Ухвала суду № 80973530, 04.04.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22155/17

провадження № 2-ар/753/3/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Сирбул О.Ф.,

при секретарі - Расуловій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язати провести з 01.10.2017 року перерахунок пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), без обмеження її граничного розміру на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" № 657 від 30.08.2017 року, виходячи із суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи та стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному Пенсійному фонді України в м. Києві, з 05.03.2008 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% суми заробітної плати.

31.10.2017 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку уже призначеної пенсії в розмірі та відсотках відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції на час призначення пенсії без обмеження її граничного розміру.

Однак, відповідач листом від 01.11.2017 року повідомив ОСОБА_2 про відмову в проведенні перерахунку пенсії, оскільки відсутні підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Позивач вважав, що вказана відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії була незаконною та необґрунтованою, такою, що грубо порушує його права, законні інтереси та приписи Конституції України.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

У лютому 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Обгрунтовуючи заяву посилався на те, що ухвалена постанова суду не є у повній мірі зрозумілою для виконання в частині, що стосується саме визначення тієї суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи, з якої має бути проведено відповідачем перерахунок пенсії за вислугу років.

В судове засідання сторони та/або їх представники не з'явилися. Про день, час та місце розгляду заяви сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Наведена норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

В ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

В свою чергу, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Встановлено, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправними дії та рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 1991 року) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» № 657 від 30.08.2017 року.

Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.10.2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) без обмеження її граничного розміру на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» № 657 від 30.08.2017 року, виходячи із суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.

Вказана постанова суду від 28.02.2018 року не оскаржувалась та набрала законної сили.

Із заяви ОСОБА_2 дійсно вбачається, що в резолютивній частині постанови не зазначено з якої суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи, необхідно провести перерахунок пенсії за вислугу років, а саме: з довідки прокуратури м. Києва № 18/321 від 25.09.2017 року чи з довідки прокуратури м. Києва № 18/23 від 29.01.2018 року.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративної справи наявна лише довідка прокуратури м. Києва № 18/23 від 29.01.2018 року, яку судом досліджено та надано оцінку у ході ухвалення рішення по суті спору.

Розглянувши заяву про роз'яснення рішення суду, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, суд вважає за можливе роз'яснити постанову та зазначити, що відповідачу при перерахунку пенсії необхідно виходити із суми місячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури м. Києва № 18/23 від 29.01.2018 року.

Керуючись ст.ст. 9, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2018 року - задовольнити.

Роз'яснити постанову Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірним та скасування рішення та зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6; код ЄДРПОУ 40379527) здійснити з 01.10.2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до ч.ч. 13, 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) без обмеження її граничного розміру на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» № 657 від 30.08.2017 року, виходячи із суми місячного заробітку зазначеного у довідці прокуратури м. Києва № 18/23 від 29.01.2018 року та обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: