Ухвала суду № 80976980, 04.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/579/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2 (ордер від 11.02.2019 серії АА № 055793),

представника відповідача Придатка С.В. (довіреність від 03.04.2019 № 000193),

розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Пшика Михайла Володимировича про визнання незаконними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 11 лютого 2019 року надійшов адміністративний позов надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Пшика Михайла Володимировича (далі - відповідач, начальник ГУДСНС України у Луганській області), в якому позивачем заявлено вимоги про визнання незаконними та скасування пункту 8 наказу від 07.08.2018 № 217, пункту 2 наказу від 21.08.2018 № 229 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани.

Ухвалою суду від 14 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу, зокрема, подати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами (т. 1 арк. спр. 172-174).

На виконання вимог ухвали суду позивачем 27 лютого 2019 року за вх. № 10776/2019, зокрема, подано клопотання про поновлення строку звернення до суду (т. 2 арк. спр. 16-18), в обґрунтування якого зазначено, що строк звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин, оскільки позивач скористатися досудовим порядком вирішення спору та подав:

начальнику ГУДСНС України у Луганській області рапорт від 15.08.2018, на який відповіді та рішення не отримав;

начальнику ГУДСНС України у Луганській області рапорт від 21.08.2018 № 01/01-1403, на який відповіді та рішення не отримав;

голові ДСНС України скаргу від 18.09.2018, на яку отримав лист від 04.10.2018 № 03-15178/283, який надійшов до Лисичанського міського управління 09.10.2018 за вх. № 518. Проте, лист отриманий тільки 29.10.2018, оскільки позивач перебував у відпустці, а з 02.11.2018 по 24.11.2018 знаходився на лікарняному;

до військової прокуратури Луганського гарнізону заяву про кримінальне правопорушення, на яку відповіді та рішення не отримав;

Президенту України скаргу від 06.11.2018, на яку отримав лист від 13.11.2018 № 22/055506-12 про направлення скарги до МВС України, та лист МВС України від 15.11.2018 № Т-10564, що розгляд скарги доручено ДСНС України, лист ДСНС України від 04.12.2018 № 04-18390/283 з відмовою у задоволенні скарги та роз'ясненням права звернення до суду.

Крім того, вказано, що у період з 22.08.2018 по 31.10.2018 позивач перебував у відпустці, з 02.11.2018 по 24.11.2018 - на лікарняному, з 18.12.2018 по 30.12.2018 - на лікарняному, з 04.02.2019 по 16.02.2019 - на лікарняному.

Також, позивачем зазначено, що з 26.11.2018 по 26.12.2018 був введений військовий стан, у зв'язку з чим наказом ГУДСНС України у Луганській області від 26.11.2018 № 434-НО та наказом Лисичанського міського управління ГУДСНС України у Луганській області введений посилений режим несення гарнізонної служби до окремого розпорядження, діє дотепер.

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі від 01 березня 2019 року клопотання про поновлення строку звернення до суду залишено для розгляду у підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні позивач та його представник підтримали заявлене клопотання.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував.

Також представником відповідача через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду 26 березня 2019 року за вх. №. 15980/2019 подано клопотання про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду (т. 2 арк. спр. 203-206), в обґрунтування якого зазначено, що моментом коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів є момент ознайомлення його з наказом (доведення до відома наказу) ГУДСНС України у Луганській області від 21.08.2018 № 229, що відбулося 21.08.2018. Так, 21.08.2018 начальником Лисичанського міського управління ГУДСНС України у Луганській області складено комісійний акт щодо відмови позивача від ознайомлення з наказом від 21.08.2018 № 229. Тобто, позивачу про порушення його прав стало відомо ще 21.08.2018, а місячний строк звернення до суду сплинув 22.09.2018.

Факт обізнаності позивача з наказом від 21.08.2018 № 229 та від 07.08.2018 № 217 станом на 21.08.2018 підтверджений позовною заявою, заявою про усунення недоліків та матеріалами, на які посилається позивач, згідно з якими позивач намагався оскаржити накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Представник відповідача також зауважує, що у період з 22.08.2018 по 11.02.2019 (день звернення до суду з позовом) позивач перебував у щорічній основній відпустці та додатковій відпустці як учасник бойових дій загальною тривалістю 60 календарних днів. Тобто, жодних причин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду з адміністративним позовом взагалі відсутні.

У свою чергу, посилений варіант несення служби не передбачав цілодобового перебування на службі та не створював жодних перешкод для звернення до суду з відповідним позовом.

У зв'язку з викладеним представник відповідача вважає підстави пропуску строку на подання позову, вказані позивачем у позовній заяві, неповажними, а позовну заяву такою, що слід залишити без розгляду.

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду.

Позивач та його представник проти задоволення клопотання заперечували.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 122 КАС України встановлено строк звернення до адміністративного суду, а саме:

- позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);

- якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта);

- для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята).

