Рішення № 80973914, 01.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2153/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_4, який є сином позивача з 2008 року в квартирі не проживає. В лютому 2018 року ОСОБА_4 виповнилось 18 років, але він додому в спірну квартиру не повернувся. На даний час позивачу невідоме місце проживання та перебування відповідача. У зв'язку з реєстрацією відповідача в належній позивачу квартирі, позивач змушена була весь час одна нести витрати, пов'язані з оплатою з комунальних послуг та прибудинкової території не тільки за себе, а і за відповідача. Відповідач після досягнення ним повноліття ні разу не приїхав у спірну квартиру і не заявляв про те, що має намір повернутися у квартир в якій він зареєстрований. Тому позивач звертається до суду із даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідачі до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, а тому по справі необхідно постановити заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення по суті предмету спору, відповідно до яких просить суд розглядати справу без їх участі та прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, третьої особа ОСОБА_2, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 14 «про судове рішення у цивільній справі» правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 21.07.1995 року виданого Дніпровської районної Ради народних депутатів, АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_3. (а. с. 7)

Станом на 19.11.2018 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи. (а. с. 8)

Відповідач ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є сином позивача ОСОБА_3, дана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження. (а. с. 9)

Згідно до відповіді ГУ НП в м. Києві Дніпровського управління поліції від 26.11.2018 року вих. № 377-аз125/50-2018 року вбачається, що звернень в період 2017-2018 р.р. громадян ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 із заявами або скаргами з приводу неможливості проживання та чинення йому перешкод в проживання в квартирі АДРЕСА_1 до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві не надходило. (а. с. 11)

Відповідно до довідки виданої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» від 28.11.2018 року вих. № 103/45-7271 вбачається, що до комунального підприємства, заяв або скарг від ОСОБА_4 щодо неможливості проживання та чинення йому перешкод у проживанні в АДРЕСА_1 не надходило. (а. с. 10)

Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона є сусідкою позивача з 1986 року. Відповідач у справі в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не проживає близько 10 років.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що є сусідом квартири АДРЕСА_1 приблизно 45 років. Відповідач у спірній квартирі не проживає приблизно 10 років.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками, даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи судом не встановлено, покази свідків об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Як визначено в статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. (ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача у спірній квартирі, дійсно перешкоджає позивачу здійснювати її право власності, а позивач має право вимагати усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майном, у зв'язку з чим, суд, вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою № 12 по вул. Празька, 10 в м. Києві.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 383, 391, 405, ЦК України, ст. ст. 1-13, 77-83, 89, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП та паспортні дані невідомі, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) треті особи: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація (код ЄДРПОУ 37203257, адреса: 02094, м. Київ, бул. Праці, 1/1)про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 704 грн. 80 к. на користь ОСОБА_3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 діб з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко