Рішення № 80976314, 04.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 161/16582/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2017 року Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке об'єднане управління ПФУ Волинської області) звернулося до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови старшого державного виконавця Грицені Г.Г. про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. від 11.10.2017 року, винесену на підставі виконавчого листа (дублікату) №2а/3671/2011 від 15.03.2016 року, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2017 року відкрито провадження в даній адміністративній справі (а.с.12).

Відповідно до ухвали цього суду від 05 березня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням судовим рішенням у справі №2а-3671/2010 за заявою Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та випралення помилки, допущеної при оформленні (видачі) дубліката виконавчого листа (а.с.54).

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2019 року прийнято до провадження справу за адміністративним позовом Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови; провадження поновлено, а справу передано за підсудністю на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду (а.с.59).

26 березня 2019 року вказана справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 27 березня 2019 року справу № 161/16582/17 прийняв до провадження та залучив Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - УДВС ГТУЮ у Волинській області) другим відповідачем у даній справі; у задоволенні клопотання представника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грицині Г.Г. про залучення до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 відмовив (а.с.65-66). Відповідно до цієї ухвали розгляд справи призначено у судове засідання на 14:00 04 квітня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценею Г.Г., не маючи правових підстав, неправомірно було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 11.10.2017 року, винесену на підставі виконавчого листа (дубліката) №2а/3671/2011 від 15.03.2016 року, що видав Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Позивач вказує на те, що на Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку (правонаступник Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області) постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2010 року та додаткова постанова цього суду від 29.04.2011 року, на виконання яких було видано виконавчий лист (дублікат) № 2а/3671/2011 від 15.03.2016 року виконана в повному обсязі відповідно до розпоряджень Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку від 23.05.2011 року та від 21.06.2011 року №113904, тобто до дня винесення постанови про накладення штрафу. Крім того, постанова Луцького міськрайонного суду виконана також до дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.05.2017 року. В зв'язку із цим позивач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена безпідставно та необґрунтовано, яку просить скасувати.

У відзивах на позов від 25.01.2018 року вих. №04-8/467 (а.с.24-26) та від 02.04.2019 року вих. №04-8/1711 (а.с.72-75) представник УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Вказує на те, що рішення суду є невиконаним, доказом чого є дублікат виконавчою листа у справі №2а/3671/2011, виданий 15.03.2016 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, який пред'явлений для примусового виконання до відділу повторно 27.04.2017 року.

Звертає увагу на те, що у зв'язку із невиконанням управлінням ПФУ даного рішення суду стягувач - ОСОБА_2 у 2012 році звертався із заявою №58921/12 до Європейського Суду з прав людини і за наслідками її розгляду Європейським Суд постановив рішення від 13 лютого 2014 року у справі "Васильєв та інші проти України", згідно якого держава-відповідач повинна виконати рішення, які залишаються невиконаними.

Крім того, в зв'язку із невиконанням рішення суду ОСОБА_2 звернувся із заявою до Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, за наслідками розгляду якої 11.06.2016 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та порушено кримінальне провадження №12016030010002569.

З огляду на вищевикладене представник УДВС ГТУЮ у Волинській області вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу на позивача від 11.10.2017 року винесена в межах повноважень та відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження". Додатково повідомляє, що державним виконавцем відділу, керуючись пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", 17.07.2018 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

На підставі наведеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання представники сторін не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. При цьому представник позивача у заяві від 04.04.2019 року просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. у відзиві від 02.04.2019 року вих. №04-8/1711 просила розгляд справи здійснювати за її відсутності (а.с.72-75).

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності осіб, які були належним чином повідомлені, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, в письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.05.2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценею Г.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53869006 (а.с.30) на виконання виконавчого листа (дублікат) № 2а/3671/2011, виданий 15.03.2016 року суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П. про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 державну основну та додаткову пенсію відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом до 28.12.2007 року) в розмірі основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 вересня 2010 року (а.с.28). Зазначений виконавчий лист був пред'явлений ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області на підставі поданої заяви від 27 квітня 2017 року (а.с.29).

Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.05.2017 року ВП №53869006 направив Управлінню Пенсійного фонду України в м. Луцьку листом від 04.05.2017 року №04-35/1495 (а.с.31), яку останнє отримало 10.05.2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4302514083933 (а.с.32).