Відповідно до статті 93 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI, особа рядового або начальницького складу має право оскаржити накладене на неї дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його накладення старшому за підпорядкованістю начальнику або до суду.

З вищевикладеного слідує, що за загальним правилом для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу встановлений місячний строк. При цьому, у разі, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту, затвердженим Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI, передбачена можливість досудового порядку вирішення спору шляхом оскарження накладеного дисциплінарного стягнення старшому за підпорядкованістю начальнику протягом місяця з дня накладення стягнення.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з пунктом 8 наказу начальника ГУДСНС України у Луганській області від 07 серпня 2018 року № 217 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання завдань і функцій та нездійснення контролю за діями підлеглих, що призвело до порушення ними вимог Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 № 2030, Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших поді, пов'язаних з пожежами, затвердженого наказом МВС від 24.07.2017 № 621, зареєстрованим у Мінюсті 14.08.2017 за № 998/30866, наказу Лисичанського міського управління ГУДСНС України у Луганській області від 11.04.2018 № 15 «Про внесення змін», невиконання пункту 2.21 посадової інструкції, яка затверджена начальником Головного управління, полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1, заступник начальника управління - начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУДСНС України у Луганській області, заслуговує на накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани, але враховуючи його перебування на лікарняному, вирішити питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності після виходу з лікарняного та розглянути на атестаційній комісії ГУДСНС України у Луганській області доцільність його подальшого перебування в займаній посаді (т. 2 арк. спр. 22 зв.-24).

Відповідно до пункту 2 наказу начальника ГУДСНС України у Луганській області від 21 серпня 2018 року № 229 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани на ОСОБА_1, заступник начальника управління - начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУДСНС України у Луганській області (т. 2 арк. спр. 25).

Не погодившись з наказами начальника ГУДСНС України у Луганській області від 07 серпня 2018 року № 217 та від 21 серпня 2018 року № 229, позивач подав скаргу від 18 вересня 2018 року до голови ДСНС України (т. 2 арк. спр. 116-128).

Листом ДСНС України від 04 жовтня 2018 року № 03-15178/283 повідомлено позивача, що під час перевірки викладених у зверненні відомостей ДСНС вивчено матеріали службового розслідування, за результатами якого не виявлено порушень у діях посадових осіб, які проводили службове розслідування. Інформовано, що за захистом своїх прав позивач має право звернутися до суду (т. 2 арк. спр. 115).

Цей лист отриманий позивачем 29 жовтня 2018 року, що підтверджено підписом про отримання у журналі реєстрації вхідних документів Лисичанського управління ГУДСНС України у Луганській області (т. 2 арк. спр. 59-60).

З вищевикладеного, судом встановлено, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, можливість якого передбачена статтею 93 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI.

Відповідно, за правилами, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України, позивач мав звернутися до суду протягом трьох місяців з дня отримання листа ДСНС України від 04 жовтня 2018 року № 03-15178/283, тобто, до 29 січня 2019 року включно.

Натомість позивач звернувся до суду тільки 11 лютого 2019 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з тим, під час визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд враховує, що за змістом наведених вище процесуальних норм (стаття 122 КАС України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи звернутися за захистом таких прав до суду.

Кодекс адміністративного судочинства України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд враховує, що після отримання листа ДСНС України від 04 жовтня 2018 року № 03-15178/283 позивач перебував на лікарняному, зокрема, з 02 листопада 2018 року по 23 листопада 2018 року, що підтверджено витягами з наказів від 05.11.2018 № 248 та від 26.11.2018 № 257 (т. 2 арк. спр. 214, 215), з 18 грудня 2018 року по 29 грудня 2018 року, що підтверджено витягами з наказів від 26.12.2018 № 272 та від 02.01.2019 № 1 (т. 2 арк. спр. 216, 2017), з 04 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року, що підтверджено витягами з наказів від 04.02.2019 № 12 та від 18.02.2019 № 5 (т. 2 арк. спр. 218, 2019).

Суд вважає поважною таку причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, як перебування позивача на лікарняному.

Інші причини, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, такі, як подання рапортів начальнику Лисичанського управління ГУДСНС України у Луганській області, начальнику ГУДСНС України у Луганській області, заяв про злочин, скарг Президенту України, суд не вважає поважними, оскільки чинним законодавством не визначена можливість досудового врегулювання спору про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності у такий спосіб.

Також, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В даному випадку, зважаючи на незначний термін пропуску позивачем строку звернення до суду, а також на наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд з метою запобігання порушенню права позивача на судовий захист вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду.

Оскільки задоволення заяви позивача повністю виключає можливість задоволення клопотання представника відповідача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ГУДСНС України у Луганській області про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 241, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Пшика Михайла Володимировича про визнання незаконними та скасування наказів.

У задоволенні клопотання представника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Пшика Михайла Володимировича про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу, що не може бути оскаржена окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повна ухвала суду складена 05 квітня 2019 року.

СуддяК.О. Пляшкова