Постанова № 80973005, 27.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/517/19Головуючий по 1 інстанції - Коваль А.Б. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. (суддя-доповідач)

суддів Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участі секретаря Анкудінова О.І.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_3;

особа на дії якої подається скарга - Старший державний виконавець Уманського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Бундєлєва О.В.;

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2018 року, постановлену під головуванням судді Коваля А.Б. у залі Уманського міськрайонного суду Черкаської області 28.12.2018 року о 13 год. 10 хв., у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця, -:

в с т а н о в и в :

03 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця.

ОСОБА_3 скаргу обґрунтовує тим, що 24 липня 2017 року він отримав поштове повідомлення, в якому містилися три конверти з постановами державного виконавця. Він вважає, що частина наявних у конвертах постанов не відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 43453,00 грн. у виконавчому провадженні № 50921723 винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю, однак такої постанови при першому надходженні виконавчого листа № 705/1804/13-ц винесено не було, а тому у державного виконавця була відсутня підстава для стягнення виконавчого збору. Крім того, скаржник вказує, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, проте Уманським МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області жодної копійки стягнуто не було, а відтак і відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору. Вказує, що врегулювання боргу за кредитним договором № ML-OCV/007/2008 від 06 лютого 2008 року відбулося поза межами виконавчого провадження шляхом укладання 19 червня 2017 року угоди про врегулювання боргу.

Скаржник ОСОБА_3 зазначає, що аналогічною є ситуація при винесенні старшим судовим виконавцем Бєндєлєвою О.В. постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 161,10 грн. в рамках виконавчого провадження № 50920254, оскільки вона винесена з грубими порушеннями ч.2 ст. 27 та ч. 3 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», а також при винесенні постанов про відкриття виконавчих проваджень про стягнення з нього штрафу (виконавчі провадження № 54314123, № 54314103, № 50921723).

ОСОБА_3 вказує, що він, як боржник за виконавчим провадженням, отримав поштове відправлення з оскаржуваними постановами лише 24 липня 2017 року, тому вважає, що строк на оскарження постанов не сплинув.

ОСОБА_3 просив суд визнати причину пропущення строку оскарження дій та бездіяльності державного виконавця поважною.

Визнати дії старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. під час відкриття виконавчих проваджень 14 липня 2017 року № 54313999, № 543314176, № 54314163, № 54314040, № 54314123 та № 54314103 протиправними.

Визнати дії старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. під час винесення постанови № 50921723 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 43453,000 грн. та постанови № 50920254 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі164,10 грн. протиправними.

Скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень № 54313999, № 543314176, № 54314163, № 54314040, № 54314123 та № 54314103, винесених 14 липня 2017 року старшим державним виконавцем Бундєлєвою О.В.

Скасувати постанову № 50921723 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 43453,00 грн. та постанову № 50920254 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 164,10 грн.

03 серпня 2017 року ОСОБА_3 подав скаргу на дії державного виконавця, у якій, крім зазначених вимог у попередній скарзі, вказує, що у постанові про відкриття провадження № 54314190 від 14 липня 2017 року невірно вказана дата його народження. ОСОБА_3 просив суд визнати причину пропущення строку оскарження дій та бездіяльності державного виконавця поважною. Визнати дії старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. під час відкриття виконавчих проваджень 14 липня 2017 року № 54327219, № 543314142, № 54314190, № 54314190 та № 54327125 протиправними.

Визнати дії старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. під час винесення постанови № 50920281 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 26501,41рн. та постанови № 50921807 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 321,90 грн. протиправними.

Скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень № 54313999, № 543314176, № 54314163, № 54314040, № 54314123 та № 54314103, винесені 14 липня 2017 року старшим державним виконавцем Бундєлєвою О.В.

Скасувати постанови № 54327219, № 54314142, № 54314190 та № 54327125, винесені 14 липня 2017 року старшим державним виконавцем Бундєлєвою О.В.

Скасувати постанову № 50920281 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 26501,41 грн. та постанову № 50921807 від 14 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 321,90 грн.

13 вересня 2017 року ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області матеріали скарги № 705/1804/13ц, 4с/705/56/17 за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця об`єднані в одне провадження з матеріалами скарги № 2318/1520/12, 4с/705/57/17 за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця та присвоєно номер № 705/1804/13ц, 4с/705/56/17.

16.11.2018 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області від начальника Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області - О.О. Гудзовського надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 705/1804/13ц у зв`язку з непідсудністю та скасування ухвали про забезпечення позову № 705/1804/13ц, 4с/705/56/17, прийнятої суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ковалем А.Б. 21.11.2017 року у зв`язку з її незаконністю та неправосудністю.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2018 року клопотання начальника Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця задоволено.

