Ухвала суду № 80973894, 20.12.2018, Оболонський районний суд міста Києва

20.12.2018 Справа № 756/13919/18

Справа № 756/13919/18

Провадження № 1-кп/756/1262/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Пересунька Я.В.,

суддів Жука М.В., Диби О.В.,

при секретарі Гладкій Ю.Ю.,

за участю прокурора Скорікової А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Гречаника О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прип’ять Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

У судовому засіданні 20 грудня 2018 року прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 1 січня 2019 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що враховуючи тяжкість та суспільно-небезпечний характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, з метою гарантування виконання ним покладених на нього обов'язків, відносно нього необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою

Зокрема, враховуючи суворість можливого покарання, існує ризик ухилення обвинуваченого від суду. Цей ризик враховувався раніше і об'єктивно не зменшився. Не зменшився й ризик того, що обвинувачений може вплинути на потерпілих та свідків з метою зміни в суді раніше наданих ними показань. Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 офіційного місця роботи, а відтак і джерела доходів, на думку прокурора, існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин, обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу чи надання обвинуваченому можливості внести заставу, на думку прокурора, не забезпечить виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків та не мінімізує вказаних ризиків.

Прокурор Скорікова А.І. в судовому засіданні клопотання підтримала.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Гречаник О.В. проти задоволення клопотання заперечували. ОСОБА_1 посилався на те, що має місце проживання та дитину на утриманні, не збирається нікуди втікати, а відтак може перебувати вдома під домашнім арештом. У свою чергу адвокат Гречаник О.В, наполягав на тому, що прокурором не доведено жодного з ризиків, наведених у клопотанні, а суворість можливого покарання ОСОБА_1 не є достатньою підставою для продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого спливає 01.01.2019 року.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені ст. 178 КПК України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Обгрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих злочинів досліджувалась на стадії досудового розслідування і колегія суддів погоджується з наявністю такої обґрунтованої підозри.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України»).

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р.)

Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи (зокрема, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні 10 епізодів розбою з проникненням до іншого приміщення, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна, та незаконним поводженням зі зброєю).

Крім того, щодо обвинуваченого продовжують існувати та не зменшилися ризики, встановлені в ухвалі суду від 01.11.2018 року. Зокрема, не зменшився ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, так само як і ризик можливого чинення обвинуваченим тиску на потерпілих та свідків з метою змінити в суді показання, які вони надавали на стадії досудового розслідування.

На думку колегії суддів, інші менш обтяжливі запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому суд приходить до висновку, що є підстави для продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб, без надання можливості внесення застави відповідно до п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Посилання захисника Гречаника О.В. на те, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обґрунтовано лише суворістю можливого покарання до обвинуваченого - спростовуються змістом клопотання прокурора, а також вищевикладеними висновками суду щодо існування конкретних ризиків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196-199, 315, 331 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 2 березня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.В.Пересунько

Судді О.В.Диба

М.В.Жук