Листом від 08.06.2017 року вих. №8222/0215 Луцьке об'єднане управління ПФУ Волинської області повідомило відповідача про те, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2016 року гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно розпорядження № 113904 проведено перерахунок та нарахування пенсії відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом до 28.12.2007 року) в розмірі основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 вересня 2010 року; доплата в сумі 10177,38 грн. була включена у відомість на виплату пенсій за липень 2011 року (а.33).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценею Г.Г. від 11.10.2017 року у виконавчому провадженні №53869006 на боржника за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду накладено на боржника - Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку штраф в розмірі 5100,00 грн. на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.4). Відповідачем встановлено, що станом на 11.10.2017 року рішення суду боржником не виконано. Управлінням Пенсійного фонду не надано державному виконавцю документального підтвердження наявності поважних причин невиконання рішення суду.

Відповідач направив оскаржувану постанову до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку листом від 11.10.2017 року №04-35/5294, яку позивач отримав 17.10.2017 року, про що свідчить відбиток вхідного штемпеля на супровідному листі (а.с.3).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону №1404-VIII).

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Як встановлено судом з матеріалів виконавчого провадження №53869006 (а.с.34-35) та підтверджується відповідачем у відзиві, виконавчий лист (дублікат) № 2а/3671/2011, виданий 15.03.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Турчинського В.Є. від 12.12.2016 року ВП №50513709 був повернутий стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону №606-XIV від 21.04.1999 року), а саме у зв'язку з тим, що встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. Як слідує з цієї постанови державного виконавця, підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві було те, що відповідно до повідомлення Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області №2813/02-20-18 від 22.03.2016 ОСОБА_2 проведено перерахунок та нарахування пенсії в сумі 10177,38 грн. Сума нарахована згідно судового рішення включена у відомість на виплату пенсії та при надходженні коштів із Державного бюджету сума заборгованості буде виплачена Пенсійним фондом. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Враховуючи наведене, через відсутність фінансового ресурсу територіальний орган Пенсійного фонду України не мав можливості провести виплату нарахованих коштів. Оскільки боржником рішення суду виконано лише частково, тому керуючись ст.5, 11, 36 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010) державний виконавець 06.04.2016 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про заміну способу і порядку виконання рішення суду, а саме на стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на користь стягувача 10177,38 грн. На адресу відділу надійшла ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2а-3671/2010 від 02.06.2016, якою відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви державного виконавця відділу про заміну способу і порядку виконання рішення суду. Разом з цим, стаття ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.2016 року) передбачає, що до відповідальності притягуються посадові особи за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. У зв'язку з вищевикладеним, постанови про накладення штрафу на посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду України головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області Турчинським В.Є. не виносилися.

Відтак, з наведеного слідує, що позивач вжив всі залежні від нього заходи щодо виконання рішення суду та відповідно до розпоряджень від 23.05.2011 року та від 21.06.2011 року №113904 провів перерахунок та нарахування пенсії стягувачу - ОСОБА_2 в сумі 10177,38 грн. (а.с.5-8), однак не здійснив її виплату через незалежних від нього підстав у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів.

Таким чином, позивачем добровільно виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, а саме: згідно з рішенням боржник здійснив перерахунок та нарахування суми пенсії, яка підлягає сплаті за рішенням суду, водночас у зв'язку із відсутністю коштів такі суми виплачені стягувачу у виконавчому проваджені не були.

Разом з тим, в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем десятиденного строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (№405/3663/13-а) від 24.01.2018 року, К/9901/12146/18 (№757/29541/14-а) від 13.06.2018 року про те, що відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Луцьке об'єднане управління ПФУ Волинської області виконало судове рішення в тій частині, в якій було профінансовано перерахунок пенсій вищевказаній категорії пенсіонерів державою, а тому з його сторони відсутнє невиконання судового рішення з неповажних причин.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 11.10.2017 року у виконавчому провадженні №53869006, у зв'язку з чим остання підлягає скасуванню як протиправна.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 205, 229, 243, 245, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грицені Ганни Геннадіївни про накладення штрафу від 11 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №53869006.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач - Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, код ЄДРПОУ 40370530).

Відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 34827061).

Повний текст рішення суду виготовлено 04 квітня 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук