Рішення № 80976387, 02.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 р. Справа№200/2419/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 14 листопада 2018 року № 477, зобов'язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій стосовно відмови у призначенні пенсії за віком, скасування рішення від 14 листопада 2018 року № 477 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 25.11.1992 року по 13.10.1994 року, період роботи на шахті «Нова» з 14.10.1992 року по 22.11.1992 року та період роботи на шахті «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року і призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 09 листопада 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.11.2018р. з доданими документами.

Зазначає, що до пільгового стажу не враховано період проходження строкової військової служби, оскільки не виконано вимоги абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також не враховані період роботи на шахті «Нова» з 14.10.1992 року по 22.11.1992 року через відсутність первинних документів, що підтверджують пільговий характер роботи, а саме: відомостей про виходи, спусків та виїздів у шахту та не врахований період роботи на шахті «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, так як згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу через несплату страхових внесків.

Таким чином, пільговий стаж ОСОБА_1 на думку відповідача складає 22 роки 10 місяців 15 днів. З зазначених підстав позивачеві рішенням від 14 листопада 2018 року № 477 відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ст. 114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 02 квітня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Відповідачем надано письмовий відзив від 02.04.2019 року (а.с. 36-40). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 09.11.2018 року позивач звернувся в управління з заявою № 3221 про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби, зазначає, що цей період має бути зарахований, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до наданих документів до пільгового стажу не зараховано період проходження строкової військової служби з 25.11.1992 по 13.10.1994, оскільки на момент призову позивач був звільнений з посади електрослюсаря підземного 22.11.1992 року.

Зазначає, що позивача було призвано на строкову військову службу не з посади, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Стосовно неврахування до пільгового стажу періоду роботи на шахті «Нова» з 14.10.1992 року по 22.11.1992 року зазначає, що цей період не врахований через відсутність первинних документів, що підтверджують пільговий характер роботи, а саме: відомостей про виходи, спусків та виїздів у шахту.

Зазначає, що згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників за встановленою формою згідно додатку 5 до Порядку.

Щодо неврахування періоду роботи на шахті «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року зазначає, що за даними персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу інформація стосовно позивача про сплату страхових внесків відсутня за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року.

За таких обставин позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 25 років в підземних умовах.

З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_2 (а.с. 7). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7 зв.бік).

Судом встановлено, що 09 листопада 2018 позивач звернувся до відповідача із заявою № 3221 про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч. 3 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 43-44).

Рішенням відповідача № 477 від 14 листопада 2018 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з недостатністю пільгового стажу в підземних умовах - 25 років (а.с. 9-10).

Відповідно до вказаного рішення, відповідачем не враховано період проходження строкової служби з 25.11.1992 по 13.10.1994, оскільки на момент призову позивач був звільнений з посади електрослюсаря підземного 22.11.1992 року.

Також не враховані період роботи на шахті «Нова» з 14.10.1992 року по 22.11.1992 року через відсутність первинних документів, що підтверджують пільговий характер роботи, а саме: відомостей про виходи, спусків та виїздів у шахту та не врахований період роботи на шахті «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, так як згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу через несплату роботодавцем страхових внесків.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 (а.с. 11-12) по спірних періодах наявні наступні записи:

- 13.03.1992 року по 30.06.1992 року прийнятий на виробниче об'єднання «Дзержинськвугілля» (ДП «Торецьквугілля) в якості поверхневого учня електрослюсаря;

- з 01.07.1992 року по 13.10.1992 року переведений на посаду електрослюсаря;

- з 14.10.1992 року по 21.11.1992 року переведений на посаду електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Нова» виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля»;

- з 22.11.1992 року звільнений у зв'язку з проходженням військової служби за п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Щодо періоду роботи на шахті «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року суд зазначає, що спору стосовно записів в трудовій книжці між сторонами немає. Спірним питанням є позбавлення позивача підземного пільгового стажу у випадку несплати підприємством-роботодавцем сум єдиного соціального внеску за працівника.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру чи наказ про атестацію робочих місць може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача та уточнюючій архівній довідці ДП «Торецьквугілля» від 24.07.2018р. належно відображено спірні періоди роботи позивача на Шахті «Нова» ВО «Дзержинськвугілля» з повним робочим днем під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний стаж роботи в обсязі, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 15).

Стосовно неврахування відповідачем періоду проходження військової строкової служби в ЗСУ з 25.11.1992 року по 13.10.1994 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаної вище трудової книжки ОСОБА_1 підставами його звільнення з посади підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею Шахти «Нова» виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля» вказано п. 3 ст. 36 КЗпП України, згідно з яким, підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Наведене доводить, що на момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією електрослюсаря підземного, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Стосовно не внесення даних підприємством-роботодавцем Шахти «Центральна» ДП «Торецьквугілля» чи несплати ним сум єдиного соціального внеску за позивача в період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, суд зазначає, що страховий стаж позивача не може ставитися у залежність через невнесення даних про сплату внеску до МДЗ України з наступних підстав.

Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону України № 1058-ХV.

Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 106 Закону України № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-стахувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи на підприємстві Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року з підстав відсутності відомостей про сплату щомісячних внесків за цей період роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем спірних періодів проходження військової строкової служби з 25.11.1992 року по 13.10.1994 року, періоду роботи на шахті «Нова» з 14.10.1992 року по 22.11.1992 року та періоду роботи на шахті «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року є неправомірною і ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача № 477 від 14 листопада 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах є неправомірним і підлягає скасуванню.

Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 09.11.2018 року № 3221 і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці та строкової військової служби.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 09 листопада 2018 року слід відмовити, виходячи з наступного.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку, суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

Належним способом захисту буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85200, Доненька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 14 листопада 2018 року № 477, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1.

Скасувати рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14 листопада 2018 року № 477 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 листопада 2018 року № 3221 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 25.11.1992 року по 13.10.1994 року, період роботи на шахті «Нова» з 14.10.1992 року по 22.11.1992 року та період роботи на шахті «Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області () за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 () судові витрати з судового збору у розмірі 1 152 (одну тисячу сто п'ятдесят дві) гривні 60 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 05 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.