Закрито провадження за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця.

Роз'яснено скаржнику право звернення з позовом до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Скасовано ухвалу про забезпечення позову від 21.11.2017 року щодо зупинення стягнення на підставі виконавчих документів.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив ухвалу в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню. Скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що текст резолютивної частини ухвали у повному тексті та вступній резолютивній частині відрізняються; предметом розгляду суду першої інстанції 28 грудня 2018 року було клопотання державного виконавця Бундєлєвої О.В. про повернення скарги, а не начальника Уманського МВ ДВС про закриття провадження у справи; клопотання начальника Уманського МВ ДВС містить необґрунтовані звинувачення та погрози на адресу судді, що вплинуло на прийняття рішення судом першої інстанції.

Скаржник вказує, на пріоритет цивільного процесуального законодавства над іншими законами під час розгляду справи судами загальної юрисдикції, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», та посилаючись на практику Верховного Суду України зазначає, що його скарга була подана до суду в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України, в редакції чинній на момент звернення до суду.

ОСОБА_3 вважає, що, закриваючи провадження у справі через півтора року після прийняття його скарги до розгляду, суд першої інстанції свідомо обмежує його право на доступ до правосуддя враховуючи, що строки для звернення до адміністративного суду минули, чим порушено приписи Конвенції про захист прав людини й основних свобод. Порушення його права на доступ до правосуддя, на думку скаржника, полягає ще й у тому, що в ухвалі суду першої інстанції суддя зазначив в порушення п. 15 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, що ухвала оскарженню не підлягає.

Крім того ОСОБА_3 зазначає, що в межах даної справи розглядалося його дві скарги, однак з тексту ухвали суду, що оскаржується, не зрозуміло, по якій з них провадження закрито. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2018 року у справі № 705/1804/13-ц, № 4-с/705/31/18 за скаргами ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Бундєлєвої О.В., а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19 березня 2019 року на адресу Апеляційного суду Черкаської області надійшов відзив від старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. У відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на норми адміністративного судочинства, державний виконавець зазначає, що вказана справа має розглядатися виключно відповідним адміністративним судом. Вказує, що рішення суду першої інстанції законне, постановлене без порушень норм процесуального права. Звертає увагу суду, що клопотання Уманського МВ ДВС про повернення скарги законне і не може вважатися таким, що подане з метою вчинення тиску на суддю, і просить постановити судове рішення, яким залишити ухвалу суду першої інстанції без задоволення.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області у загальному порядку з повідомленням та за участю сторін у суді апеляційної інстанції.

Сторони судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується даними судових повісток про вручення.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню справи і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали .

За положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, та задовольняючи клопотання начальника Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця, дійшов висновку, що дії державного виконавця, які оскаржуються ОСОБА_3, мають оскаржуватися ним в порядку адміністративного судочинства до відповідного адміністративного суду, пославшись на ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам скарги та вимогам закону, висновки суду є суперечливими, так як судом першої інстанції дана неналежна оцінка доводам сторін, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Колегія суддів апеляційного суду, звертає увагу на те, що інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України (в редакції чинній на момент подання скарги).

Згідно ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент подання скарги» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України (в редакції чинній на момент подання скарги) сторони виконавчого провадження мають звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи.

Згідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України (в редакції чинній на момент подання скарги) скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду, вважає за важливе відзначити, що якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ, оскільки виконавчий документ видано судом загальної юрисдикції.

Виходячи з викладеного, у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі з посиланням на пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України , що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому дана ухвала підлягає скасуванню та поверненню матеріалів за скаргою на дії державного виконавця до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи, дослідивши подані скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця, взявши до уваги зазначені норми права, колегія суддів апеляційного суду, приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність закриття провадження у даній справі та безпідставно задовольнив клопотання начальника Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця, не звернувши уваги на вимоги закону, що за наявних обставин за скаргою на дії державного виконавця, скаржником подається скарга виключно до суду, який видав виконавчий документ.

Доводи апеляційної скарги в частині щодо скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі на направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є обґрунтованими, спростовують помилкові висновки суду першої інстанції , тому підлягають задоволенню. Однак, апеляційний суд вважає, що не всі доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, тому дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги

З огляду на вище викладене, ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі підлягає скасуванню у зв'язку з невірним застосуванням вимог процесуального законодавства, та прийняттям постанови судом апеляційної інстанції , якою частково задоволено апеляційну скаргу, скасовано ухвалу суду першої інстанції від 28 грудня 2018 року про закриття провадження у справі та направлено справу для продовження розгляду скарги на дії державного виконавця до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2018 року про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця - скасувати.

Матеріали за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця направити для продовження розгляду скарги до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Бородійчук В.Г.

Василенко Л.І.