Ухвала суду № 80973598, 02.04.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5172/19

Справа № 754/4684/19

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування.

Вимогами вказаного позову є: визнання права власності на Ѕ спадкового майна, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1; 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, а саме.

Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. За правилами ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно Закону України «Про судовий збір» (розміри ставок судового збору з 01.01.2019 року) ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9605,00 грн.

Позивачем в позовній заяві не визначено ринкової вартості квартир відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості квартир.

Звертаючись до суду та не зазначаючи ціни позову, позивачем з невідомих для суду причин сплачено судовий збір саме у мінімальному розмірі, а саме: 769,00 грн.

Відповідно до інформації, яка міститься у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованого 05.09.2018 року загальна вартість нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 склала 102928,00 грн. Однак, даний документ підтверджує ціну нерухомого майна, актуальну на 2018 рік, а не на період подачі позовної заяви до суду. Крім того, на думку суду зазначена у витягу вартість вищевказаної квартири - 102928,00 грн., вочевидь не відповідіє дійсній реальній її ринковій вартості станом на момент подачі позову до суду. Зокрема, вказана квартира складається з трьох кімнат та має загальну площу 66,50 кв.м., жилу площу 37,60 кв.м.

Середня ринкова вартість рівноцінної квартири становить 2025000,00 грн., отже з урахуванням заявлених позовних вимог позивачем має бути сплачений судовий збір у сумі 6750,00 грн. (2025000,00 грн.:1/3=675000,00 грн.х1%=6750,00 грн.).

Судом може бути визначена ринкова вартість АДРЕСА_2, оскільки у вищевказаному витягу наявна інформація щодо загальної, житлової площа та кількості кімнат в квартирі, в той час як будь-якої інформації про загальну, житлову площу та кількості кімнат в АДРЕСА_1 матеріали позову не містять.

Відтак, у зв'язку з відсутністю в матеріалах позову будь-якої інформації та документації щодо характеристики АДРЕСА_1, суд позбавлений можливості визначити реальну ринкову вартість спірного майна, а отже неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і з огляду на це суму необхідного до сплати позивачкою судового збору.

Отже, позивачу необхідно подати звіт про оцінку вартості спірного нерухомого майна, доплатити судовий збір згідно вартості майна та подати суду квитанції про сплату судового збору.

Сплатити судовий збір необхідно за наступними реквізитами:

?Отримувач коштів - УК у Десн.р-ні/Деснян.р-н;

?Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37984978;

?Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

?Код банку отримувача - (МФО) 899998;

?Рахунок отримувача - 31213206026004;

?Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

?Призначення платежу - судовий збір.

Окрім іншого у позовній заяві ОСОБА_1 просить витребувати:

?в Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 443/18;

?в Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» копії документів, що встановлюють право власності ОСОБА_4 на:

?квартиру за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: НОМЕР_1);

?1/3 квартири за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна: НОМЕР_2);

?копії технічних паспортів на зазначене нерухоме майно.

Вказує на те, що у неї відсутня можливість самостійно надати суду докази, що знаходяться у Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори та підтверджують описані в заяві обставини (спадкова справа, що підтверджує факт відкриття спадкової справи, отримання заяви про прийняття спадщини від позивачки, склад спадкоємців) та Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (правовстановлюючі документи на нерухоме майно та документи, що дозволяють провести оцінку нерухомого майна з метою визначення суми судового збору).

Наявність спадкової справи у Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори підтверджується листом цієї ж нотаріальної контори. Наявність документів, що встановлюють право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно та технічних паспортів на це майно в Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» підтверджується статутом КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», що підтверджує відповідні функції підприємства.

Однак, з цього приводу суд приходить до наступного висновку.

Позивач повинна подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи,у разі неможливості самостійно надати докази,вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Всупереч вказаним вище вимогам законодавства, позивач не надала жодних доказів на підтвердження того, що вона, чи її представник - адвокат ОСОБА_5, яка наразі подала від імені позивача позовну заяву до суду, здійснили всі залежні від них дії, спрямовані на отримання вказаних документів самостійно та не зазначила причин неможливості самостійного їх отримання, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, суд вважає, що оскільки наразі провадження у справі не відкрито, то заявлене вищевказане клопотання про витребування доказів, яке оформлене як вимога позовної заяви є передчасним.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевказане, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та позивачу надати строк для усунення недоліків шляхом подачі позову, оформленого у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК Україн, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали.

Вказані в ухвалі недоліки необхідно виправити шляхом подання до загальної канцелярії суду належним чином оформленої позовної заяви в новій редакції, яка відповідатиме вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, відповідно до кількості учасників процесу, та надання документів, що підтверджують доплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону України «Про судовий збір».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: