Рішення № 80972566, 04.04.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5041/18

2/705/903/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Умань цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позові позивач вказує, що відповідно до договору № б/н від 23.05.2011 року, відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В позові зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом відповідача на заяві. В позові вказано, що у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 09.10.2018 року має заборгованість в сумі –114194,04 грн., яка складається з наступного: 6263,92 грн. – заборгованість за кредитом; 107930,12 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом з 23.05.2011 р. по 30.06.2018 р. Оскільки відповідач добровільно не виконує взяті на себе зобов’язання, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість в розмірі 114194,04 грн. за кредитним договором № б/н від 23.05.2011 року в примусовому порядку та покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, однак на адресу суду подав клопотання, в якому просив справу слухати без участі представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 будучи повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином через розміщення оголошення на веб-сайті суду, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. У справі достатньо матеріалів про правовідносини сторін, за таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати без участі відповідача. Представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює судове рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 23.05.2011 року було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі - Анкета-заява). У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що підписант згідний з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між клієнтом і банком договір про надання банківських послуг. Також, клієнт ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення, згідна з його умовами. Екземпляр договору про надання банківських послуг згодний отримати шляхом роздрукування з сайту.

Однак, Анкета-заява, копія якої додана позивачем до позовної заяви, не містить посилань на розмір кредиту, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невиконання умов Договору.

Крім того, у відповідному місці Анкети-заяви відсутня позначка про те, яку саме карту клієнт бажав намір оформити, а також що підписант Анкети-заяви отримав пам'ятку клієнта, що містить, у тому числі, Тарифи і основні умови обслуговування та кредитування, а також що він ознайомився з її умовами під підпис.

До позовної заяви позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

При цьому, до позовної заяви не додані документи, які підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви 23.05.2011 року відповідач був ознайомлений і саме з тими Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» та тими Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, витяги з яких долучено до позовної заяви.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди ( ст. 638 ЦК України).

У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Тобто, судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано докази, які б підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви між відповідачем та позивачем було узгоджено розмір кредиту, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплату відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невиконання умов Договору. Не надано доказів того, яку саме карту клієнт бажав намір оформити, що підписант Анкети-заяви отримала пам'ятку клієнта, що містить, у тому числі, Тарифи і основні умови обслуговування та кредитування, а також те, що він ознайомився з її умовами під підпис.

Крім того, позивач не підтвердив доказами те, що на момент підписання Анкети-заяви 23.05.2011 року відповідач був ознайомлений саме з тими Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» та саме тими Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, витяги з яких долучено до позовної заяви, а також те, що Розрахунки заборгованості за договором б/н від 23.05.2011 року, які долучені до позовної заяви, дійсно стосуються кредиту, яким користувалась відповідач, так як ні в Анкеті-заяві, ні в Розрахунках, ні в інших документах, які долучені до позовної заяви, немає посилань на відомості, за допомогою яких можливо ідентифікувати боржника, зокрема посилань на номер карткового рахунку боржника.

Необхідність доказування ознайомлення відповідача з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку підтверджується правовим висновком Верховного Суду України,зробленим у справі № 6-2320цс16 від 22.03.2017 року, в якій було скасовано рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у зв'язку з тим, що «суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту».

Сторони в цивільному процесі мають протилежні матеріально-правові та процесуальні інтереси. Незважаючи на зацікавленість сторін у справі, законом зазначається, що вони зобов'язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати процесуальні обов'язки. Принцип змагальності, в свою чергу, надає особам, які беруть участь у справі, рівних можливостей в процесі доказування, а особливо сторонам в позовному провадженні. Цей основоположний принцип закріплений і у Конституції України.

Стосовно доказової діяльності (подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості) сторони, треті особи та їх представники наділені рівними правами, чого не можна сказати про сукупність наданих їм обов'язків. Брати участь у доказовій діяльності можуть всі особи, які беруть участь у справі, однак доказування кожної обставини, що має значення для ухвалення рішення у справі, в силу закону стає обов'язком певного суб'єкта.

В цьому випадку доказування наявності між сторонами у справі кредитних правовідносин, умови таких правовідносин, факт їх порушення позичальником, а також розмір, складові заборгованості, період їх існування і нарахування, тощо (підстави і предмет позову), є обов'язком саме позивача у справі.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 19, 141, 76-81, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмов ити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Апеляційного суду Черкаської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ю.В. Мазуренко