Ухвала суду № 80976265, 03.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

03 квітня 2019 р. Справа № 120/1085/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали

за позовом: ОСОБА_1,

до: військової частини А0549,

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини А0549 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовної заяви встановлено, що спір фактично виник між особою, яка проходила військову службу, та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, в постанові від 12.09.2018 року у справі № 2-а-3097/2007 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори у подібних правовідносинах ( щодо проходження військової служби ) є публічно - правовими та належать до категорії спорів щодо проходження публічної служби.

Водночас, частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Встановлено, що позовну заяву направлено до суду засобами поштового зв"язку 27.03.2019 року.

В прохальній частині позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини А0549 щодо розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби;

- зобов'язати військову частину А0549 здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суми перерахунку.

Визначаючи момент початку перебігу строку звернення з адміністративним позовом до суду, зазначаю наступне.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Отже, юридичним фактом, який зумовлює виникнення права на виплату частини одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби, і датою, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права чи інтересів, є 04.10.2017 року - дата звільнення позивача.

Таким чином, беручи до уваги, що моментом, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, є саме день його звільнення - 04.10.2017 року, а позовну заяву подано до суду лише 27.03.2019 року, вважаю, що така подана із пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку, а тому її слід залишити без руху. При цьому, підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не встановлено, оскільки обставин (необізнаність про складові грошового забезпечення, інше), які б свідчили про їх наявність позивачем не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Підсумовуючи вказане, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А0549 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії необхідно залишити без руху, з огляду на те, що позивачем пропущено строк звернення з адміністративним позовом до суду, та не наведено обставини, які б вказували на поважність причин такого пропуску.

Разом з тим, позивачу слід надати строк для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі суду, у спосіб подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А0549 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Копію даної ухвали направити позивачу для відома та виконання.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна