Ухвала суду № 80976278, 05.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

05 квітня 2019 р. Справа № 120/1012/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали:

за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця)

до: відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця)

про: скасування постанов та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії .

Обгрунтовуюючи позовні вимоги, позивач вказує, що рішення суду виконано в повному обсязі в добровільний термін, про що повідомлено письмово відповідача. Однак незважаючи на це відділом примусового виконання рішень винесено постанову про повторне накладення штрафу за невиконання рішення суду. На думку, позивача така постанова підлягає скасуванню, а виконавче провадження закриттю.

Позивачем також подано заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, за наслідком розгляду якої зазначаю про наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно частин першої, п'ятої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 287 КАС України, позовну заяву про оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, обґрунтовуючи подану заяву позивач вказує, що 11.03.2019 р. закінчено виконавче провадження №55935805 по справі №120/4610/18-а, у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду. При цьому, саме в межах даного виконавчого провадження накладено штраф в сумі 10 200 грн. оскаржуваною постановою. На думку позивача, спірна постанова є похідною від постанови №55935805 від 26.11.2018 р. про накладення штрафу вперше, яка скасована рішенням Вінницького окружного адміністративного суду.

Відтак, позивач вважав, що після закінчення виконавчого провадження №55935805 та скасування постанови №55935805 від 26.11.2018 р., оскаржувана постанова також буде скасована.

Однак, 15.03.2019 р. до управління надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження №58584707, згідно якої відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови №55935805 від 12.12.2018 р. про накладення штрафу повторно.

Відтак, саме з 15.03.2019 р. позивач дізнався, що спірна постанова не скасована, що на його думку, є поважною причиною пропуску строку для звернення з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо поданої заяви є за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Жоффр де ля Прадель проти Франції” від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні у справі “Белле проти Франції” від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Рішення у справі “Мельник проти України” від 28 березня 2006 року).

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що постанова про відкриття ВП №58584707, згідно якої відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови №55935805 від 12.12.2018 р. про накладення штрафу, надійшла до позивача лише 15.03.2019 р., а також з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, доходжу висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду, наведені у клопотанні є поважними. Відтак, слід поновити пропущений строк звернення до суду.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред’являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

При цьому, частинами першої та другої статті 12 КАС України, передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, а також враховуючи положення статті 287 КАС України, вважаю, що для даної справи пріоритетним є швидке її вирішення, відтак, вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження. Підстави для залишення її без руху, без розгляду або для відмови у відкритті провадження на даній стадії судового процесу відсутні. А тому наявні підстави для відкриття провадження у справі за цим позовом.

Також в прохальній частині, позивач просить розглянути позов за участі свого представника, у зв'язку із чим зазначаю про таке.

Частинами п'ятою, шостою статті 262 КАС України, визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, ознаомившись із позовною заявою та матеріалами справи, доходжу висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Більш того, ставлячи вимогу про проведення розгляду справи за участі представника, позивач жодним чином не обгрунтовує таку необхідність.

За таких обставин, враховуючи вищевказане, доходжу висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, клопотання не підлягає задоволенню .

Керуючись статтями 171, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії.

2. Заяву представника позивача задовольнити - поновити пропущений строк звернення до суду.

3. В задоволенні клопотання про розгляд справи за участі представника позивача - відмовити.

4. Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження.

5 Призначити справу до судового розгляду на 15 квітня 2019 р. без виклику (повідомлення) учасників справи.

6. Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 3 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів (належним чином завірених копій матеріалів виконавчого провадження №58584707), що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

7. Повідомити відповідача про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні та про можливість їх отримання лише безпосередьо у суді.

8. Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: “http://court.gov.ua/fair/”.

9.У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.

10. Попередити відповідача про те, що згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, лише у випадку її постановлення з порушення правил підсудності.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна