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 41248629) судовий збір у розмірі 2305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 20 коп. на користь Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2019.

Суддя А.В. Сіпака